В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи Україна

Хтось згадає безкраї пшеничні лани і блакитне чисте небо – і перед ним постане прекрасна Либідь або безстрашний Святослав. Комусь будуть вчуватися пісні Марусі Чурай. А хтось побачить перед собою козацькі полки, що виступають у похід. Рідну Батьківщину оспівувало не одне покоління поетів і прозаїків. їй присвячували свої картини художники.

Україно, ти для мене диво,

І нехай сплива за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива.

З тебе дивуватися повік,-

писав В. Симоненко у вірші «Україна». А ще він застерігав:

Можна все на

світі вибирати, сину,

Вибрати неможна тільки Батьківщину.

«Слова Вітчизна і мати такі близькі, що між ними хіба може вміститися сльоза», – писав І. Калинець у задушливі роки застою. У ті часи не те що плакати, навіть думати про любов до України було кримінальним злочином.

За це постраждав В. Сосюра, – автор поезії «Любіть Україну»:

Любіть у труді, у коханні, в бою,

Як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою –

І вічні ми будемо з нею.

У списку борців за кращу долю матері-Вкраїни, за її мову можна було б назвати і Т. Г. Шевченка, і П. Г. Тичину, і І. Я.Франка, й Лесю Українку. Власне, всіх

визначних українських письменників. Бо головною метою для них була «Україна свята», рівна серед рівних, шанована у світі держава.

За це поклали голови Богдан Хмельницький і Іван Мазепа, помирали в концтаборах Євген Плужник і Василь Стус… Список жертв нескінченний. Найкращим пам’ятником для них стане вільна, незалежна держава.

Не горджуся тим, що українець,

Я цим, як риба річкою, живу.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Копай всередині себе криницю для тієї води.
В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи Україна