Трагедія чесної людини в оповіданні Олеся Гончара “Кресафт”

Схожі твори:

1. Трагедія чесної людини в оповіданні «Кресафт» Оповідання Олеся Гончара передає задушливість суспільно-політичної атмосфери на початку 60-х років. Головний герой оповідання Кресафт Кухаренко, як і колись на фронті, понад усе цінував честь і людську гідність. Вчинок його є цілком природним і зрозумілим: він пообіцяв сплатити людям на трудодень півтора кілограма заробленого ними зерна і додержав свого слова. Проте за це його звинувачують […]...
2. Трагедія чесної людини (За оповіданням О. Гончара “Кресафт”) Олесь Гончар – той письменник, що вмів передати задушливу суспільно-політичну атмосферу початку шістдесятих років. Олесю Гончару нерідко доводилося зустрічатися з жорстоким бездушним ставленням партійних босів до простої людини. Письменник вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної совісності й чесності. Головний герой оповідання – Кресафт Кухаренко, колишній фронтовик. Як і колись на війні, […]...
3. Трагедія маленької людини в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” 1. Радісне очікування Василька (чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв поставити ялинку). 2. Що змушений був зробити батько Василька і чому? (через бідність вирішив продати ялинку). 3. Ставлення Василька до цієї втрати та його поведінка (сумує, співчуває батькам, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї, не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у […]...
4. Ідея духовного багатства людини у романі Олеся Гончара “Собор” Роман “Собор” – це твір інтелектуального наповнення, гостропроблемний і дискусійний. З’явившись в українській літературі у кінці 60-х років, він був тим сплеском, який зіткнув больові точки суспільства. У романі гостро поставлені питання збереження навколишнього середовища, збереження пам’яток минулого, збереження цільності людської душі. Олесь Гончар один із перших вказав на небезпеку кар’єризму не тільки в морально-етичній, […]...
5. Трагедія маленької людини в оповіданні «Ялинка» Давно Василько з нетерпінням чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв хлопцю, що поставить ялинку. Але через бідність, нестатки напередодні Різдва батько змушений був продати деревце. Страшенно жаль Василькові стрункої красуні, але ж він дуже любить батьків, співчуває їм, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї. Високі моральні якості, такі, як доброта, повага до старших, […]...
6. Тема твору: Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Стоїть собор, мовчить… Німий свідок історії? Ні, він свідок спустошення, падіння людських душ. Своїм мовчанням ккдає людству докір. Кінець XX століття – епоха економічного, “морального” прогресу. Не хочемо визнати, що деградує майже кожен, поглинутий власними проблемами. Тому актуально звучить тема, яку підносить в романі “Собор” Олесь Гончар, – відродження духовності, в час, коли Україна бореться […]...
7. Питання з відповідями Новелістика Олеся Гончара Новели О. Т. Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність, філософсько-світоглядні узагальнення зведено до мінімуму. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому […]...
8. Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Стара Ізергіль” І. Героїчна людина – центральний образ творів М. Горького. ІІ. Оповідання “Стара Ізергіль” – це розповідь про гордих і сильних духом людей. 1. Данко – ідеал людини, особистість великої духовної краси: А) благородна мета сміливого юнака (бути корисним народу); Б) спасіння племені (яке хотіло віддати в дар ворогові свою волю); В) освітлення своїм серцем шляху […]...
9. Біографія Олеся Гончара Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського […]...
10. Мої роздуми над творами Олеся Гончара Моє перше знайомство з творами Олеся Гончара відбулося дуже давно. Коли я був дуже малим і ще не вмів читати, моя мама прочитала мені тоненьку дитячу книжечку “Ілонка”. Книжечка була добре ілюстрована і цим привертала мою увагу. Мене приваблювала маленька дівчинка, яка довірливо сиділа на руках у якогось чоловіка і дивилася в далечінь. Я довго […]...
11. Творчість Олеся Гончара у світовому контексті Олесь Гончар – один із тих українських письменників XX століття, творчість яких можна прочитувати в контексті світових літературних осягнень та ідеологічних поєдинків. Цього вимагає популярність його книжок за кордоном і – що головніше – акцентований поетичною манерою вислову людинозвеличувальний, рідкісний у світовому мистецтві настрій його творів. Читати Олеся Гончара – це означає передусім думати про […]...
12. Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” Роман Олеся Гончара “Людина й зброя” – добуток, в якому розповідається про Велику Вітчизняну війну, але спрямовано воно проти війн, проти безглуздої загибелі кращого, що є на світі, – людини. Ця ідея виражена в останніх рядках роману: “Навіть гинучи, будемо твердо вірити, що після нас стане інакше й все це більше не повториться, і щаслива […]...
