Зображально-виражальні засоби в поезії Сосюри «Любіть Україну»
Драматичною була доля поезії В.Сосюри «Любіть Україну». Вона стала причиною звинувачень поета в буржуазному націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм.
У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі.
Якими ж художніми засобами малює В. Сосюра образ рідної України? Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик – «любіть Україну», виражений
Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказовіший серед цих аргументів той, що Батьківщина – це світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трави, води – джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.
Образ України для поета – це краса и природи і її солов’їна мова, мелодійна, милозвучна, співуча.
…Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в машині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…
Перелічувальна інтонація створює ритм, в якому вчувається схвильованість поета, його палка любов до Батьківщини. Автор умовно «вибудовує» кілька лексичних рядів, щоб передати красу, «вічно живу і нову», рідної України. Поет не міг не згадати н про роки воєнного лихоліття, коли Україна постала
…в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.
В. Сосюра використовує тут один із найпоширеніших художніх засобів – метонімію. Багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (поезія написана в 1944 році).
Поет обережно використовує зображально-виражальні засоби, ніби побоюється збитися на фальшиву пишномовність, пустопорожній пафос. Поодинокі епітети влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі.
Нечисленні порівняння («любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води»), метафори доповнюють поетичний образ рідної землі. Такою – живою, реальною, зримою – постає Україна у вірші, що закінчується зверненням до молоді знову у формі заклику (юначе! дівчино!), до серця кожної людини:
Всім серцем любіть Україну свою –
І вічні ми будемо з нею.
Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки – тим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)