Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського

Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів «не гнути козацької шиї»:

Нехай знову брязне шабелька стальна

В козацьких залізних руках.

Ситуації й форми він обирає найнесподіваніші. Ось мати співає колискову («Над колискою»). Співаючи, вона ніби бачить невеселе майбутнє свого сина: і як буде він наймитом,

і як збиткуватимуться над ним, і як забриють йому лоба – заберуть до війська. І тут вривається ота болюча нота, оте пекуче почуття національної кривди, що ніколи не полишало Руданського:

Поженуть тебе в чужу сторононьку,

І зачнуть муштрувати,

І приказ дадуть – мову рідну

На чужу зламати.

Тут Степан Руданський недвозначно говорить про один із шляхів насильницької денаціоналізації українців – через військо, через позбавлення рідної мови.

І в пізніше написаному вірші «Наука» (1860) – та сама тривога. Цей вірш – про загрозу стати перевертнем, зректися свого кореня. Виряджають у науку сина, і різні

настанови дають мати й батько. Матері бажається, аби син жив краще, як вони з батьком:

Та не всі ж, як ми,

В землі риються, –

Може, є такі,

Що і миються.

Вона радить своїй дитині «склонити себе, як билиночку», аби лиш з панами порівнятися. Протилежне висловлює батько: він прокляне свого сина, якщо той «зігне спиночку», простелиться «на рядниночку». Він бажає синові «все спізнати», тобто вивчитись:

У добрі-розумі

Закупаєшся,

З полем батьковим

Привітаєшся!

Отже, цей образ – «батькове поле» – є змістовим центром поезії, широкою алегорією: Україні потрібні не просто освічені люди, а інтелігенти-патріоти, національно свідомі, послідовні, непохитні. Степан Руданський був справжнім патріотом, який своїми поезіями пробуджував свідомість своїх співвітчизників, багато з яких поступово втрачали в задушливій атмосфері царського самодержавства духовний зв’язок із рідною землею.






Твір-опис моя улюблена вулиця.
Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського