Тичина Павло Григорович
Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках на Чернігівщині в родині сільського дяка. Вчився спочатку в чернігівській бурсі, а потім – в духовній семінарії. З дитинства був обдарований музично, добре співав.
Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури – М. Коцюбинським, В. Самійленком.
Після закінчення семінарії вступив до Київського комерційного інституту, працював помічником хормейстера в театрі М. Садовського.
У 1918 р. став членом редколегії газети “Рада”. Навесні цього року
У 1923 р. поет переїздить до Харкова, стає членом редколегії щомісячника “Червоний шлях”. Наступного року виходить збірка “Вітер з України”.
У добу тоталітаризму поетові довелося вибирати між життям і поезією. Це був час жорстоких страждань та душевних зламів. У віршах П. Тичини починає з’являтися суміш нещирості й напіввимушеності. За оптимістичними картинами радянської дійсності, що постають з його поезій, стоїть великий
До передвоєнних збірок П. Тичини належать “Чернігів” (1931 р.), “Партія веде” (1934 р.), “Чуття єдиної родини” (1938 р.), “Сталь і ніжність” (1941 р.).
Під час війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема “Похорон друга”.
Найфундаментальнішим твором П. Тичини була симфонія “Сконорода”, яка писалася майже протягом всього життя.
Павло Григорович був дійсним членом Академії наук України а 1929 р. Знав кілька мов, перекладав багато творів.
Помер П. Тичина 16 вересня 1967 р.
Поезія П. Тичини музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. В ній сплелася мелодія слова з музичною мелодією. В ранній своїй творчості поет – невтомний шукач нових форм поезії, експериментатор.
Найбільше його цікавила проблема співвідношення раціонального та інтуїтивного, тому роль прозріння в його поезіях величезна. Поет вдається до багатозначної символіки (“Золотий гомін”), важковловимих асоціацій.
Схожі твори:
- Павло Тичина (1891-1967) Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях журналу […]...
- Павло Тичина співець народу України Для того щоб зрозуміти поета, Й. В. Гете радив поїхати на його Батьківщину, адже тільки рідна земля дає сили і наснаги справжньому таланту. Перші дитячі роки Тичини пройшли в селі Піски на мальовничій Чернігівщині. У родині було дев’ятеро дітей, та невеликі статки не засмучували сім’ю. Дитинство залишається з людиною на все життя. У пам’яті Тичини […]...
- Павло Тичина: геній чи пігмей? Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – «Ви знаєте, як липа шелестить», «О панно Інно…», «Гаї шумлять», «Подивилась ясно», «Скорбна мати», «Золотий гомін», з іншого – «Партія веде» та інші малохудожні твори, про […]...
- Павло Тичина найбільший модерніст того періоду Павло Тичина – один із найвидатніших українських поетів, рівних якому знайти дуже складно. Народжений у бідній родині, він бачив життя села, міста, церкви, літературної громади, інтелігенції особисто та зсередини. Тичина бачив національне відродження, радянське будівництво, бачив мир і війни – і все те викарбувалося на сторінках його книг. Поет, який бачив Україну в найрізноманітніших її […]...
- Одчиняйте двері Тичина Павло Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його […]...
- Біографія Павла Тичини Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козелецького повіту на Чернігівщині в сім’ї д’яка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського комерційного інституту, підробляв у редакціях […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – […]...
- Риси до портрета П. Тичини І. Дитинство і юність поета. (Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в багатодітній сім’ї сільського дяка, який був водночас і вчителем “школи грамоти”. Від батька він мав музичну обдарованість, від матері – любов до української пісні. Перші роки минули у світі чарівної природи. Матеріальна скрута змусила батька віддати дев’ятирічного Павла до бурси. […]...
- Шевченко Тарас Григорович Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 р. в селі Моринцях у кріпацькій родині. Через два роки сім’я переїхала до Кирилівки. Батько Тараса був хліборобом, добрим стельмахом та чумаком, вмів читати і писати. Мати любила своїх дітей понад усе. Однак рано вони залишилися сиротами, тому ще з дитинства Тарас зазнав багато лиха. Хлопець з раннього […]...
- Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет, геніальний митець-новатор, основоположник нової української літератури та української літературної мови. Видатний поет був водночас і драматургом, і повістярем, і фольклористом, і одним з найвидатніших майстрів українського живопису та графіки. Народився Тарас Григорович 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер – Черкаської області). […]...
- Грабовський Павло Арсенович Павло Арсенович Грабовський народився 11 вересня 1864 р. в селі Пушкарному на Сумщині в родині паламаря. Батько помер рано, тому сім’я перебувала у постійній скруті. Коли хлопцеві виповнилося 10 років, він розпочав навчання в Охтирській бурсі. Багато читав, особливо захоплюючись “Кобзарем” Т. Шевченка. Через п’ять років, закінчивши бурсу, П. Грабовський вступив до Харківської семінарії, з […]...
- Інтимна лірика Тичини Павло Григорович Тичина – класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України – усе це органічно входить у наше життя. Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю. Він розкриває духовний світ людини, показує її життя в гармонії з природою і власними почуттями. Ви знаєте, як липа шелестить У […]...
- Чим близька нам лірика Тичини? Тичина – один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів – ліричний вірш «Матері забуть не можу». Не один, а два голоси, два тони розвиваються у вірші – голос матері-України, що озивається до сина, і голос сина, що кличе матір: І кричу я: […]...
- “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа є не тільки фоном, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання можуть […]...
