Чим близька нам лірика Тичини?

Тичина – один з найкращих ліриків в українській літературі. Він зробив величезний внесок в ліричну творчість України. Один із кращих його творів – ліричний вірш «Матері забуть не можу». Не один, а два голоси, два тони розвиваються у вірші – голос матері-України, що озивається до сина, і голос сина, що кличе матір:

І кричу я: Україно! Потім стану й прислухаюсь. Чути… Здалеку: – Тримаюсь! Хмарко! Ластівко! Калино! – І в той бік я повертаюсь.

Розмови поета – це розмови з матір’ю Україною, вони задушевні, ніжні і водночас напружені, тривожні. Ліричний елемент – у раптових емоційних сплесках, характерних для «Сонячних кларнетів», але ще більш спонтанних, як у вірші «В безсонну ніч»:

Та ні. Не чуть нічого. Сонна поміж планет летить Земля… О Батьківщино, син твій я! Не тонкостанна ти мадонна, а матір дужая моя!

Постійне звертання до матері-Батьківщини, пристрасне, болюче, ніжне, тривожне слово до народу, гнівне, нищівне звертання до ворога – все це найбільш повно виявляється в тичинівському вірші. Своїми віршами Павло Григорович Тичина збагатив скарбницю української літератури. Він – один з основоположників української поезії, видатний майстер світової прогресивної літератури.

Творчість Тичини – приклад самовідданого служіння народові. Тичина багато зробив для зміцнення творчих зв’язків між українською літературою і літературами інших країн.






Твір на тему життя коротке.
Чим близька нам лірика Тичини?