Хліб – усьому голова (за поезією Воронька)

«Хліб наш насущний дай нам на кожен день»,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба.

Платон Воронько в поезії «Пахне хліб» з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною.

Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, це його душа. Кругла, світла, запашна паляниця -досвід народу, дух пращурів, оберіг нашої землі. Зараз хліб – це вимір добробуту, багатства і щастя. І сонцем, що всміхається весною, І щастям наших неповторних діб -Духмяно пахне хліб!

Тож вклонімося святому хлібові, бо в ньому – душа українського народу, наше майбутнє.






Твір я хочу стати ветеринаром.
Хліб – усьому голова (за поезією Воронька)