Україна в поезії Сосюри

Усе своє творче життя Володимир Сосюра присвятив рідному народові, розвитку його культури, зокрема рідної мови, яку він пристрасно любив, оберігав і збагачував. Любов до Батьківщини в поета нерозривно поєднується з любов’ю до української мови.

У вірші «Як не любити рідну мову» йдеться про те, що кожен з нас не має права її забувати, пам’ятаючи, що «мова – це душа народу, народ без мови – не народ». Свій щирий монолог на честь мови поет увінчує строфою:

Це – матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини…

О мово вкраїнська!..

Хто любить її,

Той любить мою Україну.

Володимир Сосюра віддано любить Україну, народ, який упродовж свого тернистого шляху зазнав стільки кривд і поневірянь. Згадаймо Тараса Григоровича, який усе своє полум’яне життя поклав на вівтар Вітчизни, України. – матері, неньки єдиної, найдорожчої. Крізь віки з глухого царського каземату чуємо його напуття:

Свою Україну любіть,

Любіть її…

За неї Кобзар наш карався, мучився, страждав, але не каявся. Майже така сама доля спіткала вже в радянський час і Володимира Сосюру – автора чудової поезії «Любіть Україну». Літо 1951 року. В Москві завершилась перша

повоєнна Декада українського мистецтва і літератури. Як і інші письменники, В. Сосюра виступав у театрах, на фабриках і заводах, у школах і вищих навчальних закладах… І всюди – з великим успіхом.

Послухаймо, як сердечно звертається поет до кожного з нас і до всього народу:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і радості мить,

любіть у годину негоди!..

Ми бачимо її «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра – в тому вічному і нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами. Ми вловлюємо і беремо до серця й розуму українську пісню, думу, красу її національних святинь. Палким закликом завершується високопатріотична поезія Володимира Сосюри:

Всім серцем любіть Україну свою,-

і вічні ми будемо з нею.

Минув час, а чиста і ясна, мов сонце, Сосюрина поезія живе і проймає наші серця закликом: «Любіть Україну!»






Доцільність підкорення природи і володарювання над нею.
Україна в поезії Сосюри