Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Дослідження образа Плюшкина
Дослідження образа Плюшкина
Учні, які досліджували образ Плюшкина, спершу виділяють те місце в ліричному відступі на початку глави 6-й, де Гоголь указує на свій улюблений прийом характеристики людини через навколишні його предмети, речі, обстановку. Зокрема, по житлу поміщика автор “намагався… угадати, хто такий сам поміщик”.
Далі школярі звертають пильну увагу на деталях, що кидаються в очі Чичикову при в’їзді в село Плюшкина: “бревенчатая бруківка”, на якій “колоди, як фортепіанні клавіші, піднімалися те нагору, те долілиць”; “особлива старість…
Жахаюча картина запустіння представляється й у будинку Плюшкина, про що красномовно свідчать такого роду ” деталі-предмети”:
Учні підтверджують, що життя в садибі Плюшкина немов би зупинилася, відчувається атмосфера могили, смерті. Речі, що заповнюють кімнати, являють собою мотлох. На всім у маєток лежить печатка тліну. Вражає абсурдність буття багатого поміщика. Виразний алогізм: ” замок-велетень” у залізній петлі на головних воротах будинку Плюшкина. Безглуздість очевидна: запор на воротах – безглуздість, тому що тут нема чого охороняти. Все гниє, усе перетворюється в пил. Предмети, на яких затримується погляд Чичикова, несуть на собі відбиток характеру їхнього хазяїна, що перетворився в тінь від людини. Спрага корисливості, накопичення, сприяючи знищенню створених працею селян цінностей, умертвила душу Плюшкина, привела його до повного морального падіння
За словами Ю. В. Манна, “улюблений мотив Гоголя – несподіваний відступ від правила… “Гра природи” не тільки в домашнім начинні, картинах, убраннях, але й у вчинках і в думках персонажів” . Тут учитель повинен особливо підкреслити, що “якась одна річ, виділена в добутку великим планом, несе підвищене значеннєве, ідейне навантаження, переростаючи в символ. Інакше кажучи, деталь може здобувати значення багатозначного символу, що має психологічний, соціальний і філософський зміст
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Схожі твори:
- Дослідження образа Собакевича У куті вітальні в Собакевича “стояло пузате горіхове бюро на пребезглуздих чотирьох ногах… Стіл, крісла, стільці – усе було найважчої й неспокійної властивості, – словом, кожний предмет, кожний стілець, здавалося, говорив: “И я теж Собакевич!” (90). Такий детальний опис меблів символізує повна відсутність людського початку в поміщику. Він вростає в навколишнє оточення, як равлик у […]...
- Дослідження образа Манілова У кабінеті Манилова погляду з’являється така виразна деталь, як гірки золи, “розставлені не без старання дуже гарними рядками” (хазяїн безупинно курить трубку, пропонуючи закурити й гостеві), – символ пустопорожнього времяпрепровождения, прикритого посмішкою, нудотною ввічливістю, втілення ледарства, неробства героя, що віддається марним мріянням… Або лежача в кабінеті Манилова “якась книжка, закладена закладкою на чотирнадцятій сторінці, що […]...
- Дослідження образів поміщиків у поемі “Мертві душі” Учитель дає школярам творче завдання знайти в тексті, починаючи з галереї образів поміщиків (їхньому аналізу приділяються чотири уроки), побутові деталі, які розкривають істотні сторони того або іншого характеру (переважає тип уроку – дослідження). Цілком виправдує себе паралельний принцип: учні діляться на групи (ряди), кожна з яких робить спостереження, пов’язані з певним персонажем, одночасно беручи участь […]...
- Образ Плюшкина в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Галерея “мертвих душ” закінчується в поемі Плюшкиным. Витоки цього образу знаходимо в комедіях Плавта, Мольера, в прозі Бальзака. Проте, в той же час, гоголевский герой – породження російського життя. “У середовищі загального марнотратства і розорення… у суспільстві Петуховых, Хлобуевых, Чичиковых і Маниловых… людини недовірливої і недурної… мимоволі повинен був охопити страх за своє благополуччя. І […]...
- Дослідження образа головного героя у романі П. Зюскінда “Запахи. Історія одного вбивці” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Образ Гренуя контрастує з образом Квазімодо з роману В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Мабуть, кожен з нас, пізнаючи життя, нерідко замислювався про те, що людина, фізично довершена, навіть прекрасна, далеко не завжди має красиву та щиру душу. У народі здавна кажуть: “З лиця води не пити”, бо все […]...
