За що я люблю школу? (За оповіданням І. Франка “Грицева шкільна наука”)

Схожі твори:

1. “Така наука, що збагне й курка” (за оповіданням “Грицева шкільна наука”) Всі ми йдемо до школи, щоб отримати знання, які допоможуть нам у житті. Саме з цією метою відправляється до школи і Гриць – герой оповідання Івана Франка. У перший же день навчання хлопчик вивчив одну фразу: “Абабагаламага”. Гриць не зрозумів ні значення цих слів, ні звідки вони, ці слова, взялися, але справно їх повторював. Провчившись […]...
2. За що я люблю свою школу Наша школа нова, світла, красива, Її було нещодавно відремонтовано завдяки допомозі спонсорів. Змінилися й почуття школярів. Дуже приємно бачити свою рідну шко­лу оновленою, чути веселий гамір першокласників. Школу я дуже люблю. Це місце, де я здобуваю нові знання, які знадобляться мені в житті. Шкільні дисци­пліни підібрані таким чином, аби людина по закінченні школи могла продовжувати […]...
3. Якою я уявляю школу майбутнього У майбутньому школа буде збудована з прозорого матеріалу. Школярі будуть учитися, сидячи на прозорих стільцях за прозорими партами. Від цього в класах буде дуже багато світла. А якщо батькам заманеться поди­витися на нас, то треба буде лише пройти повз шкільний будинок. Шкільних предметів у школі майбутнього буде наба­гато більше, ніж сьогодні, але уроки продовжуватимуться не […]...
4. Твір на тему: “Чому я не хочу іти в школу?” Отримання нормальної освіти – це основа життєвого успіху будь-якої людини, і навряд чи хтось наважиться сперечатися з цією тезою. У той же самий час ми нерідко можемо побачити, що люди, особливо якщо мова йде про молодь, приділяють навчанню не так багато часу, як їм слід було б робити. Цікаво проаналізувати і зрозуміти причини цього явища. […]...
5. Шкільна виставка Минулої п’ятниці в нашій школі відбулася виставка-розпродаж. Ми, всі школярі, від першого до одинадцятого класу, самі виготовляли для неї товари – пекли якісь ласощі, вишивали серветки, майстрували щось на уроках трудового навчання, робили цікаві оригінальні сувеніри. Наймолодшим, звичайно, допомагали батьки. На виставці ми переходили від однієї вітрини до іншої, смакували всілякими пиріжками й тістечками, що […]...
6. Твір-мініатюра: Роздуми про рідну школу “Учитель – майстер життя”,- кажуть у народі. Основне його завдання – навчити дітей жити, бути людьми на землі. Я люблю своїх учителів за чуйне й добре ставлення до нас, за справедливість, за цікаве пояснення нового матеріалу, за особисті якості – тактовність, терпіння, акуратність. У нашій школі панує атмосфера співтворчості між учнями та вчителями, які дуже […]...
7. Твір дововідь: Шкільна система Німеччини У шість років Діти йдуть до початкової школи. Вона охоплює загалом 4 роки (лише в Берліні та Бранденбурзі 6 років). У більшості федеральних земель учні перші два роки не одержують оцінок. їх успішність оцінюється у формі повідомлення. Після початкової школи учні йдуть до іншої загальноосвітньої школи: основної школи, реального училища, загальної школи чи гімназії. 5 […]...
8. Роздуми про рідну школу «Учитель – майстер життя».- кажуть у народі. Основне його завдання – навчити дітей жити, бути людьми на землі. Я люблю своїх учителів за чуйне й добре ставлення до нас, за справедливість, за цікаве пояснення нового матеріалу, за особисті якості – тактовність, терпіння, акуратність. У нашій школі панує атмосфера співтворчості між учнями та вчителями, які дуже […]...
9. Шкільна перерва (твір-опис) Мені подобається вчитися у нашій школі. Вчителі добрі та уважні, хоча й суворі. Тому на уроках доводиться сидіти тихо-тихо. Через це дуже втомлюєшся.. Інша справа – перерва. Тільки-но пролунає дзвоник – швиденько до їдальні. Хутко поїв – бігцем у коридор. Шкода, звісно, витрачати час на їжу, але потрібно ж набратися енергії. Перерви у нас великі, […]...
10. Твір на тему: “Наука, що вивчає живі організми” Чи можна говорити, що є більш і менш важливі науки для всього людства? Звичайно, напевно, хтось з цим не погодиться, слушно зауважуючи, що кожна наука по-своєму важлива для всіх нас. Тим не менш, навряд чи можна заперечувати той факт, що біологія, будучи наукою про живі організми, займає серед всіх наук надзвичайно важливе місце. І це […]...
11. Шкільна казка Я розповім вам казку про друзів, які спершу були запеклими ворогами. Жили-були вони в одному невеличкому будиночку, що звався пенал. Окрім них, там ще мешкали пані Лінійка, пані Стру-жилка та пані Ручка. А звалися наші герої малюк Ластик та малюк Олівець. Якщо інші мешканці пенала жили мирно, кожен трудився в міру своїх можливостей, то малюки […]...
