Героїчний подвиг Низа і Евріала за поемою «Енеїда»

Поема І. П. Котляревського «Енеїда» написана за сюжетом давньоримського поета Вергілія і розповідає про події, що відбувалися багато століть тому. Але вона так пройнята українським козацьким колоритом, що ми. звичайно ж, розуміємо: цей незрівнянний твір розповідає нам про Україну.

«Енеїда» з’явилася невдовзі після зруйнування Катериною II Запорозької Січі, у часи, коли закріпачувався український люд. Здавалося, що національний дух уже конав і не залишалося щонайменшої надії на відродження колишньої слави наших мужніх лицарів. «Енеїда»

Котляревського нагадала співвітчизникам про героїчні сторінки історії України.

У своїй поемі видатний український поет змалював образи Низа та Евріала – відважних героїв, патріотів, готових віддати життя заради «общого добра». Героїчна вилазка Низа та Евріала у ворожий табір – це патріотичний вчинок, це вияв їхньої палкої любові до рідної землі і великої ненависті до ворога.

Обидва вони були «в службі вірні козаки». Як земляки, вони разом завербувалися до Енеєвого війська і сумлінно несли свою службу. Відомо, що в Евріала є десь старенька мати «без сил і в бідності, слабая», а Низ взагалі не мас нікого

з рідних.

Їхній намір пробратися у ворожий стан і «каші наварити там» породжений високим патріотичним почуттям. Евріал вірний батьковому заповіту, він пригадує, що його «батько був сердюк опрічний» і заповідав синові: «Умри на полі, як герой». На умовляння Низа, щоб Евріал залишився на варті, не ризикував своїм життям, бо в нього ж є мати, задля якої він повинен жити, – той відповідає:

Де обще добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинность ісправлять…

Бойова дружба між цими патріотами-земляками така міцна й священна, що на перешкоді їй не може стати навіть смерть. З цього погляду знаменними є слова Евріала, які в його вустах звучать як клятва вірності своєму побратимові:

Від тебе не одстану Зроду,

З тобою рад в огонь і в воду,

На сто смертей піду з тобой.

Побачивши, як вороги знущаються над його побратимом, Низ не міг рятувати своє життя ціною смерті товариша і спочатку піку, а потім і стрілу з лука посилає на рутульців. Коли ж він побачив труп Евріала, то «од ярості осатанів».

Низ ішов назустріч неминучій смерті: один проти зграї озброєних ворогів! Але ж він чесно виконав свій святий обов’язок, до кінця лишився вірний присязі, вірний почуттю дружби та побратимства. Страху у героїв немає, адже:

Любов к отчизні де герої,

Там сила вража не устоїть,

Там грудь сильнійша од гармат,

Там жизнь – алтин, а смерть – копійка.

Там лицар – всякий парубійка.

Козак гам чортові не брат.

В образах Евріала та Низа автор змалював доблесних синів українського народу, мужніх патріотів, вірних козацькій присязі і бойовій дружбі.

Життя своє вони віддали заради свободи рідної землі, заради перемоги над ворогом, і тому ми високо цінуємо їх героїчний подвиг.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Героїчний подвиг Низа і Евріала за поемою «Енеїда»