- Контрольна робота: Моє дослідження образа Гренуя у романі П. Зюскінда “Запахи” Розміщено від Tvіr в Понедельник 24 мая Як відзначає Т. Ружевич у статті “Соціальна дійсність дзеркалі гротеску”, “Цахес – докір усьому ладу, втілення потворності суспільства. Цей злий і честолюбний каліка – його кумир”. Хіба не схожі думки зустрічаємо на сторінка роману Патріка Зюскінда? Пізнання тріумфу не робить Гренуя щасливим – те, чего завжди він так […]...
- Нелюдимость, недоверие к людям в образе Плюшкина Образ Плюшкина построен на одной ведущей черте: это – всеохватывающая и опустошающая его страсть-скупость. Отсюда нелюдимость, недоверие к людям, подозрительность. Плюшкин ростояшю находится в состоянии раздражения, готов окрыситься на каждого человека. Он опустился до потери человеческого образа и превратился в “прореху на человечнастве”, Гоголь с неповторимым мастерством: передает все эти черты в языке Плюшкина. Почти […]...
- Сцена продажи “мертвых душ” у Плюшкина Плюшкин всем своим видом и недружелюбной встречей до такой степени озадачил Чичикова, что он сразу не мог придумать, с чего начать разговор. С целью расположить к себе мрачного старика и получить для себя выгоду, Чичиков решает попробовать подействовать на него такой цветистой речью, в которой соединялись бы и почтение к хозяину, и обходительность самого Чичикова […]...
- Шпаргалка (Твір-дослідження) Від чого відбулося слово “шпаргалка”? Як з’явилося слово шпаргалка, наука точно не знає. Можливо, за основу був узятий корінь – тппар-, від “шпарити швидко, без запинки”. Друга версія – шпаргалка походить від санскритського “shoargalle”, що означає “секретний, таємний документ”. Але вірогіднішою представляється версія, що це слово, як і багато інших, пов’язані з освітою, дісталося нам […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Чому японці вважають священним самурайський меч? (Твір-дослідження) “Душею самурая був меч, сенсом життя – смерть, головним життєвим принципом – честь, професією – війна, постійним заняттям – військові мистецтва, відпочинком – витончена словесність і живопис”. Це слова з самурайського епосу. Меч для японця стоїть навіть попереду життя, честь і. Але чому саме в Японії, як ніде в світі обожнювали цю заточену смугу заліза? […]...
- П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”. Дослідження стисло “Філологічний водевіль” – так було визначено одним із критиків жанрову своєрідність комедії “Мина Мазайло”. Як відзначала відома дослідниця творчості М. Куліша Н. Кузякіна, “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса, в ній багато власне мовознавчої уваги до слова, до емоційних барв та відтінків. Куліш був закоханий у красу і виразність рідної мови, слово – ніби покладене […]...
- Дослідження поеми Твардовского “Книга про бійця” В 1946 році майже одне за іншим з’явилося три повних видання “Книги про бійця”, і герой її прийшов до читача “цивільному”, як давній і улюблений друг: про нього знали по радіопередачах і тому чекали з нетерпінням. А за три місяці до підписання до друку першого видання “Книги про бійця” у листі В. В. Овечкину Твардовский […]...
- Дослідження головного героя повісті Джека Лондона “Біле Ікло” Пізнає речі такими, якими вони є. Розширює рамки своєї присутності в оточуючому світі природи. Цікавість рухає його діями. Сіре вовченя відважне. Воно пізнає науку природи: по-перше, “живих речей треба стерегтися” (куріпка); по-друге, живі істоти – це м’ясо, молоко матері вироблялося з м’яса; по-третє, його “призначення в світі: вбивати дичину і битись, щоб її вбивати”; по-четверте, […]...
- Леся Українка, Публікації, статті, дослідження Героєм багатьох творів Лесі Українки, зокрема драматичних, став борець проти всілякого, в тому числі й насамперед духовного, поневолення. Боротьба проти рабства думки, як першочергове завдання письменника, що своєю творчістю активно допомагає створенню “суспільства свідомих осіб”, стає у центрі більшості її драм. В ряді творів Лесі Українки бунтарем, борцем її герой стає не зразу. В перший […]...
