Поема “Сон” свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка

І. Ідейно-тематична спрямованість поеми. (Т. Шевченко правдиво відображає життя кріпаків, засуджує сваволю самодержавно-кріпосницького ладу. Епігра­фом, взятим із Біблії, автор підкреслює, що хоче допомогти народові усвідо­мити своє безправне становище.)

ІІ. Викривальний характер сатиричної комедії.

1. Роздуми про тих, хто править країною. (Головне вістря сатири спрямоване проти царя. Автор описує, як Микола І неситим оком зазирає за край сві­ту, мурує храми,

Та отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров,

як воду, точить! У вступі цар безпосередньо не названий. Це надає його образові узагаль­нюючого значення. Підкреслюється, що йдеться не лише про царя, а й про всіх представників гнобительської зграї.)

2. Антицарське спрямування картин сну.

А) Безталання, злидні й горе українців. (У першій частині сну автор малює на тлі прекрасних картин природи безпросвітні злидні й горе поневоленого народу. Шевченко розповідає про жорстоку експлуатацію селян. Ліричний герой, пролітаючи над селами, бачить, як розпинають вдову за подушне, як забирають у неї єдиного сина до війська, як помирає під тином із голо­ду дитина. Після зображення

реалістичної картини життя в Україні автор сміливо запитує: “Чи довго ще на сім світі катам панувати?” Шевченко ві­рить у сили народу, закликає поневолений люд до повстання.)

Б) Місце заслання борців за свободу й щастя. (Друга картина розпочинається описом сибірського пейзажу. Сибір – це місце, де перебуває цар волі – узагальнений образ борця. Поет підкреслює, що ніхто не схилив голови пе­ред катом, усі стійко зносять лихо й муки. Шевченко закликає їх сміливо нести в народ свої ідеї.)

В) Змалювання Петербурга як центру самодержавства. (Малюючи столицю, поет прагне показати, звідки йде нещастя, де причина страждання народу в Україні, хто засилає в Сибір кращих людей. Ліричний герой ніби став не­зримим і проник у самі палати, де побачив царя й царицю. Автор показує жорстокість царя, його сваволю, грубість, безкультурність. Він навмисне принижує образ царя, глузує з його зовнішності.)

3. Засудження діяльності Катерини ІІ. (За Катерини ІІ посилився кріпос­ницький гніт, придушено Коліївщину, ліквідовано Запорозьку Січ.)

ІІІ. “Сон” – визначне явище світової поезії. (І. Франко у статті “Темне царство” розкрив антимонархічний зміст поеми. “Я не знаю, – писав він, – ні в од­ній європейській літературі подібної поезії, написаної в подібних обставинах”. Справді, треба було мати неабияку мужність і сміливість, щоб написати таку поему. Шевченко знав, що на нього чекає з боку царату за таку крамолу на царя, за захист поневоленого народу, за ту ніжність, з якою автор говорить про трудящих, і ту ненависть, з якою малює царя та його оточення.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Поема “Сон” свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка