Василь Стус – летюча зірка української літератури

Схожі твори:

1. Василь Стус та його час І. Трагічна доля Василя Стуса. (Життя В. Стуса – це дорога крізь тернії до зірок, до посмертного його повернення до рідного народу. Йому судилося прожити 47 років, із них 23 – у неволі. Поета було несправедливого засуджено, він пройшов гулагівські табори і помер у неволі. За життя поета у нас не вийшло жодної збірки його […]...
2. Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
3. Відповіді до теми: “Василь Стус. Доля, життя, поезія” 1. Чим виділявся серед своїх ровесників-шістдесятників В. Стус? Раннііі період творчості поета відзначався оптимістичним, бадьорим настро­єм, але згодом голос В. Стуса змужнів, став суворішим і критичнішим. Саме цим він став виділятися серед своїх однодумців, У його поезіях органічно злились ін­телект, увага до вічних вселюдських проблем із справді національним світобачен­ням, що сягало глибин народної моралі й […]...
4. Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває […]...
5. Народе мій, до тебе я ще верну… (Василь Стус) Його ховали в українську землю 19 листопада 1989 року. Десятки тисяч киян проводжали поета на Байкове, до останньої оселі громадянина-страдника. Того дня глибокий сум струменився з сердець людських, з сотень прапорів і корогів. А через кілька місяців спалахнув хрест на його свіжій могилі – і мертвий поет заважав комусь жити. Василь Семенович Стус вже в […]...
6. Василь Стус – утілення моральних переваг вільнодумної людини Ярій, душе, Ярій, а не ридай! У білій стужі сонце України, А ти шукай червону тінь калини На чорних, водах – тінь її шукай. В. Стус Поетична творчість завжди навіває спогади. Спогади минулого, марення майбутнього, осмислення сучасного. Лише поети назавжди зберігають дійсність, залишаючи минуле, пророкуючи майбутнє. Сум, жах, страждання за рідну Батьківщину, але невмируща віра […]...
7. Дозволь мені, мій вечоpовий світе, Упасти зеpном в pідній стоpоні… (Василь Стус) Василь Стус… Людина-легенда, людина-міф, людина яку пpиpода наділила незpівнянним даpом віpшової майстеpності. Ім’я його викликало в одних захоплення, в інших – зневагу і зловтіху. Обеpежні і всім задоволені люди ствеpджують, що Василь Стус міг би збеpегти своє життя, якби був більш дипломатичним, угідливим та мовчазним. Але тоді б Укpаїна не мала Поета… Стус – то […]...
8. “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід […]...
9. Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у великій мірі вирішила подальший розвиток української літератури, бо не було […]...
10. Народе мій, до тебе я ще верну (В. Стус) Українська поезія тісно пов’язана з історією нашого народу, визначалась життям народу, була вершиною його духовності. У найяскравіших своїх виявах вона випереджала час, вступала у суперечність із неправдою, за що платила долями й життям кращих своїх синів. Василь Стус – це світлий образ громадянина, цілісність патріотизму якого вражає. За кожним помислом, за кожним образом – Україна. […]...
11. Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку сприяла духовному розкріпаченню митців. Саме […]...
12. “Маруся” перша україномовна повість нової української літератури Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – наш славетний земляк, автор багатьох прозових і драматичних творів українською й російською мовами. Його повість “Маруся” – перший український прозовий твір, написаний живою народною мовою. За жанром це сентиментально-реалістична повість. Автор розповідає про життя простолюду так, що. викликає щире співчуття, розуміння проблем, які стоять перед цими людьми. В основі сюжету повісті […]...
13. Головні риси української літератури XX століття На зламі віків відбулися певні зміни особистості й її внутрішнього світу. За Юрієм Липою, дух XІX століття передає літера “П”: позитивізм (самовпевненість, раціоналізм, пізнаванність світу), посада, прагматизм (вага людських зусиль). На думку Миколи Хвильового, символ XX століття – літера “М”: мисль, м’ятеж, Марія. Для цього часу характерне торжество інтуїції, підсвідомого начала в творчості. Митці XX […]...
14. Гоголівський період української літератури “Ти” і “Я” – Гоголь і Шевченко – два генії, два з’явища, що творять разом цілісність у розвитку української духовності і в розвитку національної літератури одного відтинку історичного буття народу. І не лише в сенсі “ти смієшся, а я плачу”, себто емоційного ставлення до дійсності, а в суті перетворюючій і народотворчій. Дивно “плакав” Шевченко і […]...
15. Юрій Андрухович класик “актуальної” української літератури Народився у м. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991), аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був співредактором часопису “Четвер” (1991 – 1996). Мешкає у Івано-Франківську. Поет, прозаїк, есеїст. […]...
16. М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. Літературна та культурна діяльність М. Шашкевича – запорука розвитку нової літератури в Галичині. (Маркіян Шашкевич народився в листопаді 1811 року в с. Підліссі на Львівщині в сім’ї священика, вчився в народній школі, потім в Бережанській гімназії. 1829 року вступив до Львівської духовної семінарії і од­ночасно відвідував лекції з філософії при університеті. У 1830 році […]...
17. “Енеїда” І. Котляревського – перший твір нової української літератури “Енеїда” І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору […]...
18. Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
19. “Мій улюблений твір української літератури – роман “Тигролови” Мені до вподоби роман українського письменника Івана Багряного. Це пригодницька, але заснована на життєвій правді книга. Мені вона припала до душі за те, що в ній зображено сміливих, нескорених, благородних та талановитих людей. В українській літературі не так багато книг, де герої не були б заляканими, відважно боролися та здобували б перемогу. “Тигролови” – це […]...
20. Внесок І. Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже псі верстви населення тогочасної України. Він […]...
21. Шляхи вивчення української літератури в 7-у класі На уроках української літератури в 7-у класі за програмою вивчається оповідання А. Чайковського “За сестрою”. Дія в оповіданні розгортається у селі Спасівка, де жив козацький рід Судаків, який славився тим, що всі чоловіки цього роду були на Січі. Одного вечора на село напали татари. Врятуватися з цієї сім’ї зумів лише п’ятнадцятилітній Павлусь, який у степу […]...
22. Твори української художньої літератури у другій половині XVІІІ Твори української художньої літератури у другій половині XVІІІ століття поширюються переважно в рукописах. Історія зберегла імена лише небагатьох письменників: Г. Сковороди, Г. Кониського, І. Некрашевича, С. Дівовича, М. Козачинського, І. Малицького та ін. Авторів інших творів, що збереглися й пізніше були опубліковані, ми не знаємо. Інколи відомі тільки ініціали автора. Так, автор сатири, в якій […]...
23. Торування Драгомановим шляху для української літератури Ми живемо у час відродження незалежності нашої країни, відродження її звичаїв, традицій, культури. Від кожного з нас залежить майбутнє України. Як наші далекі предки, ми повинні турбуватися, щоб українська мова, українське слово чули не тільки ми, а й в усьому світі. Бо у світі завжди поважали і поважатимуть людей, які дбають про свою національну культуру, […]...
24. Перший класик нової української літератури Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було “пожалувано” дворянське звання. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія. Відкриває […]...
25. Твір на тему: “Історичні обставини розвитку української літератури на межі ХІХ та ХХ століть” Історичні обставини кінця ХІХ – початку ХХ століття завели українців у неймовірно складну політичну, суспільну та культурну ситуацію, оскільки народ був розділений на дві частини, перебуваючи у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Політика, яку проводила Російська імперія у напрямку діячів української літератури, була надзвичайно жорстокою, репресивною, тоталітарною; російський уряд своїми переслідування, ув’язненнями намагався усіляко перешкоджати […]...
26. Корифей української літератури М. Старицький М. П. Старицький – один з корифеїв української драматургії. Він залишив глибокий слід в українській культурі. Крім драматичних творів, писав вірші й прозу, був видатним актором, талановитим режисером, сумлінним громадським діячем. Виходець із малозаможної поміщицької сім’ї, де у великій шані були журнали “Современник”, “Отечественньїе записки”, твори російських і зарубіжних письменників, “Кобзар” Шевченка і збірки українських […]...
27. Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями Робота за таблицею “Літературний процес XX століття” Певні особливості літературного процесу розглядаються в межах таких історичних відрізків: Початок XXСт. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визнача­ються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцю­бинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 […]...
28. Іван Вишенський – видатний полеміст-сатирик давньої української літератури Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
29. На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники кажуть, що твори українських письменників […]...
30. “Марія” Уласа Самчуна – найсенсаційніший твір української літератури про голодомор Роман “Марія” – роман-спалах, роман-реквієм, роман-набат! Саме цим твором Улас Самчук явив усьому світові невичерпні потенційні можливості українського образного слова. Він був перший, хто показав справжнє страхітливе обличчя комунізму, змалювавши у романі “Марія” жахливі картини лютого голодомору 1932-1933 років, який принесла на українську землю радянська влада. Коли писався твір, в Україні лютував голод, штучно зроблений […]...
