Твір “Розповідь будинку”
Кажуть, що дома бувають різні. Багатоквартирні висотки і одноповерхові будиночки, красиві палаци з вигадливою обробкою і прості, з вигляду непоказні, будови. Я ж звичайний, чотириповерховий будинок. У мене навіть ліфта немає.
“Робота” у будинків теж різна – у деяких люди працюють і навчаються, інші використовують під магазини. Мені ж дісталася найважливіша – у мені живуть люди.
Хто ж мої батьки? Важко всіх перерахувати. Це й архітектор, який придумав і намалював мене на папері. Ще інженери, які зробили мене міцним. І будівельники,
Згадую своїх перших мешканців. Сім’ями вони приїхали на великих вантажних машинах. Вони привезли з собою меблі та одяг, кішок і собак, а один – навіть папугу з яскравим кольоровим пір’ям. Всі були такі щасливі, знайомилися і сміялися, називали один одного сусідами. Скоро меблі у всіх квартирах були розставлені, на кухнях з’явився приємний запах їжі, а вечорами в моїх вікнах стало загорятися світло. З тих
Напевно, я вже старий, адже в мені виросло не одне покоління. Але сподіваюся, що для всіх мешканців я зумів стати рідним домом.
Схожі твори:
- Мій акваріум (твір-розповідь) Цей акваріум залишили нам родичі, їдучи в тривале відрядження. Я не сам купував рибок, мені навіть не довіряли доглядати за акваріумом. Зате ніхто не заперечував, коли я годину або більше сидів біля нього, спостерігав за незнайомим водним світом і уявляв собі, яке життя там, за склом. Я дивився на рибок, що снували назад-уперед, очікуючи, коли […]...
- Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […]...
- Несподівана зустріч, твір-розповідь На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – […]...
- Як я заблукала в лісі (твір-розповідь) Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі […]...
- Гніздо на даху будинку (твір-оповідання з власного досвіду) Ось вже який рік поспіль я проводжу літо у селі Іванівка у нас на Слобожаншині. Село невелике, два десятки дворів, колись тут вирувало життя, а потім молодь почала від’їжджати до міста. Поїхали й мої батьки – мама з татом, але корені не забувають: приїздять не лише відпочити, а й попрацювати. Я теж ні тільки байдики […]...
- Медове дерево, твір-розповідь Улітку найулюбленішою справою для мене є допомога дідусеві на пасіці. Хто не любить з нас поласувати медком? У липні маленькі бджоли-трударі збирають нектар з жовтуватих суцвіть, схожих на вітрила. Турботливо несуть його у вулики. Дідусь розповів мені, що саме липовий мед вважається найсмачнішим, найкориснішим. Люди здавна користувалися його лікувальними властивостями. За цей природний дар липу […]...
- Золоте поле, твір-розповідь Щороку на канікулах я відпочивала у таборі. Там мені подобалося, з’являлися нові друзі, було дуже весело. А цього літа мама повезла мене в село до бабусі. Я весь час вередувала, говорила, що мені сумно та нецікаво. І ніякі вмовляння не допомагали. Я твердо вирішила повернутися додому. За день до нашого від’їзду бабуся, загадково усміхаючись, сказала: […]...
- Твір-опис “Мій двір” або “Наш двір приватного будинку” У нашої родини власний двір, тому що ми живемо у приватному будинку. Мені подобається жити так, тому що вранці можна вільно пройтися двором, подихати свіжим повітрям. Не потрібно для цього вдягатися, як на парад. Тут чужі люди не заборонить грати, влаштовувати забави, що-небудь майструвати. У нашому дворі багато місця, він просторий. Наш двір обгороджений парканом, […]...
- Твір-розповідь «У ліс по ліщину» Літні канікули я провів у селі. Бабуся і дідусь дуже зраділи, коли побачили, як я підріс і зміцнів. Знайомі хлопці вже чекали на мене. І ось одного разу сусідський хлопець Мишко запропонував піти в ліс по ліщину, якої; як казали дорослі, було багато. Ми з радістю погодилися, взяли кошики і пішли. Попереду розкинулися поля золотої […]...
- Витинанки, твір-розповідь На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і фарбують […]...
- Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно […]...
- ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ. 4 КЛАС ВИТИНАНКИ. На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і […]...
- Чим будинок богатий? Обережи нашого будинку Колись навіть саме згадування про обереге, про їхній вплив на наше життя називали забобонами й висміювали. І останнім часом у побут народу знову повертають традиції, які складалися століттями. Із сивої Давнини прийшов до нас звичай прикрашати житло оберегами. Найчастіше їх виготовляють із природних компонентів, які символізують для людини здоров’я, затишок у сім’ї, любов, щастя. Іноді […]...
- Хом’ячок Сеня (твір-розповідь) На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше […]...
- Папуга Гоша (твір-розповідь) Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із […]...
- Твір-розповідь: Випадок у лісі Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх «лапи» заглядали в наші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив рудих білок, що перескакують з сосни на сосну. Якщо вони були голодні, то опускалися на землю, тому що люди підгодовували […]...
