“Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” (поезії Василя Стуса)
Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість.
Вислів Василя Стуса, який я взяв за назву для свого твору, на перший погляд, є парадоксальним. Але згадаємо відомий вислів російського письменника А. Чехова: “Можеш не писати
Василь Стус створив кілька прекрасних і глибоких поетичних збірок, серед них “Круговерть”, “Зимові дерева”, “Веселий цвинтар”, “Палімпести”, “Дорога болю”. Збірка “Птах душі” була знищена кадебістами. Чимало поезій Василя Стуса мають автобіографічні мотиви. Насамперед це туга за рідною землею, від якої митця було відірвано. “О земле втрачена, явися…”, “Верни до мене, пам’яте моя…”,
Мотиви життєвих випробувань та туги за Батьківщиною поєднуються майже у кожній поезії з готовністю до нових випробувань. “Ярій, душе. Ярій, а не ридай”, – пише поет, підкреслюючи тим самим стійкість своєї позиції і свідомість щодо обраного шляху.
Надзвичайною силою духу та життєвою незламністю сповнено такі рядки Василя Стуса:
Господи, гніву пречистого
благаю – не май за зле.
Де не стоятиму – вистою.
Спасибі за те, що мале
людське життя, хоч надією
довжу його в віки.
Думою тугу розвіюю,
щоб був я завжди такий,
яким мене мати вродила
і благословила в світи.
І добре, що не зуміла
мене від біди вберегти.
Але не тільки мотивам боротьби присвячено твори Василя Стуса, ті ж самі пристрасність душі, палкість характеру митець переносить і в інтимну лірику. Любовна лірика вражає оригінальним неочікуваними образами та надзвичайною напруженістю переданих почуттів, поруч із характерною для усіх творів Василя Стуса лаконічністю, стислістю фрази, важливим деталями та нюансами. У поезії “Весняний вечір. Молоді тумани” та в інших творах ми бачимо справжнє єднання душ ліричних героїв, відданість і щирість, непересічну глибину і палкість почуттів.
Василь Стус – людина надзвичайна. Познайомившись із його життєвим та творчим шляхом, я переконався, що це особистість, гідна поваги та захоплення. Талановитий поет, він не втрачав людської гідності за жодних життєвих обставин, Василь Стус – приклад людини із залізними принципами, незламним почуттям справедливості, прагненням волі для себе та для свого народу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)