Теми моральною обов’язку в драмі Шіллера «Розбійники»

Видатний німецький гуманіст Фрідріх Шіллер замислювався над сенсом людського життя. Він вважав, що сучасна йому людина тратила простоту, щирість у стосунках з іншими і живе не за вірою, а за розрахунком і навіть у своїх ближніх вбачає вже не друзів, а суперників.

У драмі «Розбійники» показано протистояння двох братів – Карла і Франца, синів графа Моора, носіїв двох протилежних світоглядів. Карл ненавидить убозтво навколишнього життя, ставиться з презирством до тих, хто улесливо кориться володарям, утискує злидарів. Він не хоче жити за

тими законами, завдяки яким так добре живеться лицемірам, пройдисвітам, лихварям. «Чи ж втиснути мені своє тіло в корсет, чи ж зашнурувати законом волю?

Закон примушує плазувати слимаком те, що повинно літати орлом». Дізнавшись про рішення батька позбавити його спадка, він впадає у відчай, особисту образу сприймає як прояв несправедливості, що вже стало нормою в людських стосунках. Він з товаришами ховається в Богемському лісі, стає ватажком розбійників. Карл починає грабувати багатих, вельможних і допомагає знедоленим та гнаним.

Зовсім протилежних ідей та принципів дотримується його браг Франц. У цьому образі Шіллер

показав людину цинічну, без честі, сумління, жорстокого егоїста. Він домагається, щоб увесь батьківський спадок перейшов до нього. Більше того, він претендує на руку нареченої Карла – Амалії. Мета життя Франца – задоволення власних пристрастей. Франц прагне влади і грошей і вважає, що немає такої перешкоди, яка б завадила йому домогтися свого.

Рідного батька він запроторив до вежі і прирікає на голодну смерть. Тим часом його починають переслідувати жахливі видіння, які можна назвати муками сумління. Зрештою Франц накладає на себе руки. Одначе не перемагає і Карл.

У фіналі драми його охоплює сумнів: чи вірний шлях він обрав? І розуміє, що не тим шляхом він пішов. За свої злочини він розплачується смертю батька та нареченої Амалії і доходить висновку, що немає благородного вбивства чи високої помсти.

Зображуючи суперечки між брагами., між Карлом і законом, Шіллер порушує в драмі важливе питання: якщо проти насильства боротися насильницькими методами, то чи не стане й сам благородний месник злочинцем?

Автор вважає, що розплата неминуча для кожного, хто порушив моральний закон, незалежно від мотивів, за якими він це скоїв. У своєму творі Шіллер показав суперечність між правом людини на протест – з одного боку, та злочинністю будь-якого насильницького протесту – з іншого. Це протиріччя трагічне, бо, на думку автора, в реальному житті воно не вирішене.






Конфлікт краси і моралі доріан грей.
Теми моральною обов’язку в драмі Шіллера «Розбійники»