31. Твір на тему: “Микола Вороний – “ідеолог” модернізації української літератури” Микола вороний народився у один рок з Лесею Українкою в той час, коли український народ і українська мова переслідувалися і принижувалися, а літературна творчість замовчувалася і переслідувалася. На свободолюбивого і гордого українця були накладені кайдани усвідомлення своєї другорядності і меншовартості. Та вільну душу не спроможні стримати ніякі пута, українці їх одразу робивають: “Душа бажає скинуть […]...
32. “Лісова пісня” Лесі Українки як фольклорна скарбниця української літератури Коли для зміцнення здоров’я Лесі Українці довелося проживати на чужині, в далекій Грузії, народилася в її душі велика туга за лісами, серед яких вона провела найкращі дні свого життя. Письменниця була закохана не тільки в природу Полісся, айв народ, серед якого жила. Вона вивчала його мову, пісенну творчість, обряди і звичаї, культуру й побут, уважно […]...
33. Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]...
34. “Слово о полку Ігоревім” найвидатніша пам’ятка давньої української літератури І. “Слово о полку Ігоревім” – художньо довершена та глибоко патріотична поема. (Історичною основою цього твору є похід князя Ігоря на половців 1185 року. Автор майстерно зображує події, створює гармонійну систему об­разів, використовує чарівну поетичну мову.) ІІ. Основні образи “Слова…” (“Слово…” оповідає про похід новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, що відбувся 1185 року. Похід був […]...
35. Усна народна творчість як основа розвитку української літератури І. Використання вікового досвіду народу письменниками (яскраві зразки народної мудрості в творах українських письменників, починаючи від Котляревського). ІІ. Усна народна творчість – основа розвитку української літератури. 1. Витоки фольклору (зародження фольклору в ті часи, коли ще не було взагалі письма; передача вікового досвіду завдяки народним пісням, думам, казкам тощо). 2. Колискові, примовки, загадки, казки (використання […]...
36. Зірка (переказ) Взвод розвідників вступив на село. Це була звичайна західноукраїнська село. Командир розвідників лейтенант Травкін думав про своїх людей. З вісімнадцяти колишніх, перевірених бійців у нього залишилося всього дванадцять. Решта були тільки що набрані, і які вони будуть у справі – невідомо. А попереду була зустріч з противником: дивізія наступала. Травкіна у вищій мірі були властиві […]...
37. У кабінеті української мови і літератури (твір-опис приміщення) Скільки себе пам’ятаю, мені завжди хотілось ходити до школи. Спочатку мене приваблювало те, що це великий будинок, з багатьма кабінетами, дуже багато простору. Потім, коли подорослішала, зрозуміла, чому так. Мені подобалися кабінети з різних предметів, а найбільше – кабінет з української мови та літератури. Це велика світла кімната. Навпроти дверей – три великих вікна. Через […]...
38. “Лебеді материнства” – материнський заповіт на всі віки (Василь Симоненко) Зі згадок сучасників про поета та з чорнових варіантів його творів ми знаємо, що Василь Симоненко над кожним словом своєї поезії працював багато та уважно, він багато разів переробляв, виправляв, доповнював написане, добирав якнайточніші слова, необхідний ритмічний малюнок поезій. Коли я вперше дізнався з науково-критичної літератури про таку манеру письма Василя Симоненко, я був щиро […]...
39. Твір-роздум: “Сильна українська людина” (за романом І. Багряного “Тигролови” та іншими творами української літератури й власними спостереженнями) В основу сюжету роману І. Багряного “Тигролови” покладена оповідь про долю українського юнака Григорія Многогрішного, засудженого радянською владою за “зраду Батьківщині”. Йому вдається втекти з етапного ешелону і знайти своє щастя у далекому Сибіру, зустрівши в нетрях тайги своїх земляків і просто добрих людей. Символічно, що, виходячи на охоту разом з родиною мисливців Сірків, він […]...
40. Що дало мені вивчення української літератури в школі «Книга – морська глибина», – сказав І. Я. Франко. Справді, вона – надійний і мудрий учитель, невичерпне джерело знань, великого натхнення і краси. Глибину життя, почуттів осягне людина, коли читатиме гарні вірші, оповідання, романи. Замислюючись над власним життям, я доходжу висновку, що література стала джерелом всього найкращого в моєму жимі. Звичайно, не всі книги стають […]...