Я – громадянин України

Що означає бути громадянином держави? Чи доводило­ся тобі замислюватися над цим?

Громадянин України – це не лише той, хто має синій паспорт, прикрашений тризубом. Це не лише той, хто бере участь у виборах, цікавиться життям власної держави тощо. Кого ж тоді слід вважати справжнім громадяни­ном нашої незалежної Батьківщини?

На мій погляд, для того щоб відчути себе громадяни­ном України, треба перш за все перейнятися її історією. Згадаємо й скіфів-орачів, і походи князя Святослава проти печенігів, і татаро-монгольську навалу. Згадаймо

й пізніші часи: козацьку епоху, добу Руїни. А ще згадаймо зовсім недавні події: УНР, другу світову війну, період визвольних змагань і нарешті державний Акт про оголошення незалежності України. І кожна з цих подій має відношення й до тебе, адже ти – українець.

Спільна пам’ять про минуле і спільна робота задля майбутнього перетворюють людину з окремої розумної істо­ти у свідомого члена суспільства, тобто громадянина.

Я відчуваю себе справжнім громадянином України з дитинства. Коли наша держава здобула незалежність, мені було близько чотирьох років, і я, звичайно ж, не пам’ятаю славні дні серпня 1991 року. Але вже за

кілька років, навчаючись у початкових класах, зрозумів, що я частка української спільноти. Сталося це ось як. Був День знань, перше вересня. Ми увійшли до охайного класу, сіли за парти, і першим нашим уроком був урок знань. Учитель підійшла до мали і широким відрухом обвела велику ділян­ку мапи, позначену зеленим кольором: це наша Україна! Чомусь мені дуже запам’ятався той вересневий ранок, мала з контурами держави, яка навчає нас усьому найкращому. Власне тоді я вперше відчув свою єдність з народом, з краї­ною, зі світом людей.

Для того, щоб бути гідним громадянином своєї держа­ви, треба чимало працювати над собою. Ідеться не лише про вдосконалення своїх знань про Батьківщину й вико­нання певних суспільних обов’язків. Перш за все треба бути активним у досить широкому розумінні цього слова. Не слід проходити повз нещасну людину, миритися з брех­нею й жорстокістю. Не можна погоджуватися з тим, коли сильніша держава тисне на слабшу або коли багатша лю­дина знущається з біднішої. Таким чином, справедливість повинна стати життєвим гаслом свідомого громадянина. Чому я впевнений у цьому? Тому, що я – громадянин України.






Що вище істина чи дружба.
Я – громадянин України