Твір на тему: “Загальна характеристика драматургії І. Карпенка-Карого”
Відомий драматург, актор, режисер і письменник І. Карпенко-Карий є однією з найвизначніших постатей в українському театральному мистецтві і драматургії. Не менш відомий український митець І. Франко писав про нього: “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя. Се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література…”.
Талановитий
З кращими творами українських драматургів XIX століття І. Карпенко-Карий був знайомий
Драматургічна спадщина І. Карпенка-Карого налічує вісімнадцять п’єс, в яких автор вустами бездомних наймитів і бурлак, безталанних жінок-страдниць і знедолених селян зворушливо розповідав про страждання і пригноблення свого народу. У комедіях та драмах “Суєта”, “Хазяїн”, “Сто тисяч”, “Наймичка”, “Безталанна”, “Бурлака” та інших автор викривав “темне царство” моральної розбещеності, наживи і експлуатації, які були закономірним наслідком створених в той час суспільних відносин в українському селі, показував, як можновладна верхівка безпощадно визискувала селянську бідноту, відображав, як на сльозах та нужді трудівників виростали багатство і розкіш окремих великих землевласників.
Не менш захоплювало І. Карпенка-Карого і героїчне минуле українського народу, особливо борці проти своїх і чужих гнобителів, вірні сини і захисники народної правди – справжні благородні лицарі. Широко відомі його драми на історичні теми – “Сава чалий”, “Бондарівна” та інші. Звертав драматург увагу у своїй творчості і на життя інтелігентного прошарку українського суспільства. Прикладом цьому можуть служити п’єси “Житейське море” і “Суєта”.
“Обняти такий широкий горизонт, заселити його такою кількістю живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя”, – так колись писав про І. Карпенка-Карого І. Франко. “Я взяв життя” – так про свою творчість говорив сам драматург.
У комедіях та драмах І. Карпенка-Карого глядачі бачать:
“І “Наймички” лихую долю,
І “Безталанну” з її горем…
Страждання… муки… регіт… гам…
Та витівки життя людського,
На лихо наше, більше злого,
Ніж доброго,
І ті надії,
Що ними люди серце гріють”.
Ці зворушливі рядки поезії Панаса Мирного найбільш повно розкривають найголовніші риси творчості І. Карпенко-Карого – високу художню майстерність і вірність життєвій правді. А М. Рильський, визначаючи заслуги І. Карпенко-Карого у розвитку українського національного театру, підкреслив, що відголоски драматургічних творів митця можна знайти у драмах та комедіях Кочерги, у творах інших письменників і драматургів, “в усьому кращому, що маємо ми нині в українському театрі”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)