Твір на тему: “Життя – це і усмішка, і сльози ці солоні. І кров, і барикади, і музика Бізе”

Як і всякий поважний митець, Ліна Костенко розмірковує над філософськими проблемами життя, смерті, безсмертя. Ці основні категорії людського буття поетеса теж сприймає через світ музики. І з’являються такі афористичні вислови: “Життя – це і усмішка, і сльози ці солоні, І кров, і барикади, і музика Бізе”.

Чого тільки не випадає на людську долю. Розчарування, зрада, багато проблем різного характеру, а найгірше – біль втрати близьких людей. Немає нічого гіршого, ніж переживати втрату рідної, дорогої тобі людини: чи то вона йде про

духовне відчуження чи про фізичне. От і випробовує людина на собі смак солоних сліз.

Однак хотілося б наголосити на тих моментах людського життя, які є радісними, втішними. Безперечно – це любов до батьків, до рідної землі, цвіт першого кохання, незабутні хвилини народження дитини, її перші кроки, успіх в якийсь справі, улюблене заняття, приємний відпочинок, захоплива подорож та безліч інших, вартих уваги моментів. Людське життя неповторне, його кожна мить унікальна, і з того треба радіти. Не варто чекати якоїсь омріяної дати, потрібно жити сьогоднішнім днем, бо він вже ніколи не повториться.

Сенс життя в тому,

щоб прожити його так, аби не шкодувати про згаяні можливості чи якийсь невикористаний шанс. Жити потрібно за законами моралі, але вільно, не звертаючи уваги на думки сторонніх людей, бо ніхто не знає як правильно діяти, і не бачить колоди у власному очі, проте помічає скалку в когось чужого. Так, що спішімо жити. Безперечно нас чекають і усмішки, і сльози, але потрібно з гідністю переносити і щасливі і не дуже періоди свого життя, бо в тому воно і заключається.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Життя – це і усмішка, і сльози ці солоні. І кров, і барикади, і музика Бізе”