- Драматизм творчої біографії Павла Тичини Василь Стус, який досліджував творчість Павла Тичини, писав: “Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не найдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням”. Так, творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча починалася вона досить спокійно і впевнено, […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Чим близька нам лірика П. Г. Тичини? Тичина – один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів – ліричний вірш “Матері забуть не можу”. Не один, а два голоси, два тони розвиваються у вірші – голос матері-України, що озивається до сина, і голос сина, що кличе матір: І кричу я: […]...
- Губенко Павло Михайлович (Остап Вишня) Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. у містечку Груні на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Вчився у Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не закінчив. Натомість розпочав журналістську та літературну роботу. З 1919 р. почав […]...
- П. Тичина. “одчиняйте двері…” Аналіз вірша учнями Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої: Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ… Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну […]...
- Мистецтво молодого П. Тичини Павло Григорович Тичина прийшов у літературу на зламі епох. Кінець XІX – початок XX століття був позначений усталеною ідеологією в літературі і водночас пошуками нових мистецьких засобів. Письменники старшого покоління обстоювали думку про те, що література має зображувати реальних людей і реальні події. На противагу теоріям віддзеркаленого зображення життя приходять пошуки нових форм, нових моделей […]...
- Краткое изложение Гуттаперчевый мальчик Григорович Д. В. Григорович Гуттаперчевый мальчик За кулисами цирка толпятся артисты, народ веселый и беспечный. Среди них выделяется уже не слишком молодой лысый человек, чье лицо густо раскрашено белым и красным. Это клоун Эдвардс, вступивший в “период тоски”, за которым последует период тяжкою запоя. Эдвардс – главное украшение цирка, его приманка, но поведение клоуна ненадежно, в […]...
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- Павло Петрович Кірсанов і Євгеній Базаров у романі І. С. Тургенєва “Батьки і діти” “Батьки і діти” – одна з вічних книг російської літератури і не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але і тому, що книга засвідчила вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового і не завжди зрозумілого. “Батьки і діти” створювалися в тривожну епоху підготовки і проведення […]...
- Твір на тему: Культурний ренессанс М. Рильський, П. Тичина Ідеологом цього руху став талановитий письменник, публіцист Микола Хвильовий. У ході ініційованої ним так званої “Літературно-політичної дискусії” 1925-1927 ро ків він рішучо виступив у пресі проти рабського наслідування російських культурних зразків, а також хуторянської замкнутості української культури. Його знамените гасло переорієнтації на “духовну Європу”, на традицію індивідуальної і цивільної волі, з особливою силою втілило могутній […]...
- Павло Грабовський – лірик і громадянин Павло Арсенович Грабовський прожив усього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, перебував у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю й стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться просто: митець повинен служити своєму народові. […]...
- Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати […]...
- «Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну мою…» Поет. Публіцист, Критик і історик літератури. Перекладач, Редактор, Видатний громадський і державний діяч. Академік. Лауреат різних премій. І все це одна людина. Та я все ж не певна, що назвала всі аспекти багатогранного життя і діяльності Павла Григоровича Тичини, всі галузі, куди сягав його розум і до чого бралась рука. Ми знаємо Павла Тичину як […]...
- “Я стверджуюсь… бо я живу” (за твором П. Тичини) Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа […]...
- Павло Загребельний (нар. 1924 р.) Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у придніпрянському селі Солошиному на Полтавщині. 1941 р., закінчивши школу, майбутній письменник пішов добровольцем на фронт: став курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, був двічі поранений. Після другого поранення 1942 р. потрапив у полон і до лютого 1945 р. поневірявся по нацистських концтаборах. Після […]...
- Павло Грабовський співець трудового народу Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її. З ума не йдуть знедолені народи, Їм я віддав усі чуття мої. Слова ці належать відомому українському поетові, революціонеру-демократу, співцю трудового народу П. Грабовському. Уся суспільно-політична діяльність і творчість поета нерозривно пов’язані з життям трудящих, їх думи і прагнення становили ідейну основу творчості поета, були її […]...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити […]...
- Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною […]...
- Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та І. Франка: “…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…” Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був […]...
- Особисті міркування. Трагедія генія. В чому вона? Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-політичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX століття, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської, болгарської та інших мов, невтомний […]...
- Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та I. Франка: «…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…» Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був […]...
- Трагедія генія: в чому вона? Доля творчої спадщини кожного письменника складається по-різному. Велику роль у цьому відіграють суспільно-гіолітичні умови й оточення, в якому народжується і формується талант письменника. Видатний поет XX сторіччя, талановитий, оригінальний, та, на жаль, майже зовсім ще не оцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець, незрівнянний перекладач з вірменської, грузинської, татарської, болгарської та інших мов, невтомний […]...
- Базаров Павло Петрович. Твір за романом І. С. Тургенєва “Батьки і діти” Спори Базарова і Павла Петровича представляють соціальну сторону конфлікту в романі Тургенєва “Батьки й діти”. Тут стикаються не просто різні погляди представників двох поколінь, але і дві принципово різні політичні точки зору. Базаров і Павло Петрович опиняються по різні боки барикад у відповідності з усіма параметрами. Базаров – різночинець, виходець з бідної сім’ї, вимушений самостійно […]...
- Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов) Народився Микола Григорович Фітільов (справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893 р. в селищі Тростянець на Харківщині (тепер це місто Сумської області). Вчився в початковій школі, в Богодухівській гімназії. Систематична освіта закінчилася п’ятьма класами. Але самотужки майбутній письменник зміг здобути грунтовні знання, блискучу ерудицію, добре знав як українську, так і світову літературу. 1916 р. був змушений […]...
- Образ України у творчості Павла Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов […]...