Есе на тему: “Що значить бути вольтеріанцем?”

Бути вольтеріанцем – це:

– Народитися в сім’ї порядних, заможних батьків;

– Отримати висококласну освіту і потім продовжувати вчитися все життя;

– Прийти у світ зі своїм баченням, щоб оточуючі казали: “Простак?! Що ви! Простісіньке чудо!”;

– Виявити в собі літературний талант і вилити у твори (вірші, прозу) свою тугу за справедливістю, за мудрим, вічним, прекрасним…

– Потрапити до в’язниці (до Бастилії, чи до Петропавлівки, чи до Соловецьких таборів);

– Проходити крізь зневагу аристократів (партноменклатури,

мажорів), терпіти насмішки, і завжди “робити честь” своєму негучному прізвищу (Вольтер, Сковорода, Шевченко, Плужник);

– Постійно шукати гармонії, “зв’язки” між розумом і серцем;

– Постійно сумніватись, постійно шукати абсолюту, постійно вдосконалюватись;

– Гордо й спокійно спостерігати за тим, що твори, писані потом і кров’ю, палять під вікнами, страчуються паризьким катом ( чи розкидають наклад готової книжки, чи просто забороняють);

– Шляхетно й гідно приймати поклоніння натовпу(прибуття до Парижа, чи повернення з Оренбурзьких степів, чи обрання до Французької

академії);

– Вміти розмежовувати Бога й служителів церкви, Справедливість й суддівство, Істину й мучеництво;

– Вміти померти так, щоб “світ ловив, та не впіймав”, щоб заборона поховання тіла не наздогнала й спізнилась, щоб Чернеча гора стала пам’ятником… Ні, пам’яттю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Есе на тему: “Що значить бути вольтеріанцем?”