Васильченко Степан Васильович

Схожі твори:

1. Степан Васильченко – письменник-новеліст Степан Васильченко – письменник-новеліст І. Життя та доля С. Васильченка. (Степан Васильченко – це літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка (1879-1932 рр.)- С. Васильченко – людина високої моральної краси, на долю якої випало багато випробувань. Навчаючись у Глухівському учительському інституті, пішов учителювати. Отак і прожив життя, працюючи вчителем і пишучи твори, бо мав особливий дар: бачити […]...
2. ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН – ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а також посилений […]...
3. Степан Васильченко – співець трудового народу Народ, на мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів. С. Васильченко Теми й сюжети для своїх творів Степан Васильченко брав із життя народу, яке добре знав. З оповідань та повістей письменника постають селяни-бідняки, а також типові постаті сільських інтелігентів, передусім учителів. Тематика творів письменника багатогранна, як і сама дійсність, […]...
4. Руданський Степан Васильович Народився Степан Васильович Руданський 6 січня 1834 р. в с. Хомутівці, тепер Вінницької області, у родині священика. Навчався у Шаргородській бурсі, потім у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. До Києва юнак поїхав вступати в духовну акаде­мію, але вступив до Медико-хірургічного університету. Після закінчення університету працював міським лікарем в Ялті, користуючись повагою жителів міста. Літературна діяльність С. Руданського […]...
5. Біографія Степана Васильченко Степан Васильович Панасенко (справжнє прізвище письменника) народився 27 грудня 1878 р. у м. Ічні на Чернігівщині в селянській родині. 1895 р. він вступив до Коростишівської семінарії, після закінчення якої вчителював на Київщині й Полтавщині. 1904 року С. Васильченко навчався у Глухівському учительському інституті, але змушений був залишити його і переїхати на Донбас, де за участь […]...
6. Чи підкорив Степан Радченко місто? Відомий український письменник В. Підмогильний у своєму романі “Місто” намагається осмислити одвічну проблему багатогранності людської душі, намагається знайти рішення і робить це, не кидаючись у крайності і не моралізуючи їх. Робить це автор через розкриття образу головного героя твору Степана Радченка, вихідця з села, який будь-якою ціною намагається закріпитися у міському суспільстві. Степан Радченко, впевнений […]...
7. Мои размышления после прочтения рассказов С. Васильченко Душа нашего украинского народа наделена кротостью, естественным тактом, тонким умом, поэтическим мироощущением, способностью шутить. Именно пинимая во внимание эти особенности национального характера, и создал Степан Васильченко образы людей, которым присуще чувство юмора (“Свекор”), изобразил жизненные комические ситуации (“Басурман”). Рассказ “Свекор” знакомит нас с маленьким Васильком, который “всегда вызвал улыбку у взрослых” из-за его сердитого “старовання”. […]...
8. Ткач Дмитро Васильович Дмитро Васильович Ткач народився 11 вересня 1912 року в місті Орлику Полтавської області. Батько був столяром, людиною працьовитою і чесною, але революція, голод у двадцятих роках і розруха прирекли його сім’ю на поневіряння. Дванадцятилітнім хлопчиком після нестерпно тяжких літ у колі безпритульних, Дмитрик розшукав у селі Мачухи поблизу Полтави свого дядька – вчителя Якова. Тут […]...
9. Дети – герои рассказов Васильченко Настоящая фамилия – Панасенко. Родился на Черниговщине. Учился в учительской семинарии. Работал учителем на Киевщине и Полтавщине. Преследовался властью за революционную деятельность, был арестован. В 1910 году переехал в Киев, работал в газете “Совет”. Принимал участие в Первой мировой войне. В 20-х годах заведовал детским домом, работал учителем в трудовой школе г. Киева. Прозаик. Наиболее […]...
10. Твір на тему: “Чи підкорив місто Степан Радченко?” Бажання підкорити місто є характерним і цілком зрозумілим бажанням для великої кількості мешканців сіл. Кожна людина прагне поліпшити своє життя, поставити собі певні завдання, домогтися їх і тим самим переконатися у власних силах і можливості досягати поставлених цілей. В якості прикладу можуть бути розглянуті жителі сіл, які хочуть переїхати у велике місто, яке здається їм […]...
11. Атмосфера в українській родині (за оповіданнями «Свекор» і «Басурмен») І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: «Народ, на мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів…». Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці […]...
12. Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва? (за романом В. Підмогильного “Місто”) Питання про долю персонажа роману “Місто” Степана Радченка досить неоднозначне. Автор показує нам шлях поступового кар’єрного зростання героя, який супроводжується неминучою духовною еволюцією. Радченком володіє непереможне прагнення до нового, іншого, вищого, втіленням чого в його свідомості стає місто. Герой приїжджає до міста з метою вступити в технічний інститут, а після його закінчення повернутися до села. […]...
