Біографія Шолом-Алейхем


Злам століть для літератури на ідіш є часом її інтенсивного розвитку. Ще був творчо активний засновник критичного реалізму в новій європейській літературі, “дідусь єврейської літератури” Менделе Мохер-Сфорим (1836-1917); творив визнаний класик Іцхок-Лейбуш Перец (1851 -1915) – сміливий художник-новатор, який поновив традиційні для єврейської літератури жанри. Пафос його творчості 90-х років був спрямований проти пережитків середньовіччя, що так трималися в єврейському середовищі, а з початку 900-х років мотиви своєї творчості він пов’язує з неоромантичним рухом європейських літератур того часу. У 90-ті роки заявив про себе видатний поет Хаім-Нахман Бялик, який писав головним чином давньоєврейською мовою (івритом). У кращих епічних і ліричних творах він висловлював надії і сподівання свого народу. У них пролунав палкий заклик до боротьби проти національного гніту, проти байдужості, смиренності перед соціальною несправедливістю.
Та найбільш помітне місце в єврейській літературі початку століття посідає Шолом Аш (1880- 1957). Його увагу насамперед привертає обездолена людина, але поряд з цим автор схиляється до ідеалізації патріархальних устоїв та релігійних традицій містечкового побуту.
Література мовою ідіш у США виникла наприкінці XІX століття. Емігранти, які здебільшого були вихідцями з Росії, привнесли в літературу настрої, проблеми, пов’язані

з життям своєї першої батьківщини.
Гостра класова боротьба в епоху першої російської революції і поразка чорносотенної реакції знайшла багатогранне відображення в історії нової єврейської літератури. Вона наклала виразний відбиток на творчість її класиків – Менделе, Шолом-Алейхема, Переца, які висловлювали настрої широких демократичних верств нації.
Визнаним лідером літератури мовою ідіш протягом майже чотирьох десятиліть залишався Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабинович); його псевдонім означає: “Мир вам!”, і вибір цього псевдоніма був невипадковим. Повісті, романи, оповідання й новели, п’єси й критичні статті Шолом-Алейхема ввійшли з посмішкою у кожний дім як слова привітання і доброзичливості, вони вчили людей сміятися навіть тоді., коли їм хотілося плакати. Його творчість ознаменувала розквіт критичного реалізму в єврейській літературі. Справді народна за своєю суттю, вона відрізнялася нездоланною вірою у творчі сили народу, перспективи його національного буття. Історичний оптимізм Шолом-Алейхема був неоцінимою рисою, особливо в роки, коли російське самодержавство насаджувало звірячий шовінізм, заохочувало чорну сотню, інспірувало кровопролитні погроми.
Великий єврейський народний письменник народився 18 лютого (2 березня) 1859 року, в Україні, в місті Переяславі Полтавської губернії, в заможній сім’ї торговця і орендатора. Батько письменника був поважною людиною у місті. Він добре знав і любив біблійну і талмудичну літературу; у сім’ї додержувались всіх національних і релігійних звичаїв. Але водночас Рабинович був вільний від фанатизму. Він жваво цікавився світською культурою і просвітницькою літературою. Голова сім’ї мав м’який характер, любив свою сім’ю і особливо маленького Шолома. Згодом Шолом-Алейхем присвятив батькові чимало сторінок, написаних з великою любов’ю. Незабаром після народження Шолома родина Рабиновичів переїхала з Переяслава до містечка Вороиково, що знаходилося неподалік, де й минуло дитинство письменника. У своїх творах він увічнив рідне містечко з узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в єврейському бідняцькому середовищі імені Касрил). Як усі діти єврейського містечка того часу, Шолом навчався у хедері – приватній напіврелігійній школі. В автобіографічному романі “З ярмарку” і в інших творах Шолом-Алейхем неодноразово згадував убогість і сумні умови “навчання” в цій майже середньовічній школі. Маленький Шолом вирізнявся серед інших учнів не тільки блискучою пам’яттю, допитливим розумом, але й жвавим характером. Його пустування було необразливим і зводилось головним чином до вдалого зображення тих чи інших недоліків дорослих. Побачивши когось уперше, він одразу завважував, що в ньому негаразд, і починав удавати його. У ранньому дитинстві Шолом цікавився казковим і фантастичним. Він потоваришував з хлопчиком Шуликом, великим майстром розповідати казки, що були одна за одну цікавішою.
