Україна через 20 років

Україно! Ти для мене – диво!

Василь Симоненко

“У – кра – ї – на! У – кра – ї – на! У – кра – ї – на!” – ревуть трибуни на Олімпійському стадіоні в Києві. Стадіон рясніє прапорами різних країн, небо цвіте фантастичними святковими феєрверками. Тільки-но відбулася церемонія відкриття Олімпійських ігор у Києві…

Кілька років тому київський мер висунув кандидатуру столиці України на право приймати чергові Олімпійські ігри, і Київ переміг у змаганні з Парижем, Міланом, Ріо-де-Жанейро та іншими всесвітньо

відомими містами. З того часу Київ та вся Україна ретельно готувались, щоб гідно зустріти гостей із жаркого Єгипту і холодної Швеції, передової Японії і пихатої самовпевненої Америки, а також своїх улюблених і неповторних, тих, хто не бачить деревину в своєму оці, – сусідів із Росії.

Звичайно, столицю готували найретельніше, але хіба не радує око перлина біля моря – наша, славетна Одеса, неповторний і сповнений загадковості легендарний Львів, розквітлий модерний Донецьк; який у своєму розвиткові дорівнявся до найвідоміших європейських міст? Та вся Україна за вісім років, що минули з часу перемоги у відборі

міста проведення Олімпійських ігор, прибралась, прикрасилась, розцвіла. Ці вісім років по всій країні будувались нові автомагістралі, нові залізниці, сучасні готелі, на дверях яких гордо виблискували п’ять зірок, з’явилося безліч парків, насаджень, озер, що дарували прекрасні хвилини і найтепліші емоції. Все, чим можна пишатися, реставрувалося, ремонтувалося, відроджувалося, все, що з’являлось у світі, приймалося, переосмислювалося і втілювалося в життя. Україна, що завжди пишалась своїми старовинними спорудами, архітектурними пам’ятками, які вели за собою в сиву давнину, тепер могла пишатися наймодернішими будівлями. За цей час будівельна галузь зазнала розквіту. А іноземні вклади в Олімпіаду сприяли розвитку машинобудування, авіабудування, поліграфічної і друкарської справи та багатьох інших галузей виробництва.

Роки інтенсивного розвитку зміцнили Україну не тільки матеріально, але й духовно. Тепер захід і схід України є тільки на уроках географії у школі, а не у свідомості громадян. Україна в своїй єдності, соборності стала щасливою, раптом усвідомивши, що вона єдина така в світі, що вона самодостатня і їй ніхто не потрібний, ні “друзі”, що прагнуть “допомогти”, ні інвестори. Вона стала більше доглядати за собою, стала охайнішою, позбулася брудних місць на своїй території. Українці стали національно свідомими, вони почали пишатися своєю державою і національною приналежністю, адже їхнє життя довело їм, що “на світі кращої нема”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Україна через 20 років