Твір-роздум: “Я і Одіссей”

“Одіссея” – друга після “Іліади” класична поема, приписувана давньогрецькому поету Гомеру. Створена вона, ймовірно, у VIII столітті до н. е., або дещо пізніше. Розповідає про пригоди міфічного героя на ім’я Одіссей під час його повернення на батьківщину після закінчення Троянської війни, а також про пригоди його дружини Пенелопи, яка чекала Одіссея на Ітаці.

Дія “Одіссеї” починається в “Зевсовій волі”. Він – у полоні закоханої в нього німфи Каліпсо, на острові в самій середині широкого моря. У той же час до Телемаха

приходить незнайомий мандрівник і дає йому пораду відправитися зібрати вісті про зниклого Одіссеї. Телемах дізнається від Менелая, що Одіссей збирається повернутись на Ітаку. Завдяки умовлянням Афіни, Зевс дозволяє відпустити Одіссея. Одіссей припливає на землю блаженних феаків. На Алкіноєвому бенкеті він починає розповідь про свої поневіряння. В оповіданні цьому – дев’ять пригод: перша пригода – у лотофагів; друга пригода – у циклопів, третя пригода – на острові бога вітрів Еола; четверта пригода – у лестригонів, диких велетнів-людожерів; п’ята пригода – у чарівниці Кирки, цариці Заходу,
яка всіх прибульців перетворює в звірів; шоста пригода – спуск у царство мертвих; сьома пригода – Сирени-хижачки, які звабливим співом заманюють мореплавців на смерть; восьмий пригода – протока між чудовиськами Сцилли і Харибди; дев’ята пригода – острів бога Сонця – Геліоса, де паслися його священні стада – сім стад червоних бикі, сім стад білих баранів.

Алкіной виконав свою обіцянку і Одіссей зійшов на феакійскій корабель, поринув у сон, а прокинувся вже на туманному березі Ітаки. Там його зустрічає Афіна. Вона турбується про нього, бо Одіссей став невпізнанний: старий, лисий, бідний, з палицею і сумою. Пенелопа скликає наречених до бенкетної світлиці, каже їм пустити стрілу крізь дванадцять кілець на дванадцяти сокирах в ряд, і той, хто це зробить – стане її чоловіком. Не один з женихів, щот прийшли на свято, не можуть цього зробити, і тут стрілу бере Одіссей і у нього виходить. І він починає вбивати всіх женихів. Пенелопа нічого не чула: Афіна наслала на неї в її теремі глибокий сон. Одіссей каже Пенелопі те, що знав тільки він, і вона плаче від радості і кидається до чоловіка.

Головний герой поети Гомера “Одіссея” – зразок сміливості, мужності, мудрості та справедливості. Завдяки цим якостям і сам Одіссей, і його супутники не тільки залишаються в живих, але ще й збагачуються. Потрапивши в печеру до величезного одноокого циклопа Поліфема, мандрівники очікують від нього, як прийнято, привітності і гостинності. Але Поліфем порушив всі прийняті закони і поглинув одного за іншим товаришів Одіссея. Щоб припинити це жорстоке людоїдство, хитромудрий Одіссей обпоює циклопа вином і присипляє його. А потім завдяки тому ж розуму і винахідливості виколює разом з товаришами циклопові єдине око. Одіссей чесний і справедливий, цінує дружбу. Він міг би вибратися з печери грізного людожера-вбивці один, але не став цього робити. А придумав, як зберегти життя не тільки собі, а й усім своїм супутникам. Одіссей – справжній капітан. Товариші прислухаються до нього і поважають його. Такі люди, як Одіссей, приносять багато користі в усі часи. І якщо б серед моїх товаришів була така людина, як Одіссей, я б почував себе більш впевнено і міг би у будь-який час скористатися допомогою сміливого, благородного і винахідливого товариша.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір-роздум: “Я і Одіссей”