Ярославна – образ жінки-патріотки у “Слові о полку Ігоревім”
Що може бути краще за кохання, за вірність? Нічого. Тому і від образу Ярославни зі “Слова о полку Ігоревім” віє внутрішньою красою, яка зачудовує нас своєю цілісністю та глибиною. У цій жінці поєдналося велике почуття до коханого з великою любов’ю до рідної землі. І здається, що Ярославна – уся руська земля, яка плаче за своїми синами.
Десь на Дунаї, мов “та чайка-жалібниця”, стогне Ярославна, чекаючи свого чоловіка. А її чоловік – то великий князь Ігор, що його взято у полон половцями. Як важко доводиться цій нещасній жінці,
Автор “Слова” створив безсмертний образ руської жінки з такою поетичною силою, що невеликий за обсягом “Плач Ярославни” став шедевром світової літератури. У плачі-замовлянні стільки поетичних почуттів, стільки діяльного кохання та щирої відданості, стільки міститься в зверненнях до вітру, Дніпра-Славути, до сонпя живих натяків на реальне становище воїнів під час тяжкої битви й після неї, що не залишились байдужими навіть сили природи! І пе допомогло визволити з полону князя Ігоря. Принаймні так вважав автор і так гадали його сучасники.
Ярославна – образ ідеальної руської жінки, жінки-патріотки, він живе й досі у наших серпях. Живе, як нагадування про велике кохання, про бездоганну вірність, про любов до рідної землі. Ярославна – це символ Руської землі, яка тужить за своїми захисниками, а її плач – не тільки поетичне творіння, а й реальне замовляння. Я вірю, що ще довгі-довгі роки вона буде взірцем вірності і любові для прийдешніх поколінь.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)