Два кольори мої, два кольори

Як гарно на квітчастому лузі раннього літа! Зачаровано вбираєш зором багатобарв’я кольорів: і ніжну зелень трав, і переливне буяння квіту, і казкові бризки сонця. У серці ніби звучить спів красі рідної природи. Подивіться на чари буйноквіття, помилуйтесь насиченістю її кольорів! Це ж невимовна краса. Споконвіку дивовижний світ кольорів вражає нас відтінками барв. Вічна симфонія барв і невтомне пізнання людиною кольорової загадки світу триватиме завжди.

Манять нас пахощами і поєднанням барв квіти, квітучі дерева і кущі. Зупинімося перед

красою весняного бузку з великими китицями світло-фіолетового запашного квіту. Погляньмо на волошку, що, чарівна і радісно-сумовита, заховалася в житі. Проте і зі своєї схованки вона перемовляється з сонцем і співає радісну літню пісню. У відтінках бузкового і волошкового кольорів бринить величність природи і краса рідної землі.

Сім основних барв спектра: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий – головні дійові особи кольорової гами. Саме з них походять різнобарв’я кольорів і відтінків.

Візьмемо один з основних кольорів – червоний. У час осіннього палання природи густо-червоними,

пурпуровими фарбами промовляють до нас, мовби прохають запам’ятати прощальну пісню осені, кетяги горобини.

Саме розмаїття барв вражає, зачаровує, захоплює своєю красою. Поки сяє ясне сонце, світяться зорі, палає вогонь, ми матимемо змогу милуватися розмаїтістю кольорового багатства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Два кольори мої, два кольори