Ти і хліб

«Хліб – усьому голова, – так кажуть у нас. Хлібом клянуться, як ім’ям матері, Батьківщини. Тому що хліб – це життя, він вічний, як мати, як Батьківщина. Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. І це також вічне, як світ.

Хліб не можна замінити нічим. Старі люди люблять казати; «Хліб – це святе». Мабуть, тому, що були на їхньому віці роки, коли було слово «хліб», але не було самого хліба.

І ще, мабуть для того, щоб ми, виходячи в світ, раз і назавжди прониклися трепетом до тих рук, що виростили

та випекли цей високий та м’який хліб. Він може навчити всіх нас шанувати працю та мирне безхмарне небо над головою.

Хліб – це багатство нашої країни. І його треба берегти і шанувати. Адже так приємно бачити на своєму столі високу, запашну паляницю. В хорошій родині хліб ніколи не буде черствіти. Але є люди, які не поважають хліб, викидають його, коли він зачерствіє.

Вони не поважають той довгий шлях, який пройшов хліб, перш, ніж потрапити до столу, ту тяжку працю, що вкладена в нього, саму людину. Тож бережіть хліб – мірило нашої вихованості, опору нашої духовності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Ти і хліб