- Будденброки характеристика образа Томаса Томас – син консула Б., сенатор, один з головних персонажів у романі. Народився в 1825 р., умер в 1875 р. Після смертиотца став главою фірми й видною особою в місті. Багатьма рисами він зв’язаний зі старими традиціями бюргерства У ньому є спадкоємна непохитна чесність, енергія, розмах, сила волі, трудова завзятість. Будучи ще парубком, Т. зумів […]...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими […]...
- “Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XІX ст Чи можна відобразити в художньому творі людське життя у всіх його проявах? На мій погляд, навіть якщо хтось візьме на себе відповідальність проаналізувати всю літературу, що існує на сьогодні у світі, підтвердить, що це завдання неможливо виконати. Різні природні умови, різні особливості національної свідомості, різні способи виховання і ще безліч причин зумовлюють безкінечну багатогранність людського […]...
- Толерантність. Твір-дослідження з елементами цитування Первинне латинське слово “Толерантність” означало пасивне терпіння, добровільне страждання, асоціювалося з такими поняттями, як “біль”, “зло”! У XVІ в. до цього додаються і інші значення – “дозвіл”, “стриманість”. З того-часу толерантність трактувалася і як поступка в питанні про релігійній свободі – дозвіл з боку держави і офіційної церкви відправлення інших релігійних, культів. Віротерпимість була історично […]...
- Трагічне кохання “дівчини і легенди”. Дослідження життєвих колізій Марусі Чурай Скарби, відомі людині, класифікуються на дві групи: ті, що намертво лежать в землі, і ті, що йдуть від роду до роду, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна лірична пісня. Чомусь вважається, що авторів у народних пісень немає. їх просто пише народ. І як це можна уявити? Зібрався люд, сів “колом”, […]...
- Толерантність (Твір-роздум з елементами дослідження публіцистичного характеру) У Україні проживають люди 134 національностей. Кожна має свою самобутню культуру, історію, традиції. Але всім нам слід бути толерантними по відношенню один до одного. “Толерантність – це гармонія в різноманітті. Толерантність – пошана, ухвалення і розуміння багатої різноманітності культур миру, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності”. Це визначення ми знаходимо в “Декларації принципів […]...
- Яка роль образа Чичикова в поемі Мертві душі? Тема дороги й образ Чичикова поєднують всі різноманітні сцени-картини в поемі “Мертві душі”. Зовні сюжет побудований як опис подорожі Чичикова по деякій російській губернії, оповідання про Павла Івановичі проходить наскрізною ниткою через весь добуток, інші герої характеризуються не тільки самі по собі, але й через відносини із Чичиковим. Однак зміст “Мертвих душ” не вичерпується оповіданням […]...
- Людина-Невидимка характеристика образа Гриффина Гриффин – дивний незнайомець (“він був закутаний з голови до п’ят, а широкі криси фетрового капелюха приховували всі еголицо”) з невеликим багажем, що складається із двох валіз, заповнених паперами, книгами й загадковими посудинами, з’являється в будинку миссис Хол. Власницю будинку для постояльців він залучає готовністю надовго затриматися й пристойно платити. Головною вимогою, пропонованою Г. до […]...
- Золушка, або туфелька, облямована хутром характеристика образа Золушки Золушка – дочка дворянина, дівчина “лагідності й доброти безприкладної”. По наказі мачухи З. виконує всю чорну роботу з будинку. Вона шиє плаття й зачісує мачуху й двох її дочок для балу, що дає син короля. Хресна мати (чарівниця) бачить горе З., що не взяли на бал, і допомагає їй туди відправитися, перетворивши мишей, гарбуз і […]...
- Дубровский характеристика образа Троекуров Кирила Петрович ДУБРОВСКИЙ (Роман, 1832-1833; опубл. 1841) Троекуров Кирила Петрович – родовитий дворянин, багатий власник с. Покровського, генерал-аншеф у відставці, самодур, гроза всіх околишніх поміщиків; батько Маші, улюбленої Дубровского. Прототип Т. – поміщик Козловского повіту гвардії підполковник Семен Гаків, в 1832 р. неправедно отсудивший маєток у підпоручика Івана Муратова. Сварка Т. з його колишнім другом, батьком головного […]...
