Характеристика образа Вовка в байках Жана де Лафонтена

Вовк – персонаж багатьох байок Лафонтена, істота злісному, підпорядкованому інстинкту голоду й невдячне. Вічно голодний В., “евши, ніколи костей не розбирає”. У байці”Вовк і Журавель” В. дозволяє Журавлеві витягтися в себе з горла застряглу там кістку, але у відповідь на прохання про нагороду повідомляє, що такий для Журавля є вже те, що він залишився цілий. Властива В. логіка відбита в словах: “Ти винуватий уже тим, що хочеться мені їсти” – з байки “Вовк і ягня” (езоп, перся І. А. Крилова). Жадібність губить В., навіть коли

йому підкручується удача заволодіти видобутком ненаситного мисливця, що підстрелив оленя, лося, ранив кабана, і в той час, як прагнув підстрелити куріпку, що пролітала, поранений кабан засік його насмерть.

Жадібний В., радуючись багатому видобутку, хоче почати трапезу із твердої тятиви лука, з якого зривається стріла, вражаючи його на смерть. Часто В. дурний Раннею навесні голодний В. вирішує дібратися до Коня, повідомляючи себе лікарем. Кінь скаржиться на ушкоджене копито й боляче б’є що приблизились В. (“Кінь і Вовк”, езоп, пров.

В. В. Жукова).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Характеристика образа Вовка в байках Жана де Лафонтена