Майбутній письменник захоплювався і українськими народними переказами.. Глибокий вплив на чутливу уяву хлопчика справили казки й легенди про “проклятого Мазепу”, про Богдана Хмельницького, який забрав у поміщиків і багатих євреїв скарби, привіз їх у Воронково і одного разу вночі в місячному сяйві зарив глибоко в землю. Український колорит забарвлює творчість Шолом-Алейхема. На сторінках його творів можна знайти чудові картини української природи. Брат письменника Вольф Рабинович пише, що молодий Шолом-Алейхем “виявив великий інтерес до українського фольклору і української, поезії”, Із Софіївки Шолом привіз у 1879 році до Переяслава українські народні пісні і вірші Тараса Шевченка…, розповідав дива про Софіївку й про те, як вільно він почував себе на лоні прекрасної природи, де він часто крокував вузькою, стежкою серед високого жита і співав пісні…пісні богом; благословенного поета України Тараса Шевченка. Спочатку він заспівав пісню, яка особливо йому сподобалась, “Думи мої”, потім “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Як умру, то поховайте” та інші пісні”. “Коли я писав мої вірші,- розповідав Шолом-Алейхем,- я… шукав “Кобзаря”, цю пісню пісень Шевченка… Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно…” Він назвав Шевченка Некрасовим України. Без сумніву, можна встановити близькість між гумором Шолом-Алейхема та українською класичною літературою:, зокрема таких відомих у ті час” драматургів і комедіографів, як Старицькии, Садовський, Кропивницький, Карпенко-Карий та інші.
Батько Шолома вважався багатієм у Воронці: він поставляв буряки до заводу, орендував земську пошту, вів торгівлю зерном, мав. лавку. Та матеріальне становище родини ставало все гіршим; прибутки падали. У пошуках кращих заробітків, родина Рабиновичів знову переїздить до Переяслава, де вони відкривають заїжджий дім. І Шолому, як і іншим дітям, доводилося закликати в дім приїжджих, перед якими треба було підлещуватись. Це було принизливо і зовсім не відповідало, солодким казковим мріям про. скарб, принців та принцес, про кришталеві палаци. Доля родини Рабиновичів була типовою для більшості єврейського; населення в царській Росії. Царський уряд встановив для євреїв “межу осілості”, певні губернії, за межами яких їм було заборонено жити. Євреям заборонялася служба в державних закладах; заборона жити в селах позбавляла євреїв можливості займатися сільським господарством, заборона жити в містах. – працювати в промисловості, на транспорті; у вищих і середніх навчальних закладах була встановлена славнозвісна “відсоткова норма” для євреїв, там мали можливість вчитися лише діти багатіїв. Шолом-Алейхем з дитинства в родині і в містечку бачив тяжке становище народних мас, і він став співцем народного горя.
У Переяславі Шолом продовжував своє навчання в хедері. У 1872 році померла від холери мати Шолома Хає-Естер. Це було великим ударом для родини Рабиновичів. Маленька й в усьому покірна своєму чоловікові, ця жінка своєю енергією і невтомною працею підтримувала порядок і певний ритм життя в домівці. Батько зовсім розгубився. Дітей довелося відправити до міста Богуслав до дідуся й бабусі. Тим часом батько оженився вдруге. Повернувшись, діти зустріли нову господиню – мачуху. Вона була жінкою сварливою, в домівці завжди чувся нескінченний потік її лайок і проклять. Спостережливий Шолом зацікавився “мовною стихією” мачухи, він почав, за алфавітом, записувати всі її лайки і створив щось на зразок словника. Батько випадково прочитав ці записи і схвалив їх. В автобіографічному творі “З ярмарку” Шолом-Алейхем згадував про них як про перший “літературний твір”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему мода і я.
Біографія Шолом-Алейхем