Твір на тему: “Чудовий край – Україна”
“Калино моя, Україно! Рука грози
Сваволить в гілках твоїх – струнах, гуде бандура.
Говорить бандура про те, що жива єси
І житимеш вічно в лунких солов’яних бурях”.
І. Жиленко
Усіх нас з самого дитинства вчать любити свою батьківщину. Але любимо ми її не тільки тому, що нас цьому вчать, а й тому, що ми тут народилися, ми тут живемо, тут навчаємося і працюємо. Справжній син своєї Батьківщини ніколи її не кине у важку хвилину і ніколи не зрадить.
Моя Батьківщина – Україна. Я люблю свою країну, незважаючи на те, що інколи
Наша рідна країна зазнала багато лиха, а історія нашого народу неоднозначна та героїчна. Наш народ постійно зазнавав посягань від своїх сусідів та інших країн, він то підіймався, то знову падав навколішки. Весь час свого існування український народ оборонявся, боровся, орав землю і будував.
Поряд з цим наші предки і сучасники створили багато надзвичайних пісень, казок і легенд. Вже тисячі років вони пишуть свої твори і розповідають усьому світові
Ми ніколи не зможемо забути, як страждала наша рідна земля у роки боротьби з німецько-фашистськими загарбниками. Багато, дуже багато українців загинуло у Великій Вітчизняній війні у боротьбі проти гітлерівської Німеччини. А пам’ять про ці роки та про героїв війни ми вшановуємо у літературних творах, у назвах вулиць, у пам’ятниках по всій країні та в інших витворах мистецтва.
Як же любили наша діди, бабусі, прадіди та прабабусі рідну землю, якщо не зламав їх такий жорстокий ворог. І 8 жовтня 1944 року німецько-фашистські війська були повністю вигнані з території України. Я гадаю, ще це стало можливим завдяки патріотизму і героїзму українського народу, адже наші предки завжди прагнули до свободи та незалежності. І ніхто не поставить наш народ на коліна, тим паче що у серпні 1991 року наші співвітчизники нарешті отримали бажану свободу. Усім нам відомо, що на Всеукраїнському референдумі 1991 року українці своїм голосуванням підтримали незалежність України.
Моя рідна Україна красива і багата країна. Чого тільки коштують мальовничі Карпати! Адже там є просто незвичайні по своїй привабливості місця. Останні роки карпатські курорти стали користуватися все більшою популярністю у закордонних туристів, які все частіше приїжджають туди подивитися на прозорі води гірських річок, на величні гори, на неповторні краєвиди. За багатством своїх джерел Карпати ні в чому не поступаються Кавказові.
Не менш красива, ніж Карпати, і столиця нашої країни – стародавній Київ. Кращого міста для кожного з нас просто не існує, особливо тоді, коли навесні там квітнуть каштани на Хрещатику. Та крім Києва в нашій країні багато міст, якими можна пишатися не менш, ніж столицею.
Якщо ж згадати наших видатних співвітчизників, то на думку одразу приходять імена мікробіолога Іллі Ілліча Мечникова, конструктора ракет Сергія Павловича Корольова, природознавця Володимира Івановича Вернадського та багатьох інших. Неможливо від України відділити і ім’я видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка, який своїми творами прославив українську землю на весь світ. Великий Кобзар помер більш, ніж півтора століття тому, та його творчість навіки залишилася з українцями. Т. Г. Шевченко дуже любив свою рідну країну, своїх співвітчизників. Достатньо лише пригадати, з якою любов’ю він описує Дніпро, знаходячи в ньому символ могутності і нескореності України:
“Немає в світі України,
Немає другого Дніпра…”.
Закінчуючи свій твір, я хочу пообіцяти, що я ніколи не залишу свою країну, бо вона для мене, наче рідна мати і найдорожчий куточок на нашій планеті. Я впевнений, що ми не повинні шукати кращого життя в інших країнах, а зобов’язані зробити його щасливим у своїй державі:
“Ще не вмерли України і слава, і воля,
Ще нам браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття!”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)