Якою я побачив рідну природу після прочитання віршів “Гей, рум’яні мої небокраї”, “Хто в рідному краї…”

Схожі твори:

1. Жити й творити для Вітчизни (за віршем «Хто в рідному краї ) З думою та піснею про Вітчизну пройшов Володимир Сосюра свою життєву дорогу, її сухе груддя й вибоїни, круті спуски та натхненні підйоми. У вірші «Хто в рідному краї…» поет-патріот замислювався над долею людей праці, які, не шкодуючи сил, намагалися зробити Україну багатшою, щасливішою у поступі до майбуття. Перед нами -металурги й хлібороби, вчителі й військові. […]...
2. Вірш В. Сосюри “Любіть Україну’ – гімн рідному краю Українська література щедра на таланти, на щирих і задушевних поетів. Серед них був і Володимир Сосюра, який любив рідну землю і народ, оспівував їх у своїх творах і залишив нам у спадок свій солов’їний голос. Але він не просто любив Україну – він боровся з її ворогами, захищав Батьківщину пером і багнетом. Із початком німецько-фашистської […]...
3. Якою я побачив зиму вчора на прогулянці (твір-опис) Якою я побачив зиму вчора на прогулянці (твір-опис) Рання зима. Ще зовсім не холодно, і так хочеться вибігти погуляти! Зиму на прогулянці я побачив не тою зимою, яка стара, холодна та жорстока, яка вбиває пташок та звіряток, насилає хвороби на людей та не дає навіть носа висунути на вулицю. Це була лагідна біла дівчина, яка […]...
4. Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описуєть­ся чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. Я захоплююсь майстерністю письменника, який у звичайному […]...
5. Твір на тему: “Яким я побачив Генріха Гейне за рядками його віршів?” Вивчати творчість будь-якого з письменників жанру романтизм завжди дуже цікаво. Романтизм – жанр, в рамках якого кожному з письменників була властива більша самостійність, незалежність і навіть суб’єктивність. На відміну від своїх попередників з раціоналізму, романтики зовсім не зобов’язані були в усьому спиратися на розум, багато уваги ними було приділено власному серцю. З цієї причини їх […]...
6. Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі «Євшан-зілля» Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У […]...
7. Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” . Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання […]...
8. Мої роздуми після прочитання роману О. Гончара “Прапороносці” Війна… Війна – це завжди трагедія. Трагедія народу, трагедія людини, трагедія душі… Війну можна порівняти з іспитом з предмета, що має назву життя. І головними його вимогами є навіть не глибокий розум, а безстрашне серце, добра душа та сталева воля. Війна не визнає жінок чи чоловіків – для неї залишаються тільки воїни… Кожна людина на […]...
9. Мої міркування після прочитання оповідань С. Васильченка Душа нашого українського народу наділена лагідністю природним тактом,: тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. […]...
10. Поміркуймо разом (думки після прочитання творів) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це, передусім, визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка-Основ’яненко, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені Каразіна. Тому, насамперед, про Квітку-Основ’яненка слід говорити як про визначного громадського діяча, що багато зробив для […]...
11. Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Талант” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. […]...
12. Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” Нещодавно я прочитала драму І. Франка “Украдене щастя”. Це драма з сільського життя. Тема і сюжет цього твору виникли у письменника під час дослідження народної “Пісні про шандаря”. В драмі змальовується трагедія особистого життя трьох головних персонажів: Анни та Миколи Задорожних і Михайла Гурмана. Щастя було украдене у всіх трьох. Головні дії відбуваються в хаті […]...
13. Весна на журавлиних крилах (за віршем «Гей, рум’яні мої небокраї») Бувають такі хвилини в житті, коли піднімається в душі бажання поділитися з оточуючими найпотаємнішими думками, відкрити їм своє серце, розповісти про радощі та сум. Поезія В. Сосюри під-корює нас саме таким підходом до творчості. Павло Тичина писав про Сосюру: «Майже в кожному творі він, немов дитина, весь перед читачем, нічого не приховує: ані торжества, ні […]...
14. Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох боків буття твого зіяють. А поміж ними – ти, ніщо у світі цім. Не знаю, може, філософи і знайдуть […]...
15. Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Епіграф роману “Мне отмщение и аз воздам” має символічний зміст, він не тільки говорить про провину Анни і покарання за неї, скільки є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка є такою щирою у своїх почуттях. “Не вам судити її!” – наче говорить цією системою образів […]...
16. Роздуми після прочитання поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Тарас Шевченко створив прекрасний твір, присвячений історичній тематиці, а саме – темі гайдамацького повстання 1768 року. Так давно були ці події, але і зараз навколо них точаться дискусії науковців та звичайних громадян, які цікавляться історією України. Відомо, що гайдамаки діяли жорстоко. Чи мали вони на це право? їх називають і визволителями, і розбійниками… Спробую і […]...
17. Твір на тему: “Бережіть рідну природу. Бережіть ліс.” Про тему: Дбайливе відношення до рідного лісу, любов до рідної природи, повага до дарунків природи. Міркування на тему “як виховати в собі дбайливе й поважне відношення до лісу”. Бережіть рідну природу. Бережіть ліс. Кожний з нас є невід’ємною частиною природи. Нам подобатися спостерігати за першою капеллю, що передвіщає початок весни за першим снігом, що перетворює […]...
18. Мої роздуми над долею дитини сироти після прочитання вірша Т Шевченка “Мені тринадцятий минало” Коли живеш у сім’ї, коли у тебе є і матуся і тато, коли з першого дня життя тебе огортають щоденно любов і турбота рідних людей, то цей родинний затишок, це щастя стає звичним і навіть непомітним. Але ось я прочитав вірш Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало” – і моя душа озвалася таким хвилюванням, таким […]...
19. Від чого залежить життєвий вибір людини? (роздуми після прочитання повісті “Захар Беркут’ І. Франка) Життєвий вибір людини – це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. У однакових ситуаціях різні люди чинять по-різному. Одному здається, що правильніше вчинити так, інша людина вважає інакше. Всі ми люди, але маємо різні думки. Чому це так? Спробуємо розібратися в цьому складному питанні, використавши історичну повість Івана […]...
20. Роздуми над призначенням людини на землі після прочитання “Ти знаєш, що ти – …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Нішо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Не знаю, може, філософи і знайдуть у цих словах мудрий зміст, але мені важко погоджуватися з вироком, що я – “ніщо у […]...
21. Мої роздуми після прочитання повісті «Слово матері» …Коли я дочитав повість «Слово матері», надворі вже був глибокий вечір Він тихо вкрив землю, його тепла ковдра лягла і на моє ліжко. Знаю, що зараз закрию очі – і пам’ять подарує диво: загойдається паді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, неначе вертає мене у безтурботне дитинство: Голуби-голубочки, Несіть щастя синочку! – чую […]...
22. Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний у пана Чарнецького. Його […]...
23. Мої роздуми над проблемами сім’ї та родинного виховання після прочитання роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це твір, який розкриває своєрідність життя та побуту українського народу, змальовує найважливіші громадсько-політичні події з його історії. Однією з проблем, які розкриває автор, є проблема родинного життя та виховання в її соціальному та психологічному аспекті. Головний герой роману – селянин Чіпка Вареник. […]...
24. “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії поетичної творчості. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, завжди різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я. А головне – він перебував […]...
25. Лист до Тома Сойера (після прочитання твору “Пригоди Тома Сойера”) Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька рипів я перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк Твен. Я хотів би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б зіграти […]...
26. Лист до Тома Сойєра (після прочитання твору “Пригоди Тома Сойєра”) Привіт, Томе! Я твій знайомий, хоча ти мене не знаєш. Декілька разів я перечитував книгу, яку написав про тебе твій батько Марк Твен. Я хотів би жити у твоєму містечку і стати твоїм другом. Знаю, що товаришів у тебе й так багато. Але я міг би тебе навчити грати у футбол. Можна було б зіграти […]...
27. Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала Велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися її красою. Здавалося б, життя скрізь прекрасне. Але звідки ж тоді береться жорстокість, бездушність, підлість? Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхнуло мене на роздуми про добро і […]...
28. Твір про природу рідного краю Природа мого краю Природа мого краю дивовижна. Тут народився я і вся моя велика сімя. Саме тому я обожнюю цю природу. Йдучи по головній вулиці Ялти – Прибережній-я бачу з лівої сторни квітучі каштани, які шойно розпстили свої пупянки і зливаються з кольором моря. По Правій стороні цвітуть ялиці. Вони завжди одного кьолору, попри те, […]...
29. Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від […]...
30. Козацькими шляхами (душа болить за рідну Україну) Козацтво, оспіване в піснях і думах, збережене в легендах, наснажувало не одне покоління романтичними уявленнями про незвичайну мужність, рішучість, сміливість; плекало в душах юнаків певний ідеал, до якого слід прагнути. Часто вживаючи слова “козацька слава”, “козацький дух”, ми особливо не замислюємося над глибинним змістом цих слів, а варто це робити, бо тоді вони стають більш […]...
31. Чому важливо оберігати рідну мову від забуття? Рідна мова – це невід’ємна частина рідного краю. Це душа народу. Звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і супроводжує мова дитину протягом усього життя. Ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. І хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала чимало утисків, все ж неухильно […]...
32. Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні…” Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії […]...
33. Плекаймо рідну мову Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім’ю. К. Д. Ушинський відзначав: “Коли зникає мова – народу нема більше!” Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. […]...
34. Картини рідної Донеччини у творах “Вода десь точить білий камінь”, “Солов’їні далі, далі солов’їні” Володимир Сосюра був надзвичайно ніжною людиною, що дуже тонко відчуває красу рідного краю. Любов його до української землі, а також до своєї батьківщини, милої серцю Донеччини, відбилася в багатьох творах поета. Чутливий до змін у природі рідної землі письменник пише: Солов’їні далі, далі солов’їні Знов весна розквітла на моїй Вкраїні. Любов до Вітчизни переповнює душу […]...
35. “Люби природу не для себе, люби для неї…” (М. Рильський) (твір на екологічну тему) В зелених лаврах, в синій світлотіні У сяйві сонця й вишні у цвіту, В огні троянд, у моря мерехтінні Побачить кожен може красоту. М. Рильський Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Вона завжди хвилювала і хвилює, чарувала і чарує людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих […]...
36. Думка про рідну домівку у романі М. О. Шолохова “Тихий Дон” Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильна диву. Цей роман воістину став шедевром століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, дійсне і майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника. У романі Шолохов зобразив боротьбу двох цілковито різних сил: донського козацтва і Червоної армії. “Мелеховське подвір’я – на самому краї хутора”, – […]...
37. Вільнолюбний характер віршів Пушкіна “В’язень” і “Кавказ” Пушкін – великий росіянин національний поет. Він коштує в ряді таких геніальних художників слова, як Шекспір, Гете, Лев Толстої. Поезія Пушкіна – втілення волелюбності, патріотизму, мудрості й гуманізму російського народу, його могутніх творчих сил. Пушкіна був співаком і натхненником визвольного руху Перебуваючи в південному посиланні, Пушкін перейнявся революційними настроями декабристів. Вірші й листи кишинівського періоду […]...
38. Чому і від кого треба охороняти природу? У школі нас вчать, що природні ресурси – це народне багатство, що природу треба охороняти. Це все правильно, але чи завжди ми замислюємося над своїми вчинками, чи кожен може впевнено сказати, що він не шкодить природі рідного краю? І взагалі, чи всі розуміють, що таке природа, чим вона є для нас? Маля скаже: “Природа – […]...
39. Україна в поезії Володимира Сосюри І. Володимир Сосюра – співець рідного народу (присвятив творче життя своєму народові, розвитку його культури, рідної мови, любій Україні: “Я іду до гаю. Краю, ти мій краю, Кращого за тебе я в житті не знаю!”). ІL Невмируща любов до України. 1. Палка любов до української мови (“Як не любити ріпну мову”: мова – це душа […]...
40. Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала Є. Гуцал Народився в с. Старому Животові на Вінниччині в родині вчителів. Закінчив Ніжинський педагогічний /нститут імені М. В. Гоголя. Працював журналістом у різних редакціях, у видавництві “Радянський, письменник”. Прозаїк, поет, кіносценарист. Автор кількох поетичних книжок, багатьох збірок оповідань, повістей, романів (“Люди серед людей”, “Яблука з осіннього саду”, “Скупана в любистку”, “Мертва зона”, “Родинне вогнище”, […]...