13. Дмитро Васильович Павличко Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, Як добро возз’єднання народу. Почавши свою творчість […]...
14. Ігор Житель півночі (Ігор Васильович Лотарев), поет срібного століття російської поезії Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через які з’являються нові, прекрасні рядки. Коли йде перша світова війна, поет почуває потрясіння, що наближаються: “Чим далі, усе гірше й гірше. Всі тягостней, […]...
15. Микола Васильович Гоголь. Короткі відомості про письменника Де тільки не доводилося нам побувати під час уроків літератури! Але найприємніше завжди повертатися додому. Наш дім – Україна, отже нам необхідно знати свою історію, минуле нашої батьківщини. Мальовничість української природи, духовна краса предків захоплювала і надихала наших українських письменників і зарубіжних майстрів слова. Один з цих письменників М. В. Гоголь. У кожної людини неповторний […]...
16. Степан Трохимович – центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Біси” Основним, хоча і не єдиним, реальним прототипом С. Т. Верховинського з’явився відомий російський ліберальний історик-західник, друг А. І. Герцена Тимофій Миколайович Грановський (1813-1855). Джерелом відомостей про історика, якого письменник не знав особисто, послужила рецензія М. М. Страхова на книгу О. В. Станкевича “Т. М. Грановський” (1869), опублікована в “Зорі”. 26 лютого (10 березня) 1869 року […]...
17. “Похорон друга” – величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину Велика Вітчизняна війна була страшною трагедією для багатьох народів Європи. Не було людини, якої б вона так чи інакше не торкнулася. Особливо це стосується радянських республік, які прийняли основний удар фашистів на себе. Хоч, судячи з назви, твір поеми П. Тичини “Похорон друга” стосується лише близької до поета людини, але насправді це реквієм усім тим, […]...
18. Мої враження від образу Степана Радченка ” Місто” Широкому колу читачів ім? я письменника Валерія Підмогильного стало відоме зовсім недавно. Проте цей автор є одним із найвизначніших в новітній українській літературі. Його розстріляли як політичного діяча десь між 1937-1941 роками. Точної дати так і не встановлено. Головним героєм творів Підмогильного є зарозумілий міщанин, котрий уже давно відкинув всі звичні традиції, а нові не […]...
19. Мої міркування після прочитання оповідань С. Васильченка Душа нашого українського народу наділена лагідністю природним тактом,: тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. […]...
20. Добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей (за творами С. Васильченка) Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. Прислів’я Особливе місце у творчості С. Васильченка посідають твори для дітей. Його оповідання виховують такі сімейні цінності, як добро, любов, взаємна турбота батьків і дітей. Ось, приміром, його оповідання “Свекор”. Це ціла енциклопедія народного життя. Багато з традицій української родини актуальні й нині. Наприклад: дітей змалку […]...
21. Гончар Олесь Терентійович Олесь (Олександр) Терентійович Гончар провів свої дитячі роки в слободі Суха Козельщанського району Полтавської області. Вчився в Харківському технікумі журналістики. Потім, після недовгої роботи в періодичних виданнях, вступив до Харківського університету на філологічний факультет (1938 p.). Після війни закінчив навчання у Дніпропетровському універси­теті. Почав друкуватися ще до війни: у 1941 році вийшла його повість “Стокозове […]...
22. Коротка характеристика твору Макар Чудра Горького М Наприкінці 90-х років XІX століття читач було уражено появою трьох томів “Нарисів і оповідань” нового письменника – М. Горького. “Великий і оригінальний талант”. – таке було загальне судження про нового письменника і його книги. Оповідання М. Горького “Макар Чудра” належить до ранніх романтичних добутків письменника. Особливість композиції – оповідання в оповіданні. У центрі оповідання – […]...
23. Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Талант” Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання “Свекор” знайомить нас з малим Васильком, який “завжди викликав усмішку в дорослих” через його сердите “старування”. […]...
24. Стефаник Василь Семенович Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871 р. в селі Русів Снятинського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківщина) у заможній селянській родині. Батько був суворий господар, не давав спуску наймитам, займа­тися дітьми він не мав часу. Виховувала дітей мати, жінка лагідна, добра. Початкову освіту В. Стефаник здобув у рідному селі (1878-1880), потім вчився у Снятинській школі […]...
25. Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” Мої міркування про атмосферу в українській родині після прочитання оповідань С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен” . Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан Васильченко образи людей, яким властиве почуття гумору (“Свекор”), змалював життєві комічні ситуації (“Басурмен”). Оповідання […]...
26. Національний характер гумору Остапа Вишні І. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) ІІ. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, […]...
27. Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це. чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на […]...
