Твір за картиною «Козак Мамай»

Картина «Козак Мамай» намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. На передньому плані цього твору ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог.

Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця. Тут є і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить

увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи. Вдягнений

Мамай, як і личить козаку, в широкі шаровари і жупан.

Степ німує, козак думу думає. А налетить вітер, зворухне оселедець на козачій голові, розгорне пишні вуса. Стрепенеться Мамай і заграє на своїй бандурі:

Надія в мене певна – мушкет-сіромаха,

Та ще не заржавіла шабля – моя сваха.

Ніякий ворог не міг злякати його, бо був, він, як розповідають легенди, ні для кого не зборимим. Тільки свисне його шаблюка – так і сипляться голови нападників.

Історія свідчить, що саме цього козака на Запорожжі ніколи не було. Але були тисячі інших таких, як він. Мамай – це збірний образ усієї козацької України



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Які проблеми порушив кафка у новелі перевтілення.
Твір за картиною «Козак Мамай»