13. Героїзм народів у Другій світовій війні (за романом Олеся Гончара “Прапороносці”) І. “Згустки фронтових вражень” О. Гончара. (Студбатівцем розпочав війну Олесь Гончар у надросянських боях, закінчив мінометником, звільняючи Європу. Ця дорога довжиною майже в чотири роки позначилися могилами його бойових побратимів. “Якщо лишуся живим, розповім про вас…”, – клявся молодий солдат Гончар перед світлою пам’яттю друзів. І він вижив; вижив, щоб написати правду про війну: Я […]...
14. Людина – головний герой Олеся Гончара Визнання прийшло до Олеся Гончара з першого твору. Вчорашній фронтовик, за плечима ще нема й тридцяти, опубліковано лише початок трилогії “Прапороносці” – і раптом критика заговорила про нього як про зрілого художника. Для письменників його покоління визначальною, випробувальною в житті й творчості смугою стала друга світова війна. Пройшовши курс її “окопних університетів”, Гончар виніс звідти […]...
15. “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає […]...
16. Краса духовного світу героїв Олеся Гончара Значним творчим досягненням Олеся Гончара є відтворення краси духовного світу його героїв на сторінках романів, повістей, оповідань та новел. Авторське замилування героями у їх любові до Батьківщини, глибокій вірності у дружбі та коханні спостерігається уже на перших сторінках роману “Прапороносці”. Багатий внутрішній світ героїв трилогії, їх гуманізм і благородні пориви зразу ж беруть у полон […]...
17. Твір за романом Олеся Гончара “Собор” От ми з вами і знову зустрілися, але не на полі бою, не у поході, а в… соборі. Давайте припинимо розмови і прислухаємося до тиші соборної. Хіба не чуєте ви, як до вас говорить історія? Адже все, що відбувалося на Україні, пам’ятають ці стіни. І не думайте, що вони німі – треба вміти почути їхні […]...
18. Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Героїчний подвиг радянського солдата у романі Олеся Гончара “Прапороносці” Роман О. Гончара “Прапороносці” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, якоюсь сонячною романтикою, поєднаною з глибоким реалістичним відтворенням війни. Пішовши в перші дні війни на фронт, Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшим мінометної батареї. Багато сотень кілометрів пройшов він […]...
19. Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива ми­нувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію ни­нішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми по­коліннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрас­ним пафосом […]...
20. Тема національної пам’яті у романі “Собор” Олеся Гончара “Собор” (1968) вирізняється в доробку письменника пекучістю поставлених проблем ї своєрідним їх мистецьким втіленням. У центрі твору Олесь Гончар поставив долю конкретної, тобто української, нації та долю духовного начала у житті суспільства. Як колись Шевченко прагнув пробудити сумління земляків спалахами поетичної мислі, так Олесь Гончар постукав у серця своїх сучасників, нагадуючи їм про родовід, про […]...
21. Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник…” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських душ. Руйначі нищать природу, паплюжать красу, прагнуть перетворити людські […]...
22. Краса духовного світу героїв роману “Собор” Олеся Гончара Олесь Гончар – один із найвидатніших українських письменників. У своїх творах він порушує пекучі проблеми життя, а найбільше – проблему духовності. Адже тільки тоді людина є людиною, коли вона любить свій край, почуває відповідальність за збереження природи, історичної та національної пам’яті, коли вона працьовита, добра і щедра, чутлива до краси. Все це віднайшло своє повне […]...
23. Місце і значення творчості Олеся Гончара в сучасній українській літературі Славний і справжній прозаїк Олесь Гончар… Михайло Шолохов Говорять, що коли народжується людина, на небі з’являється зірка. У когось ця зірка маленька, у когось – більша, а ще у когось – величезна. Ще говорять, що залежить це від душі людини: якщо душа мала – то и зірка мала, велика душа – то зірка буде великою […]...
24. Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину часто кажуть: “у нього немає […]...
25. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі […]...
26. Жіночий образ в оповіданні А. Купріна “Олеся” Російська література багата чудовими образами прекрасних жінок: сильних характером, розумних, люблячих, мужніх і самовідданих. Російська жінка з її дивним внутрішнім миром завжди привертала увагу письменників. Олександр Сергійович Грибоєдов, Михайло Юрійович Лєрмонтов, Олександр Миколайович Островський розуміли глибину щиросердечних поривів своїх героїнь Добутку цих письменників допомагають краще довідатися життя, зрозуміти характер взаємин людей. А життя повне конфліктів, […]...
27. Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе… Так сталося і СРСР. Були створені всі умови для того, щоб почали з’являтися […]...
28. “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
29. Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ Володьки Лободи. У праці “Собор у риштованні” Євген Сверстюк писав: “Лобода – […]...
30. Роздуми над сенсом життя в оповіданні М. Шолохова “Доля людини” Ця тема розкривається на прикладі життя головного героя оповідання Андрія Соколова. Чому обрано саме його? Адже, на перший погляд, він зовсім не герой, звичайна людина. Мені здається, що саме тому, що Соколов один з багатьох звичайних людей, його доля й цікава. До війни він жив, як багато хто: працював, ростив дітей, не дуже замислюючись над […]...
31. Фольклорні елементи поетики в оповіданні “Доля людини” Фольклорні елементи поетики “Долі людини” зовні мотивовані тим, що Соколов – виходець із трудового народу – носій його свідомості. Але їх “густота”, частота, а головне – разножанровость перетворюють його приватний, особистий голос у голос усього народу. У його оповіданні виражається народне відношення до праці, сім’ї, чужому горю, полону, зрадництву, батьківщині, смерті (тобто до всіх основних […]...
32. Трагедія людини в оповіданнях Бабеля За пафосом революції Бабель розглянув інший її лик: він зрозумів, що революція – це екстремальна ситуація, що оголює таємницю людини. Те, що стало дозволеним в екстремальній ситуації революції, показує Бабель, накладає печатку на майбутніх людей У новелі “Лист” історія про те, як “кінчали” спочатку брата Федю, а потім “папашу”, на ієрархічній шкалі життєвих цінностей героя […]...
33. Трагедія і драматизм особистості в оповіданні “Жага до життя” Ні дерев, ні кущів, ні трави – нічого, Окрім безмежної і страшної пустелі. Джек Лондон Болівар не витримає двох. О. Генрі Читаючи твори Джека Лондона, не можна не ототожнювати життя його героїв з особистою долею видатного письменника, який прожив усього сорок років. Закон рівних можливостей американського суспільства ніби повністю спрацював на прикладі творчих успіхів Дж. […]...
34. Сповідь Соколова в оповіданні “Доля людини” По своїй стилістичній організації сповідь Соколова двоїста. У цих кульмінаційних моментах мовлення героя наближене до авторського мовлення, зливається з нею. Те, що мовлення героя вибудуване автором, проявляється й у насиченості оповідання Соколова роздумами-відступами, і в поступовому включенні в мовлення героя високих літературних слів і правильних синтаксичних конструкцій Події, про які розповідає герой, можна розділити на […]...
35. Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Баба Ізергіль” Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Ізергіль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення до життя. Сюжет побудований на спогадах баби Ізергіль про своє життя й розказаних нею легендах про Лавре й Данко. У […]...
36. Человек – главный герой Олеся Гончара Признание пришло к Олесю Гончару с первого произведения. Вчерашний фронтовик, за плечами еще нет и тридцати, опубликовал лишь начало трилогии “Знаменосцы” – и вдруг критика заговорила о нем как о зрелом художнике. Для писателей его поколения определяющей, испытательной в жизни и творчестве полосой стала вторая мировая война. Пройдя курс ее “окопных университетов”, Гончар вынес оттуда […]...
37. Идея духовного богатства человека в романе Олеся Гончара “Собор” Стоит собор, молчит… Немой свидетель истории? Нет, он свидетель опустошения, падения человеческих душ. Своим молчанием бросает человечеству укор. Конец XX столетия – эпоха экономического, “морального” прогресса. Не хотим признать, что деградирует почти каждый, поглощенный собственными проблемами. Поэтому актуально звучит тема, которую поднимает в романе “Собор” Олесь Гончар, – возрождение духовности, во время, когда Украина борется […]...
38. Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
39. Твір Олеся Гончара, який мені найбільше сподобався Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, О. Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу. Його улюблені герої – трудівники і воїни, мислителі і творці, люди з розвинутим почуттям прекрасного, люди високих душевних поривів і активного діяння. У них – справедливих, працьовитих, мужніх, чесних – живе любов до чистого […]...
40. Яке ідейне навантаження несе образ Ванюшки в оповіданні Доля людини? Вороги спалили рідну хату, Загубили всю його сім’ю. Куди ж тепер іти солдатові, Кому нести сум свою? М. В. Исаковский “Доля людини” – це оповідання про те, як людина перемогла свою долю, і символом цієї перемоги стала дитина. На фронті й у німецькому полоні Андрій Соколов показав себе мужнім і стійким солдатом, але по характері […]...