П. Тичина. “одчиняйте двері…”

Аналіз вірша учнями

Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої:

Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть…

Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ…

Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне ба­жання, прагнення, прийняття, сильну потребу, потяг до революції-нареченої. Його повторюваність є різновидом навіювання, створення мимовільного, асоціативного

відчуття зображува­ного. Комплексно ландшафт виглядає так. У церкві (вказівка на “хорали” – рід релігійних співів латинською мовою в католиць­кий чи протестантських церквах) перед олтарем стоїть молодий, котрий пристрасно чекає на свою наречену для здійснення шлюб­ної церемонії. Молодий або хтось інший (той же автор) закли­кає відчинити двері храму, оскільки наречена з’явилася, стоїть за дверима й готова підійти до молодого. У чеканні на молоду все завмирає на найвищий точці напруження, і в першу чергу завмирає молодий (“Очі, серце…Стали”).

Наречена з’являється, і необоротними наслідками

її появи є горобина ніч (літня грозова ніч – символ грізного наростання чогось, тривоги, утрати й смерті), закривавлені шляхи (образ кривавого весілля, весілля крові нагадує створену приблизно в цей час п’єсу “Криваве весілля” іспанського поета й драма­турга Федірко Гарсіа Лорки, в якій у перебігу весілля це свято також перетворюється на моторошну різанину) й незвичайний дощ, котрий іде… незриданними сльозами (сльози – символ плачу, жалоби й утрати, тим паче незриданні – ті, які ще мають

Виплакатися або й зовсім невиплачувані) й тьмами (наприклад, у контексті Біблії це слово вказує на події кінця світу й Божого суду). Отже, граничне ідеалізування революції 1920-х у ліриці Тичини поєднано з визнанням катастрофічності її наслідків для української нації.






Твір на. Тему слово бумеранг.
П. Тичина. “одчиняйте двері…”