Хліб і слово (за однойменним віршем Білоуса)

Схожі твори:

1. Шануймо святиню – хліб (за віршем «Пахне хліб») Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово «хліб» завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш «Пахне хліб», в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. […]...
2. Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
3. Слово найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
4. Щире слово вдячного сина (за віршем «Школа батьків») Повага до старших, батьків завжди вважалась в українців рисою, притаманною справжній людині. Вірш П. Воронька «Школа батьків» -щире слово вдячного сина батькові й матері, які вчили дитину найголовнішому в житті – праці й любові до пісні: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати – любити пісні. Спасибі вам, рідні, за щиру турботу, Наука згодилась […]...
5. Рецензія на книгу Білоуса «Диво калинове» Я тримаю в руках книгу Дмитра Білоуса «Диво калинове», видану «Веселкою» в 1988 році. Книга запропонована школярам молодшого і середнього шкільного віку. В ній зібрані вірші українських поетів і перекладачів, лауреатів премії імені Максима Рильського, про любов до рідної української мови. Вчитуючись у віршовані рядки поетичних творів, приходиш до висновку, що народ є зодчим мови, […]...
6. Хліб як сонце кажуть люди Хліб як сонце з нами всюди Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих, хто приймав участь у її […]...
7. Ти і твій хліб (стаття дискусійного характеру в публіцистичному стилі) Хмаринка в небі над житами, Лоскоче погляд колосок. І прославляє над віками Блаженну працю хлібороб… Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, […]...
8. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
9. Храм природи (за віршем «Грім») Микола Вінграновський порадував наймолодших своїх читачів збірками «Андрійко-говорійко», «Мак», «Літній ранок», «Ластівка біля вікна» та іншими дивовижними поезіями. У віршах поет багато уваги приділив зображенню природи. Він захоплюється її чаром, красою, таємничістю. У вірші «Грім» письменник відтворює фантастичні картини: Грім жив у хмарі, і з гори Він бачив, хто що хоче: Налив грозою грім яри, […]...
10. Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
11. Хліб і шовк китайського лірика Ду Фу H. Загальна характеристика творчості. (Творчість Ду Фу втілює найкращі риси китайської поезії, відображає особливе світосприйняття цього народу, а також численні автобіографічні мотиви. Ду Фу (712-770) жив і писав у дуже далекі часи, але основні мотиви його поезії мають вічну моратьно-етичну й філософ­ську проблематику. Стрункі, мелодійні й вишукані за формою, поезії Ду Фу вважаються однією з […]...
12. Роздуми над віршем Шарля Бодлера “Альйатрос” Поет… Що це? Стан душі чи фах, що дає заробіток, матеріальне благополуч­чя? Пересічний читач найімовірніше не утруднюватиме себе формулюваннями, хто такий поет. Він знає одне: результат поетичної творчості – це вірші, сонети, балади тощо. Вони написані тому, що поетові є іцо сказати людям, він не може не писати. Поет прагне розповісти за допомогою слова про […]...
13. Твір опис на тему: Слово “мати” – особливе слово Воно народжується, здається, разом з нами, супроводжує нас у зрілі роки, з ними ми йдемо з життя. Писати про неї можна довго, безкінечно, бо тема ця воістину невичерпна. Здається, якого боку буття не торкнися – скрізь знайдеш її відклик. Вона віддається болем чи радістю у серці, вона гріє і дарує те, чого в людському житті […]...
14. Страдницьке життя Марії (за однойменним твором У. Самчука) “Марія” – роман-хроніка, роман-спалах, який У. Самчук присвятив матерям, які загинули голодною смертю на Україні у 1932-1933 роках. Роман “Марія” – це хроніка життя жінки-селянки, яка є втіленням трагедії всієї України. Марія, центральний персонаж твору, – трудівниця, дружина, матір. Це жінка, яка кохала, раділа, працювала, ростила дітей і все життя тяжко страждала. Рано зали шилася […]...
15. “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені…” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне ставлення […]...
16. Поетичне слово І. О. Буніна Поезія Івана Олексійовича Буніна, одного з найвидатніших майстрів літератури XX століття, являє приклад прямування російської лірики до опанування новими художніми стилями. Для творчості Івана Буніна характерно те, що він ніколи не поривав внутрішніх зв’язків з Росією, жив і творив з любов’ю до неї. Дитинство і юність Буніна пройшли серед прекрасної природи, що позначилося на формуванні […]...
17. “Не бийте журавля!” (за віршем Л. Кисельова “Земля така гаряча…”) Справжній поет – суцільний оголений нерв. Таким тонким відчуттям слова, всеобіймаючим почуттям болю був наділений і поет Л. Кисельов. Його вразили слова пісні, які він поставив епіграфом до свого вірша “Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Відштовхуючись від цих слів, автор розвиває тему невимовного болю, що бентежить душу його ліричного […]...
18. Променистий національний дух (за віршем “Писанки” Ігора Калинця) Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”. Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році. Його перша книжка віршів “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника […]...
19. Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого! К. Мотрин Нині ми є свідками знаменного повороту в нашій історії. Скільки ми мріяли про незалежність нашої держави, а скільки поколінь так і не змогли побачити цієї миті, скільки славних людей загинуло в боротьбі за неї! Століттями […]...
20. Твір-роздум за прочитаними творами (про Хліб) Жодне свято чи проста вечеря не обходяться без хліба. Коли приїжджають до України гості з різних країн світу, то їх неодмінно зустрічають хлібом-сіллю, тим самим виявляючи свою гостинність. Тому й кажуть, що хліб усьому голова. Поет Дмитро Білоус у вірші «Хліб і Слово» – підкреслює велике значення хліба в нашому житті: У стінах храмів і […]...
21. Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
22. Хліб. Твір-роздум за прочитаними творами Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять […]...
23. Хліб наш насущний Хліб за всіх часів і в усіх народів вважався найбільшою святістю. Про нього писали поети і мислителі, він прославлявся в піснях і думах. Коли його не ставало, приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Ота святість, пошана до хліба передавалася з покоління в покоління дітям, внукам. Не […]...
24. Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна) І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна (великі політичні події в історії Росії і Європи в 1819-1855 pp., виникнення в Росії таємних організацій, товариств і одночасне посилення реакції). ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна (“наследник всех своих родных”, “имел он счастливый талант Без […]...
25. “Я був вбитий під Ржевом…” – звертання до нащадків (за однойменним твором) Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо круженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів про Вітчизняну війну. Ця поезія […]...
26. “Я був вбитий під Ржевом” звертання до нащадків (за однойменним твором) Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо окруженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін. Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів про Вітчизняну війну. Ця поезія […]...
27. Жити й творити для Вітчизни (за віршем «Хто в рідному краї ) З думою та піснею про Вітчизну пройшов Володимир Сосюра свою життєву дорогу, її сухе груддя й вибоїни, круті спуски та натхненні підйоми. У вірші «Хто в рідному краї…» поет-патріот замислювався над долею людей праці, які, не шкодуючи сил, намагалися зробити Україну багатшою, щасливішою у поступі до майбуття. Перед нами -металурги й хлібороби, вчителі й військові. […]...
28. Роксолана – дочка України (за однойменним романом П. Загребельного) Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою […]...
29. Дума про хліб Ця тема – водночас проста і складна. Проста, бо немає людини, яка б не могла сказати, що таке хліб. Складна, бо надто символічною є ця річ для всіх нас. Далі треба писати, що без хліба людина не проживе. Проблема в тому, який хліб мати на увазі. Так, хліб входить до денного раціону, мабуть, 90 % […]...
30. Людина у творчості Стельмаха (за романом «Хліб і сіль») Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один з найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна, приваблива; стиль його письма чарує, полонить нас, читачів. Епоху революції 1905 року Стельмах художньо переконливо відтворює в романі «Хліб і сіль» […]...
31. Мої роздуми над віршем «Сад» У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов написано багато глибоко душевних, емоційних віршів. І коли читаєш їх, переконуєшся в тому, що кожен митець у це поняття вкладає свій зміст. Це природно, бо поети-лірики – люди […]...
32. Душевна краса Хариті за однойменним оповіданням Коцюбинського Оповідання «Харитя» було написане Михайлом Коцюбинським під час вчителювання в селі Лопатинці. З любов’ю змальовує портрет головної героїні оповідання письменник: «Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно. Смугляве личенько розчервонілося». Харитя була дуже працьовитою, вставала раненько, з сонечком. Хутенько зваривши їжу, годувала хвору матусю і поралась по господарству. Письменник підкреслював, що вона […]...
33. Мої роздуми, над віршем В. Сосюри “Сад” У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов написано багато глибоко душевних, емоційних віршів. І коли читаєш їх, переконуєшся в тому, що кожен митець у це поняття вкладає свій зміст. Це природно, бо поети-лірики – люди […]...
34. Людина у творчості Михайла Стельмаха (за романом “Хліб і сіль”) Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один з найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна, приваблива; стиль його письма чарує, полонить нас, читачів. Епоху революції 1905 року Стельмах художньо переконливо відтворює у романі “Хліб і сіль” […]...
35. Романтичний образ Максима Тримача (за однойменним оповіданням Марка Вовчка) Свобода бажана для багатьох. Свобода слова, дії, вчинків і поглядів. Кожен із нас вкладає в це поняття свій зміст, особливе значення. Хтось мріє вільно висловлювати свою думку, а хтось бажає звільнитися від заборон і обмежень, які заважають жити, приносять муки із дня в день. Я вважаю, що у світі не існує цілковито вільних людей. Різноманітні […]...
36. Відчуття народного болю (за віршем Т. Шевченка “Сон”) Т. Г. Шевченко – видатний український поет – не міг без болю дивитися на страждання рідного народу. У вірші “Сон” поет змальовує долю матері-кріпачки, яка змушена працювати з ранку до вечора на панському полі. Немовля, що “сповитеє кричало у холодочку за снопом”, вимагало уваги, ласки матері. Важка праця тягарем лягла на плечі жінки: …Втомилася; не […]...
37. Мої роздуми над віршем Сосюри “Сад” У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов написано багато глибоко душевних, емоційних віршів. І коли читаєш їх, переконуєшся в тому, що кожен митець у це поняття вкладає свій зміст. Це природно, бо поети-лірики – люди […]...
38. Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) (твір) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила психологічний образ Марусі, обдарованої дівчини, яка палко любить свою […]...
39. Матері (за віршем Сингаївського «Від серця поклонюсь») Здавна мати вшановувалась як берегиня роду, як господиня, як порадниця. У поезії М. Сингаївського «Від серця поклонюсь» вшановуються матері, які, співаючи дітям колискових, «ніжне серце сповнили добром». За материнськими заповітами діти вчаться йти по «найперших на землі стежках», виростають роботящими й щирими. Матері навчають дітей ходити по землі з піснями й оберігати мир та спокій […]...
40. Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...