28. Віра у свій талант (за повістю «Талант») В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
29. Самійленко Володимир Іванович Володимир Іванович Самійленко народився 3 лютого 1864 р. в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту на Полтавщині. Мати, Олександра Самійленко, була колишньою кріпачкою, батько, Іван Лисевич, поміщиком. Виховувався хлопець у маєтку поміщика О. Трохимовського, де мати служила управителькою. У 1875-1884 рр. навчався в Полтавській гімназії. Пробував пи­сати вірші російською мовою, займався перекладами. У 1884 р. вступає […]...
30. Дитячі роки Т. Г. Шевченка (за уривками з повісті “В бур’янах”) У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після […]...
31. Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Борис Дмитрович Антоненко-Давидович народився 5 серпня 1899 р. в передмісті м. Ромни – Засуллі в сім’ї машиніста-залізничника. Прізвище Антоненко-Давидович було одночасно псевдо­німом письменника і прізвищем його предків – реєстрових козаків Антоненків. Спочатку він навчався в Охтирській гімназії, яку закінчив у 1917 p., потім вступив на природничий факультет Харківського університету, але згодом перевівся на історико-філологічний факультет […]...
32. Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка ВАСИЛЬЧЕНКО СТЕПАН (1879-1932) Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій […]...
33. Сосюра Володимир Миколайович Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 р. на станції Дебальцеве (тепер Донецької області). Його дитячі роки ми­нули у селищі Третя Рота біля Дінця. З одинадцяти років хлопець почав працювати у бондарному цеху содового заводу, потім був теле­фоністом, чорноробом. Початкову освіту дав йому батько, крім того, Володимир багато читав, особливо захоплюючись пригодницькою літературою. У 1911 […]...
34. Вілінська Марія Олександрівна (Марко Вовчок) Марія Олександрівна Вілінська (Марко Вовчок) народилася 22 грудня 1833 р. в селі Єкатеринівка Єлецького повіту в родині збіднілого дворянина, капітана у відставці. Першою її батьківщи­ною стала Росія, хоч рід за переказами веде свою історію з Чернігівщини. Мати володіла кількома мовами, любила музику, співа­ла українських пісень. Батько помер, коли Марії було 6 років, мати вийшла заміж […]...
35. Гумор у творчості Ч Діккенса. Тези Один з найкращих англійських письменників XIX століття змалечку пізнав життя у злиднях. Тяжкі умови існування не дозволили Діккенсу отримати освіту, проте саме життєвий досвід допоміг письменникові досягти матеріального добробуту. Вже перші романи Діккенса принесли йому всесвітнє визнання. Незважаючи на жебрацьке життя, Діккенс – письменник-оптиміст. Почуття гумору не зраджує йому ніколи. Одним із найкращих гумористичних романів […]...
36. Доля народного таланту (За повістю С. Васильченка “Талант”) Талантом люди називають виняткові природні якості, особливі здібності. А в деяких українських словниках “талантом” називають фортуну, везіння і, власне, щастя. “Талант мужності й талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Так сказав про автора повісті “Талант” видатний український […]...
37. Відповіді до теми: творчість Василя Стефаника 1. Як називали сучасники В. Стефаника? Співцем селянської душі і володарем дум селянських, поетом мужицької роз­пуки і мужицьким Бетховеном. 2. Охарактеризуйте епоху, в яку жив і діяв В. Стефаник. Кінець XІX – початок XX століття – це період розвитку капіталістичних від носин у місті й селі. До краю загострилися класові суперечності, посилилось со ціальне й […]...
38. Проблема розквіту та знищення таланту (за повістю С. Васильченка “Талант”) Степан Васильченко з дитинства мріяв стати вчителем. Закінчив Коростишівську вчительську семінарію – і втілив свою заповітну мрію в життя. Тому на власні очі бачив пристосуванців, які пропагують буржуазно-поміщицьке життя. Степан Васильченко називав себе сільським інтелігентом-пролетарем, народним учителем. На тверде переконання письменника, вчитель, незважаючи на своє трагічне становище, має боротися за себе, бути сильним і незалежним. […]...
39. Глібов Леонід Іванович Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827 р. в с. Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині. Батько його служив упра­вителем у місцевих панів Родзянків. З часом родина переїхала разом зі своїм паном до села Горби Кременчуцького повіту. Початкову освіту хлопець отримав удома, на­вчала його мати, Орина Гаврилівна, яка була знайома з родиною Ми­коли Гоголя. У […]...
40. Вороний Микола Кіндратович Микола Кіндратович Вороний (публікувався під псевдонімами Арлекін, Віщий Олег, Сіріус, Кіндратович, Микольчик) народився 6 грудня 1871 р. у родині ремісника на Катеринославщині. Мати М. Вороного походила з родини освітнього діяча XVII-XVIII ст., ректора Київської академії П. Колачинського. Навчався Микола Кіндратович у Харківському реальному учи­лищі, потім – у Ростовському реальному училищі, звідки його ви­ключили за зв’язок […]...