- Козаки (Твір-розповідь) Слово “козак” означає “вільний воїн”. Козаки були об’єднанням воїнів-селян. Вони жили в південних степах Росії і України біля великих річок – Дону і Дніпра. Дніпровські козаки були дуже знамениті. їх головними ворогами були татари. Воїни вибирали отамана-найкращого і наймужнішого бійця, і слідували за ним. А він був повинен вести їх до перемоги. Козаки були волелюбними, […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Яке місто мені хотілося б побудувати (твір-розповідь) Коли я була дитиною, то часто уявляла собі, що живу в місті, де всі будинки побудовані з плиток шоколаду, паркани – з печива, а замість води в річці лимонад. У моєму місті не треба було ходити до дитячого садка і рано лягати спати. По телевізору там показували б тільки мультфільми. Я “населяла” це місто казковими […]...
- Добре жіноче серце (твір-розповідь з елементами роздумів) Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив […]...
- Я хочу розповісти вам (твір-розповідь) Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про […]...
- Святковий букет. Твір-розповідь Завтра в моєї матусі день народження. Звичайно, я вже приготувала подарунок. Але до подарунка ще потрібно мати гідний букет квітів. Щоб підібрати букет для матусі, я навіть перечитала одну зі своїх улюблених книжок, яка називається “Квіти у вашому домі”. Поради, які я знайшла в цій книжці, були цікавими, але не дуже корисними. Наприклад, цілий розділ […]...
- Улюблена дитяча іграшка (твір-розповідь) Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть […]...
- Мої друзі (Твір-розповідь) Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Ігор і Андрій. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Відповідь проста: мені з ними цікаво, приємно. І, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою і ділом. Вони […]...
- Пожежа, твір-розповідь У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а на сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. «Пожежа! Пожежа! До мене!» – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
- Твір-розповідь: Подвиг заради життя Я багато читав і чув про героїв Вітчизняної війни. Але подвиг Івана Ксенофонтова уразив мене більше всіх. Я дізнався про нього в музеї. Ваня Ксенофонтов закінчив середню школу перед самою війною. У війну він служив штурманом літака. Незадовго до Перемоги, 25 квітня 1945 року, фашисти занурили в польському порту радянських дітей на пароплав і хотіли […]...
- Життя мешканців будинку Мелехових у романі “Тихий Дон” Поява геніального роману-епопеї Михайла Шолохова “Тихий Дон” рівносильно чуду. Цей роман воістину став “шедевром” століття завдяки могутньому таланту письменника. Народ, його минуле, сьогодення й майбутнє, його щастя – от основна тема роздумів письменника. У романі Шолохов описав боротьбу двох зовсім різних сил: донського козацтва й Червоної Армії. “Мелеховский двір – на самому краї хутора”, – […]...
- Будильник (твір-розповідь) Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім маленьким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будильник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзвоника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли […]...
- Ян я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізналася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама читала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Як я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я довідалася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки. Мама читала мені вірші, казки, розповіді. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Неочікуваний гість (твір-розповідь) У нашій родині починався звичайний ранок. Я збирався до школи, мама вже приготувала нам сніданок, батько сів до столу. Поскладавши зошити до портфеля, ііі-рсвіривши ще раз, чи все взяв, я приєднався до батьків. Цей ранок, мабуть, був ьи пайзвичайнісіньким, якби раптом із кімнати не долинув дивний звук. Спочатку ми не звернули на нього уваги: мабуть, […]...
- Твір-роздум: “Розповідь від імені Деві “Моя подорож з батьком на узбережжя моря” за твором Д. Олдріджа “Останній дюйм” Вийшло так, що я на довгий час залишився жити з батьком, а моя мама надовго від нас уїхала. Батько прагнув уділяти мені увагу, але в нього це виходило погано, бо він увесь час був зайнятий своєю роботою. У нас були досить складні та натягнуті відносини. Одного разу тато отримав досить вигідну пропозицію і в цей […]...
- Твір-розповідь про заповідники України Українська природа прекрасна та різноманітна. Завдяки географічному розташуванню в ній є прекрасні ліси та чудові степові райони. Карпати і Крим – це українські гори та полонини. Багата наша країна і на водні ресурси. Два моря омивають її береги. А скільки озер та річок, джерел та водойм! Кожен куточок є унікальним та неповторним. Плодючі грунти та […]...
- Твір-розповідь «Мій рідний край – Україна» Моя батьківщина – Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, – неможливо! Мій край – це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи, Дніпро-Славутич.. Розлогі дуби і стрункі смереки зустрічають мене в Карпатах. Швидкі річки, безліч ягід і грибів, чудові краєвиди – це все моя Батьківщина. […]...
- Хом’ячок Семен Семенович (твір-розповідь з елементами опису) Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив […]...
- Козацький дуб. Твір-розповідь Улітку ми всією сім’єю побували на Запорожжі, в заповіднику Верхня Хортиця. Багато чого цікавого про часи козацької слави дізналися ми в музеї. Та найбільше мене вразив величезний старий дуб, який було дбайливо огороджено. Певно, про жодне з дерев в Україні не складено стільки легенд, як про дуб, що у Верхній Хортиці. І не тільки через […]...
- День звільнення Харкова (твір-розповідь) Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і […]...
- Твір-розповідь про випадок з життя. Про безстрашного Халимона Я дуже люблю свого кота Халимона. Він дуже спокійний, любить муркотіти. І танцювати він любить, і високо підстрибувати вгору, особливо коли треба дістати шматок ковбаси. Якось ми з Халимоном пішли на прогулянку, і щойно вийшли з будинку, як побачили, що на нас біжить велетенський пес, висолопивши язика, а за ним його хазяїн з повідцем і […]...
- Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності […]...
- Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...