Трагедія України в козацькому літописі Величка

Літописання в Україні мало високий розвиток ще за часів Київської Русі. Розвивався цей вид творчості й пізніше – в козацькі часи.

Найповніше про Хмельниччину, життя українського народу в гой період, його боротьбу за волю і незалежність розповідають літописи Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Вони і становлять вершину українського літописання XVІІ- ХVІІІ століть.

Найбільшим за обсягом є літопис Самійла Васильовича Величка – канцеляриста Війська Запорозького. Цей твір сприймається як надзвичайно цікава художня оповідь

про національно-визвольну війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького і про ті часи, які увійшли в історію під назвою «доба Руїни».

Нас боляче вражає опис Всличком руїни та спустошення в Україні, яку поляки називали «раєм світу». Тяжко страждаючи від побаченого, літописець дошукується причин трагедії: розпитує старих і бувалих людей, «через що і через кого спустошено тую нашу землю», але з різних відповідей ие можемо «достеменно довідатися про падіння й занепад нашої вітчизни». Тоді Величко заглиблюється в козацькі літописання, студіює універсали, топографічні описи, інші документи, книги іноземних

авторів. Але все цс автор доповнює власними спостереженнями і враженнями.

Велику вину за понівечення рідної землі Величко покладає і на своїх співвітчизників. Він з гіркотою і сумом визнає, що причин трагедії треба шукати і в собі – у притаманній, на його думку, українцям легковірності, нерішучості, безтурботності, в тому, що народ український «мало роздумує про минулі, теперішні й майбутні речі та події. Він завжди схильний і до внутрішньої незгоди поміж себе». Однак тут же додає: «…але найбільше, як народ мужній та лицарський, схильний він, подібно до своїх давніх скіфо – слов’янських предків, воювати і кров лити за стародавні свої вольності».

Як бачимо, велика любов до України і тривога за її долю водила пером Самійла Величка. Набагато чіткіше, ніж його попередники, Величко розуміє поняття «народ». Він не оминає увагою простолюд, хоча повніше показує діяльність саме козацтва і козацької старшини. Україна для Самійла Величка «матка наша», «милая отчизна», «отчизна наша Українськая».

Протягом століть літопис Величка, розповідаючи і про трагедію України XVІІ століття, і про славних її лицарів, беріг історичну пам’ять нашого народу. Він і сьогодні кличе нас до згоди і єднання заради щасливого майбутнього України.






Кожна людина неповторна твір.
Трагедія України в козацькому літописі Величка