Життєві погляди кота Мурра
При підготовці до друку записок Мурра, нащадка славетного Гінце фон Гінценфельда (більш відомого світові як Кіт у чоботях), видавці звернули увагу на присутність в рукописі явно сторонніх фрагментів – уривків з опублікованого раніше розповіді про капельмейстера Йоганнес Крейслер і його друга маестро Абрагама. Сторінки ці виявилися в рукописі Мурра з тієї простої причини, що Кіт використав їх – розпатрати книгу з бібліотеки свого господаря Абрагама – як промокального паперу. За дивним збігом, багато епізодів життєпису Крейслеpa доповнюють
Князь мав колись нехай мініатюрне, але власне князівство, втрачене ним після розпуску Бонапартом прусської адміністрації в Польщі (дехто, втім, вважав, що князівство просто випало з його кишені на прогулянці). Найбільш впливовими особами при дворі були радниця вдова Бенцоні (в молоді роки фаворитка
Ще одне впливове – але зовсім в іншому роді – особа при дворі, що збуджує в свиті самі суперечливі почуття, це капельмейстер Йоганнес Крейслер, що дає уроки музики дочки князя принцесі Гедвіга і її подрузі Юлії, дочки вдови Бенцоні. Рано осиротілий, Крейслер був вихований і навчений нотній грамоті маестро Абрагамом, який на все життя став його найкращим другом.
Життям і душевні устремління зобов’язаний Абрагама і Кот Мурр. Він вважає, що народився в будинку маестро, причому не інакше як на горищі (звідки ще могла взятися височина його розуму і духу); між тим сліпим кошеням, укупі з братами і сестрами, він був підданий втоплення в річці і, дивом не захлинувшись, витягнутий з води за шкірку проходили по мосту Абрагамом. Виховання в традиціях Руссо, поряд з тягою до письмового столу маестро і книг на столі, призвело до того, що Мурр дуже скоро вивчився читати (порівнюючи читається господарем вголос зі словами в книзі), а потім і писати. Першими літературними дослідами Кота були дидактичний роман “Думка і чуття, або Кіт і Пес” (створений не без впливу пуделя Понто), політичний трактат “До питання про мишоловках” і трагедія “Кавдаллор – король щурячий”. На жаль, зошит з віршами Мурра, дана на прочитання Понто, потрапила в руки господареві пуделя професору естетики Логар, і той (очевидно, що через заздрощі) наябедничав на феноменально обдарованого Кота маестро Абрагама. Маестро стурбований тим, що кицька більш стурбована красним письменством, ніж мишами, і закриває Мурр доступ до читання, “Що може заподіяти генію великого болю, ніж бачити себе невизнаним і навіть осміяним!” – Нарікає Мурр, але тішиться тим, що ще вільніше в результаті став творити її власний розум.
Схожі переживання відчуває і капельмейстер Крейслер. Він тяготиться своєю роллю при дворі, світським етикетом і лицемірством. “У жилах цієї молодої людини струмує одна тільки музика”, – перефразовує він опис якогось старовинного інструменту в музичному лексиконі. Розрадою служить Крейслера суспільство милою панною Юлії, чия душа, як і його, відкрита божественним звуків. До їх відокремленим занять музикою приєднується і принцеса Гедвіга, що підживлювала спочатку до капельмейстеру, як йому здавалося, неприязнь. Принцеса визнається Крейслера у причини свого сум’яття від появи його при дворі: серце її мучиться спогадом про придворний маляра, що зійшов з розуму від любові до її покійної матері; безліч чудових портретів княгині прикрашають стіни замку до цих пір, вселяючи Гедвіга думка про те, що людина народжений для кращої, ніж та, яку веде вона. “Любов артиста! – Вигукує Гедвіга. – О, це прекрасний, небесний сон – але тільки сон, тільки марна мрія! .. “
Історія, розказана принцесою Гедвіга, глибоко схвилювала Крейслера. Неземна мов та неземна любов – ось і все, що має справжню цінність, не схильне сумнівам і глузуванням, з якими він дивиться на все навколо. Довірливо розмовляючи з маестро Абрагамом, він знаходить у ньому повного союзника. У житті маестро було дві хвилини щастя: коли він слухав звуків старовинного органу у віддаленому від мирської суєти абатстві і коли з ним була його Кьера, його юна асистентка у фокусі з Невидимою Дівчиною, а потім і дружина. Завдяки її пророчого дару і магнетичним впливу на людей, навіть на великій відстані, фокусник і механік Абрагам і був наближений до двору старого князя. Недовго тривало блаженство: незабаром після смерті князя Кьера безслідно зникла. Ця серцева рана досі не зажила.
