Авторське тлумачення образу гетьмана Мазепи в поемі В. Сосюри “Мазепа”

І. Місце Володимира Сосюри в українському літературному процесі. (Аж занадто довго офіційна критика називала Володимира Сосюру співцем революційної бурі, забуваючи, що він чудовий лірик і справжній патріот не радянської влади, а України. Про це свідчать його твори “Розстріляне безсмертя” та “Мазепа”, які побачили світ тільки у 90-х роках XX століття.)
ІІ. Поема “Мазепа” – це спроба Володимира Сосюри переосмислити роль гетьмана в історії України.
1. Звернення Сосюри до України у “Вступі” до поеми “Мазепа”. (Володимир

Сосюра у “Вступі” до поеми подає своє бачення сучасної йому епохи, “коли ми крила поламали у леті марному до зорь”. Поет звертається до України, яка плодить землю “байстрюками – багном і гноєм для других”, називає її російсько-польською потаскухою і малоросійською тюрмою. Але Сосюра любить Україну, бо він її син, “що йшов за тебе на смерть і реготи не раз”, і знову піде. Він хоче лиш одного, щоб квітла рідна земля і була щасливою.)
2. Романтичний образ молодого Мазепи. (В. Сосюра створює привабливий образ Мазепи – героя, гетьмана, громадянина.
У юності Іван Мазепа служив при дворі
польського короля. Він був галантним кавалером, розумним, вродливим, гордим. Не одна шляхтичка задивлялася на нього, багатьом він заморочив голову. Та Іван не хоче бути королівським холуєм, часто згадує Україну, “козацьку волю і орлів…”, Дніпро і хороводи дівчат.
Мазепа через своє донжуанство потрапляє до кримського хана в полон, його визволяють козаки, і ось він уже “писар курінний, юнак лукавий і хоробрий”.)
3. Мрії Івана Мазепи про гетьманство. (У королівському палаці і в татарському полоні Мазепа мріє про гетьманство в Україні. Ці мрії йому навіює велика любов до рідної землі, бажання зробити щось корисне і велике для народу і відчуття своєї внутрішньої сили.)
4. Тягар гетьманської булави. (Мазепа домігся свого – його обрали гетьманом. Булаву він узяв з любов’ю, із мріями збудувати нове життя, нову Україну і не відмовився від своїх планів:

…Будував церкви Мазепа,
Церкви і школи. Просвіщав
Він свій народ.

Та перед гетьманом стояли і складні політичні завдання: захистити не – залежність України, об’єднати народ, позбутися зазіхань Росії на українську державність. Мазепа бере за союзника Швецію, адже

Далеко Швеція. Ми потім
її розіб’ємо ярмо.
Це не Росія, що так близько.
Та й січове хоробре військо
У нас в руках. В нас козир є.

Але народ, козаки не любили пихатого гетьмана, не розуміли, чого він хоче, і не підтримали його. Мазепа програв двобій не тільки із Петром І, а і з життям, з собою.)
ІІІ. Висновки поета про постать Івана Мазепи. (Мазепу оголосили зрадником, і на довгі роки ім’я гетьмана стало синонімом підступності. Та Володимир Сосюра показав, що Мазепа любив Україну, думав про її майбутнє.

Хай про Мазепу спів мій лине,
Хоч був він пан, та серце мав.
За суверенність України
Боровся він і в цім був прав.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Авторське тлумачення образу гетьмана Мазепи в поемі В. Сосюри “Мазепа”