Образ Грегора Замзи як гротескний літературний “автопортрет” Франца Кафки

Новаторство Франца Кафки у царині художньої прози. (Франц Кафка перший із європейських письменників XX століття широко використовував багато­значні символічні та алегоричні образи, що давало йому можливість із вели­кою силою увиразнювати трагізм людської долі, розкрити кризу суспільства, його бездуховність, егоїзм, зневажання людської особистості.) ІІ. Новела “Перевтілення” – це спроба письменника розкрити перед світом своє бачення природи людини. (Франц Кафка у новелі “Перевтілення” через сво­го героя показав себе. Письменник

виріс у сім’ї, де батько мав найвіддаленіші поняття про педагогіку. Спілкування з дітьми відбувалося тільки у формі нака­зу чи насмішки. Батько не сприймав своїх дітей, особливо єдиного сина Фран­ца, як особистість. Постійні приниження його гідності перетворили Франца на замкнуту, відлюдькувату, закомплексовану людину.)

Підсвідомий пошук нещастя й певна схильність до саморуйнування у ха­рактері Франца Кафки. (Батько завжди був грубим у стосунках із Францом Кафкою, у спілкуванні з сином завжди виступав із позиції сили, це призве­ло до того, що у письменника з дитинства розвинулася низька самооцінка. Він

не любив свій високий зріст, погано пошитий одяг, обличчя. Найпота – ємнішою його мрією було оселитися в кімнаті, куди б ніхто ніколи не за­ходив, і писати. Такий душевний стан письменника розвинув у ньому пе­симізм і фаталізм. Будь-яку подію у своєму житті він сприймав як ще один крок до фатальної розв’язки. Передчуття нещастя, пошук його у кожній події призводили до руйнування людської природи митця.)

Грегор Замза – літературний портрет Франца Кафки. (Франц Кафка сві­домо чи підсвідомо в образі Грегора Замзи втілив свій портрет. Герой но­вели – добра, порядна, розумна людина – натурально перетворюється на комаху, бо до цього перетворення жив як комаха. Не подобалася робота, а він працював, бо треба віддавати батькові борги; не поважав шефа, а зму­шений був хилити перед ним голову; страждав від самотності, а після ро­боти сидів сам у кімнаті. Запрограмованій! раз і назавжди тільки на нудну безперспективну роботу, він і в людській подобі був уже комахою.)

Перетворення людини на комаху – єдино можливий результат того житт я яке вів герой. (Якщо людина не любить себе, не думає про свій розвиток як особистості, перестає мріяти і боятися змін, тоді вона справді втрачає людську подобу, руйнує свою душу. У щоденнику Франц Кафка часто описує свої почуття, і в кожному рядочку звучать туга, сум за чимось нездійсненним. Він ха рактеризує себе як нездару, невігласа, якого ніхто не любить, який ні на що не здатний. Невпевненість у собі, намагання уникнути чужих поглядів, страх перед оцінкою здібностей – цими рисами свого характеру Франц Кафка наді ляє і героя “Перевтілення”.

Людина втрачає повагу до себе, перестає розвиватися як особистість, а зна чить, неминуче перетвориться на тварину.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Образ Грегора Замзи як гротескний літературний “автопортрет” Франца Кафки