… Година любові пробив і для Кота Мурра: настали березневі іди – і на одній з нічних прогулянок по даху він зустрічає чарівну кішечку на прізвисько Місміс. Перше любовне побачення переривають і затьмарюють два її огидних кузена: вони жорстоко б’ють Мурра і скидають його в стічну канаву. Образ Місміс переслідує його, він складає в її честь гімни і мадригали. Плоди його натхнення сплачені сповна! Мурр і Місміс знову зустрічаються під місяцем, ніхто їм не перешкоджає співати дуетом (вона – на рідкість музична). Кіт вирішується застосувати радикальний засіб від подальших амурних мук: пропонує своєї Прекрасної Дами лапу і серце. Про Боги! Вона – згодна! .. Однак у житті будь-якого поета годинник блаженства швидкоплинні: Місміс змінює Муррей з строкатим котом-ловеласом. Пояснення подружжя протікає на диво спокійно, обидва зізнаються один одному в серцевому охолодженні – і вирішують йти далі кожен своїм шляхом. Мурр повертається до наук і образотворчих мистецтв з ще більшим завзяттям, ніж до зустрічі з Місміс…
Тим часом у Зігхартсвейлер приїжджає з Італії принц Гектор, нащадок знатного і багатого роду, за якого князь Іриней задумав видати дочку. На балу Гедвіга веде себе більш ніж дивно, шокуючи весь двір: вона три рази поспіль танцює з принцом лихий італійський танець, зовсім не властивий її природі. Принц їй зовсім не милий – але робить на неї якесь демонічне вплив. Сильне враження справляє принц і на Юлію: вона в розмові з матір’ю уподібнює його погляд вогненному погляду василіска. Радниця Бенцоні сміється: відразу двом дівчатам милий принц здається чудовиськом – що за дурниці! Ні, це голос серця, запевняє мати Юлії. Після балу їй снився принц, під виглядом капельмейстера Крейслера уклав її в обійми зі словами: “Ти вже вбита – і відтепер повинна бути моєю!” Від цих зазіхань її рятує уві сні справжній, а не удаваний Крейслер – благочинний дух замку, покликаний захистити та її і принцесу Гедвіга від злих чар. Радниця Бенцоні тлумачить цей сон на свій лад: Йоганнес Крейслер – людина, що вносить розлад у життя при дворі князя. Мало їй маестро Абрагама – тепер ще й цей музикант! Вона зобов’язана втрутитися в розвиток подій! ..
Нічого говорити, що неприязнь до принца Гектору живить і Крейслер. Абрагам згоден: це суцільне змій-спокусник. Шлюб з Гедвіга він готовий укласти лише за розрахунком, насправді у нього види на Юлію. Зрозуміло, Крейслер повинен заступитися за її честь, але звичайна зброя тут недоречно. Маестро Абрагам вручає другу мініатюрний портрет якогось обличчя, погляд на яке повалить Гектора в жах і зверне його тікати. Передбачення збувається в точності. Але і капельмейстер раптово зникає з замку. У парку знаходять його капелюх зі слідами крові. Ясно, що хтось – швидше за все, ад’ютант Гектора – намагався його вбити. Але чи вбив? Відповіді немає: ад’ютанта в цю ніч теж слід прохолов
Новий приятель Мурра чорний кіт Муцій дорікає йому: “Ви кинулися з однієї крайності в іншу, ви ось-ось перетворитеся в огидного філістера, чиї дії залежать від привхідних обставин, а не від голосу честі. Ваше усамітнення вас не втішить, але ще більше вам нашкодить! ” Муцій рекомендує Мурра своїм друзям – котячий бурша, які приймають його як побратима, виспівуючи “Gaudeamus іgіtur” та інші гімни. Їх гурток розпадається після декількох співок на даху: мешканці будинку труять буршів мерзенними собаками, внаслідок чого віддає Богові душу славний Муцій. На тризні Мурр знайомиться з чарівною маленькою кішечкою Міною. Він готовий ринутися на штурм її серця – і раптом бачить віддалік Місміс, про яку й думати забув. Місміс зупиняє Мурра: “Мина – твоя дочка!” Кіт повертається до себе під грубку, дивуючись примх і примхам долі…
(1 votes, average: 5,00 out of 5)