Твір на тему: “Суть Дон Кіхота: сльози чи радість”

Навряд чи дивний і суперечливий образ Дон Кіхота з твору Сервантеса може залишити когось абсолютно байдужим і неупередженим. Твір цей став надзвичайно популярним, його було переведено практично не всі мови світу, а тому він просто не може залишатися незрозумілим чи невизнаним. Найголовнішим у всьому цьому творі є образ головного героя – Дон Кіхота. Дон Кіхот володіє унікальним образом, який складається з дивних рис характеру. Дуже складно зрозуміти, яким же насправді є Дон Кіхот, аж надто суперечливі почуття, які він викликає. Складність

в тому, щоб зрозуміти, що лежить в суті цього способу – радість через можливість бути щасливим, яким ти є, чи сльози через неможливість бути ідеальним.

Дон Кіхота ніяк не можна називати ідеальною людиною. Він мав безліч недоліків, слабкостей, дивлячись на нього, не можна було сказати, що ця людина може впоратися зі своїми власними проблемами, не кажучи вже про проблеми оточуючих людей. Тим не менш, Дон Кіхот вмів мріяти і уявляти, а головне – він завжди тягнувся до всього красивого. А що може бути красивіше вчинків? Нічого прекраснішого правильних вчинків бути не може. Саме з цієї причини Дон Кіхот вибрав собі

долю лицаря, який готовий здійснювати сміливі вчинки на благо людям. Лицар завжди бореться з несправедливістю, допомагає бідним і слабким. У той же час до лицаря завжди існують підвищені вимоги – він повинен бути достатньо сильним, щоб мати можливість допомагати слабким, борючись при цьому з сильними. Радість Дон Кіхота могла бути розкрита тим, що насправді у нього все чудово виходило. Він дійсно боровся з сильними, допомагав слабким і був у цій діяльності досить успішним. Він міг доставити радість собі, тому що, незважаючи на всі свої проблеми, був успішним. І він міг доставити радість оточуючим, тому що дійсно був ефективним і всім їм допомагав.

У той же час суттю Дон Кіхота цілком можна називати і сльози. Насправді, цілком можна припустити, що бажання допомагати іншим, і бути справжнім лицарем було особистою проблемою Дон Кіхота. Далеко не завжди люди мають таку гостру необхідність бути комусь корисними. Зазвичай щасливі люди мають можливість почерпнути все те, що їм потрібно, зі звичайного життя, щоденного спілкування зі своїми близькими. А от Дон Кіхот був чомусь позбавлений такої можливості, саме тому він обрав шлях лицаря.

Втім, я все-таки вважаю, що радість для Дон Кіхота характерна в більшій мірі. Зрештою, ця людина прагнула бути лицарем настільки сильно, що це приносило їй справжнє щастя і радість. І якщо вже у нього дійсно виникла така необхідність, її обов’язково варто використовувати, оскільки вона ніколи не виникає просто так і сама по собі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Суть Дон Кіхота: сльози чи радість”