12. Наука самовиховання Знайома ситуація: зустрівши на перерві або після уроків однокласника, який ще вчора не дав списати задачу з геометрії, ти начебто зненацька підставляєш йому ногу, ні на хвилину не замислюючись, що це може привести до серйозних наслідків. Таке трапляється. Але товариш, спіткнувшись, чинить опір. І тут виявляється, що перевага вже не на твоєму, а на його […]...
13. Роки мої шкільні У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі – один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. Моя мрія – стати вчителем, і […]...
14. Миколка-школяр (за оповіданням А. Тесленка “Школяр”) У своєму творі письменник зобразив життя сільської бідної родини. Герой оповідання Миколка – добрий і ніжний, як те сонечко: “сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка”. Його душа завжди поривалася до краси і знань. Він любив природу, не міг байдуже пройти повз квіточку. І все його цікавило: “і про те, як і дощ, як і сніг”. І […]...
15. Спілкування – це наука чи мистецтво? (твір у публіцистичному стилі мовлення) Гадаю, що кожен на питання: чи вмію я спілкуватися, – відповість так: “Скільки живе людина, стільки вона вчиться”. Знань ніколи не буває багато. А знання мовного етикету характеризують загальний рівень інтелекту й культури особистості. З питань культури спілкування написано чимало досліджень мовознавцями, психологами, вченими різних наук. Чому ж цьому питанню надається так багато уваги? Спілкуватися […]...
16. Моє ставлення до Федька і Толі (За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб’є з рогатки, то синця наб’є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. […]...
17. Шкільна драма “Владимир” Шкільні драми як окреме явище літератури виникають у кінці XVІІ – початку XVІІІ століття й призначені для вистави в тогочасній вищій або середній школі. Шкільна драма – це не визначення роду, виду або жанрової традиції, це поняття передусім історичне, тісно пов’язане зі школою. В середні віки та в епоху бароко поезія розглядається як звичайне ремесло, […]...
18. Моя дорога в школу Звенит звонок будильника. Этот звонок не совсем обычный, а музыкальный. Играет красивая мелодия, но я ее почти не слышу и продолжаю спать. Просыпаться очень не хочется. Но ко мне подходит мама и начинает меня будить. А я лениво потягиваюсь. Поспать бы еще чуток-другой. Мне никак не проснуться. Я знаю, что мама уже давно ушла на […]...
19. Наука самовиховання, твір роздум на морально-етичну тему Знайома ситуація: зустрівши, на перерві або після уроків однокласника, який ще вчора не дав списати задачу з геометрії, ти начебто зненацька підставляєш йому ногу, ні на хвилину не замислюючись, що це може привести до серйозних наслідків. Таке трапляється. Але товариш, спіткнувшись, чинить опір, і тут виявляється, що перевага вже не на твоєму, а на його […]...
20. Шкільна родина Багато разів я бачив, як мама, переглядаючи старі фотографії, надовго замис­лювалась, коли попадалося шкільне фото з її однокласниками. Одного разу я за­питав, про що вона думає, коли дивиться на таке фото. А вона відповіла якось загадково: “Те, що відчуваю в такі хвилини, ти змо­жеш зрозуміти тільки тоді, коли сам закінчиш школу. А поки що цінуй […]...
21. За що я люблю свій ліцей (твір-розповідь на основі побаченого) Хвилювання… Квіти… Новий портфель… Нові друзі. З цього розпочався мій довгий шлях навчання у ліцеї. Були, звичайно, тривоги: як приймуть, що скажуть, але тепер вже все позаду. Я, тримаючи батьків за руки і весело перестрибуючи калюжі, наближаюся до ліцею. Я вважаю, що Перше вересня – це обличчя школи. Почалося все так: оголосили переможців олімпіад та […]...
22. Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу […]...
23. Чи міг би Лис Микита вчинити інакше? (За казкою І. Франка “Фарбований Лис”) На уроках української літератури нас запитали: “Чи міг би Лис Микита вчинити інакше?” Провівши дискусію, ми дійшли висновку, що вчинити по-іншому він просто не міг. Адже ніхто не може стрибнути вище власної голови і вчини­ти так, як йому не властиво. Розглядаючи образ Лиса Микити, відразу можна помітити, що це дуже хи­трий, самовпевнений звір. Він, крім […]...
24. Шкільна бібліотека Шкільна бібліотека Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє “книжкове місто” з вулицями та площами, палацами й будинками. Це наша шкільна бібліотека. Є тут і свої мешканці – звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я […]...
25. Що я люблю, чим я живу (нарис) У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на […]...
26. Розкажіть про українську перекладацьку школу (традиції, постаті, здобутки) Багато українських письменників проявили себе як талановиті перекладачі шедеврів світової літератури. Наприклда, драматург Михайло Старицький, перекладач трагедії Шекспіра “Гамлет”, поезій німця Гейне та британця Байрона, а також російських авторів – Пушкіна, Лєрмонтова. Український письменник та поліглот Пантелеймон Куліш переклав з англійської багато творів Шекспіра, поезій Байрона, з німецької – поезій Гете, Шиллера, Гейне, з польської […]...
27. Що я вважаю найголовнішим у житті? (За віршем «Наука») Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського «Наука» і схилити «себе, як билиночку», простелити «себе як рядниночку», і все це задля того, щоб «в годиночку – на дробиночку», а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
28. Запрошує шкільна бібліотека Скільки ж книжок у шкільній бібліотеці! Сотні? Тисячі? Ми приходимо туди у вересні, щоб отримати підручники на новий навчальний рік. Ми приносимо їх назад у травні – пошарпані, із усілякими написами на сторінках, із ріжками та вусами, яких не було раніше на портретах поважних науковців та видатних діячів мистецтва. А я ходжу в бібліотеку майже […]...
29. Школа майбутнього Мені цікаво роздумувати про те, якою буде школа в майбутньому. Не можу сказати, що сучасна мені зовсім не подобається. І все ж мені здається, колись навчання у школі повністю відрізнятиметься від того, що ми знаємо сьогодні. Важко уявити, яким буде наше майбутнє взагалі. Тому я хочу помріяти про те, якою буде школа, коли людина відкриє […]...
30. Наука про те, як лишитися самим собою (За творчістю В. Стуса) Бути самим собою, лишатися самим собою – це важкий труд, який триває все життя. І ця спроба може призвести людину до загибелі. Особливо, якщо ця людина – поет. Василь Семенович Стус перемагав у своєму житті частіше, ніж програвав. Він перемагав словом і справами. Перемагав загальну інертність суспільства, заблокованість української мови, тупість партійних керівників і парто­кратів […]...
31. Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
32. Чому я люблю читати казки Чудовий світ казки… Я добре пам’ятаю, коли бабуся мене, ще зовсім маленьку, своїм лагідним голосом запрошувала до нього. І я мандрувала тим чудовим і неповторним світом. Уявляла себе на місці головного героя чи поруч із ним. Уболівала за Василису Премудру, захоплювалася красою Людмили та мужністю Руслана, а також казковим котом, що ходив по ланцюгу. І, […]...
33. Громадянин. Який він? (За віршем «Наука») Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин? На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу. Бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, т вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, […]...
34. Чому я люблю українську природу (Твір-роздум) Я народився та виріс в Україні. Тут моя батьківщина, тут народилися та виросли мої батьки, тут я навчаюся в школі, а під час канікул відвідую мальовниче село, де живе мій дідусь. Природа України дуже благодатна для сільського господарства. Літо довге та тепле, дощів випадає багато. За словами Гоголя, “посадиш вісь, а виросте віз”. Але не […]...
35. Духовно багата людина – яка вона? (за оповіданням Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Духовно багата людина – яка вона? Важко відповісти на це запитання. Насамперед духовне багатство – це морально-етичні норми, вироблені народом протягом багатьох століть. Людина, яка дотримується цих норм, і є духовно багатою. Така людина відчуває потребу у здобутті знань, прагне самовдосконалення, має чисті помисли, відкриту душу. Ми захоплюємося такими людьми, персонажами художніх творів. І на […]...
36. Твір на тему: “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією Василя Симоненка) За образним порівнянням Миколи Жулинського, “чесний і чистий, він нагадує велику рибу, яка радісно вискочила з води, вхопила свіжого повітря, сп’яніла від кисню свободи, затріпотіла на березі довіри й затихла…”. Василь Симоненко повірив у торжество правди, свободи й демократії, вільно вдихнув так необхідного митцеві озону, не сподівався підступності… Хотів завжди, як його перехожий, “натхненно і […]...
37. Гарно того вчити, хто хоче все знати Щойно народжена дитина не знає геть нічого. Батьки навчають її розмовляти, задовольняти свої потреби, і дитина швидко вчиться, бо її мозок прагне знань, щоб жити. Пізніше малюк питає батьків про те, що йому цікаво: чому небо блакитне, чому поїхала машина, чому яблуко таке солодке. І вони відповідають на безліч таких запитань. Під час навчання в […]...
38. Громадянин. Який він? (за віршем С. Руданського “Наука”) Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, […]...
39. Острозька колегія – перша вища школа в Україні (за оповіданням “В Острозькій школі”) Андрій Якович Чайковський з дитинства цікавився історичним минулим України. В одному уривку з роману “Сагайдачний” він розповідає про першу вищу школу. Князі Острозькі були відомі по всій Україні. Вони дбали про освіту, книгодрукування, мистецтво. Костянтин Острозький був доброю людиною, мудрим правителем. Він заснував у 1576 році колегію у своєму місті. До колегії приймали не лише […]...
40. Твір на тему: “Я люблю свій світ” Цілком природно, що у кожної людини є свій власний світогляд. Кожну річ вона бачить по-своєму, так би мовити, зі свого кута зору. Тому для кожної людини існує тільки один єдиний, особливий світ. На жаль, цей світ далеко не завжди відповідає тому, в якому нам доводиться жити. Щодня кожен з нас стикається з купою різних протиріч, […]...