- Як потрібно вітатися? Твір-дослідження Вітання є знаком цінності та гідності людини. В етикетах різних країн багато вітань. Це можуть бути кивок головою, уклін, рукостискання, поцілунок, просто слова “добридень” і здрастуйте”. Форми вітання завжди були надзвичайно різноманітні. Про плем’я мясаї розповідають, що перед тим, як вітати один одного, вони плюють на руки. Жителі Тибету, знімаючи капелюх, висовують язика, а ліву […]...
- Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ (Роман, 1832-1833; опубл. 1841) Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка (мамзель Мими, що прижила від Кирили Петровича Троекурова Сашка, зведеного брата М.); величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” […]...
- Декамерон характеристика образа Гризельди Гризельда – дружина Гвалтьери, маркіза Салуццкого, узята з бідної сільської сім’ї й піддана їм нечуваним випробуванням: спочатку він відбирає в неї дітей, дочку й сина, роблячи вигляд, що наказав їх убити, потім виганяє з будинку в одній сорочці й, нарешті, велить підготувати будинок до прийому нової дружини й прислужувати їй за столом. Г. приймає всі […]...
- Будинок про сім фронтонів характеристика образа Полковника Пинчена Полковник Пинчен – старий пуританин, засновник роду Пинченов, що прибув у Нову Англію разом з першими поселенцями. Померлий більш ніж за сто років до часу, коли розгортається дія роману, вона даний Готорном не як безпосередньо діюча особа, а через вплив його вчинків на героїв-сучасників автора, розкриваючи в такий спосіб центральну проблему роману – проблему зв’язку […]...
- Опис образа Чичикова в поемі “Мертві душі” На початку 1-й глави про героя повідомляється через опис його “досить гарної ресорної невеликої брички”, у який звичайно “їздять холостяки.., яких називають панами середньої руки. Оскільки сам Чичиков по своїй натурі досить потайливий (“про себе приїжджий уникав багато говорити”, за нього більше говорять приналежні йому речі Бричка Чичикова, що стала об’єктом уваги мужиків, – важлива […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Варенухи Івана Савелійовича Варенуха Іван Савелійович – адміністратор Вар’єте. Разом з Римським В. чекає появи зниклого директора Вар’єте Лиходеева; вони одержують від нього телеграми з Ялти й намагаються придумати правдоподібні пояснення що відбувається. В. дзвонить на квартиру до Лиходееву, розмовляє з Коро-Вьевим, після чого відправляється в ГПУ, щоб заявити про таємниче зникнення Лиходеева. У літній убиральні біля Вар’єте […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
- Мати характеристика образа Знахідки Андрія Онисимовича Знахідка Андрій Онисимович (“чуб”, Андрій) – революціонер-підпільник, друг Павла Власова і як би прийомний син Ниловни. А. – українець, “незаконнонароджений” сирота-приймак (ср. прізвище героя). Він “син всіх людей”; ім’я героя (Андрій – “людин”) символізує “загальнолюдське”, гуманний початок у революційній діяльності. А. висловлює думки про інтернаціональне братерство робітників всіх країн, що містять євангельські асоціації: “Для нас […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна […]...
- Фуенте Овехуна характеристика образа Лауренсии Лауренсия – селянська дівчина, що підняла жителів свого села, Фуенте Овехуни, на розправу з Командором ордена Калатрави Фернаном Гомесом де Гусманом, що притесняли й оскорбляли жителів сільця. Л., дочка шляхетного алькальда Фуенте Овехуни, закохується у Фрондосо, гарного, розумного й сміливого юнака, що захистив один раз дівчину від зазіхань Командора. Командор усіляко прагнув домогтися любові дівчини, […]...
- Опис образа Лопахіна в п’єсі “Вишневий сад” От цю зміну суспільних формацій і показав Чехов п’єсі “Вишневий сад”. Представником буржуазії в п’єсі є Лопахин. Він, виходець із простого народу, зумів стати хазяїном життя. “Тільки що от богатий, грошей багато, а коли подумати й розібратися, то мужиком-мужиком”,- говорить він. Лопахин живе в той час, коли над миром панував один пан і бог – […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” (які самостійно беруть участь у дії, див. статті “грибоедовского” роздягнула) і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, […]...
- Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй […]...