Ставлення мифологов до миграционизму
Як бачимо, Веселовський бачив можливості поєднання напрямів міфологічного і миграционистского. Тим паче не визнавали себе переможеними самі міфологи ні з Західної Європи, ні в нас. Якоб Грімм визнав заслуги Бенфея і навіть запропонував його, при докладної блискучої характеристики й оцінці, до обрання в академіки. Але але це означає, що він прийняв його метод: він назавжди залишився зі своїми колишніх переконаннях. Про поширенні й силі ідей міфологічного напрями свідчить те, основні праці У.
Шварца, вважало себе продовжувачем Гриммов, з’явилися
Але й Макс Мюллер в питанні про походження сюжетів з мови та міфу залишився зі своїми поглядах. Отже, міфологи як не оспорюють у випадках індійський походження і міграції деяких сюжетів, а й його підтверджують; проте теорія Бенфея їм – не всеосяжна теорія.
З цього запитання про походження сюжетів, т. е. сутнісно генетичного процесу, вони зі своїми
Прийнято стверджувати, що маємо у Росії поява нової школи внесло криза в установки мифологов. Зазвичай, у таких випадках посилаються на передмову Буслаєва до збирання його статей “Народна поезія”, де він каже: “так звана гриммовская школа з її вченням про самобутності народних основ міфології, звичаїв і сказань, яке я провів у свої дослідження, мала поступитись місцем теорії взаємного між народами спілкування в усних і письмових переказах. Багато чого, що визнавалося за спадкову власність одного чи іншого народу, виявилося тепер випадковим запозиченням, узятим ззовні внаслідок різних обставин, більш-менш объясняемых історичними шляхами, якими направлялися ці культурні впливу”. Але ці слова зовсім не від означають, що Буслаев відмовився від міста своєї позиції і визнав нову теорію.
Буслаев був у опозиції нової теорії, але з оскільки він залишався вірним мифологизму, як тому що взаємовпливи завжди становила йому одна з основних питань його досліджень, і оскільки розумів це спілкування значно більше глибоко, ніж Бенфей та її безпосередні послідовники. Ми вже бачили, що у саме поняття народності Буслаев, на противагу слов’янофілам, включав творчу переробку чужого. Це захопив Буслаєва не питанням методу, теорії, школи, а складовим елементом для всієї його життєвої філософії.
Схожі твори:
- Негативне ставлення до миграционизму Негативне ставлення до нового перебігу позначається вже у його рецензії працювати Стасова (див. “Звіт про дванадцятому присудження нагород графа Уварова”). Він відмовляється визнати метод Стасова порівняльним. Запозичення для Буслаєва – “випадковий” факт. (Цей вислів повторені й у передмові до “Народної поезії” й у рецензії на “Іллю Муромця” Про. Міллера. ) Це означає, що з Буслаєва […]...
- “Слов’янські казки” “Слов’янські сказки”-это ряд які пов’язані друг з одним нарисів чи етюдів, наділених коротким теоретичним запровадженням. Казками Буслаев дорожить саме тому, чому дорожить і епосом: “Це її (т. е. Народу – ред.) старовина й перекази, у тому числі склалися перші основи його моральної физиономии”180. Буслаев вперше визначає казку як справжню народну поезію. “Поетичне творчість цілих мас […]...
- Етюди Буслаєва Далі залучаються інші матеріали. “Повертаючись до малорусской казці, ми ясно бачимо тепер основний міфічний її мотив. Івась – істота потойбічного світу, вона живе на воді, в човнику і повертається до принесений Гусем-Лебедем. Але міфічне кревність його вже втрачено у пам’яті народу: він син не Русалки чи якийсь там речей Діви – білої лебеді, а простий […]...
- Проблема подібності казок Проблема подібності казок вирішується як і, як проблема подібності мов, т. е. твердженням про наявність певної прабатьківщини європейських мов, у якій жив єдиний пранарод, котра розмовляла однією мовою. Шляхом поступового розселення і осідання утворилися окремі народи, говорили кожен вже в своєю муркотливою мовою, що зберігає, проте, риси колишнього кревності мов. Індоєвропейська теорія вчасно розквіту діяльності […]...
- Послідовники Бенфея у Європі й Росії Новий метод швидко почали поширювати. Бенфеем грунтувався журнал “OrіentundOccіdent” (“Схід й Захід”), спеціально присвячений вивченню східних впливів, де Бенфей і опублікував низка невеличких нарисів. Нове напрям охопило всі країни. Тут можуть називатися лише найзначніші імена. У Німеччині Ф. Либрехт, який зробив предметом спеціального вивчення сюжет Варлаама і Іосафа, довів її індійський походження. Статті Либрехта зібрані […]...
- Моє особисте ставлення до теорії граничних навантажень Теорія граничних навантажень видалася мені доволі цікавою, але не більше. Така собі “книга рекордів Гіннеса”, де кілька сотень чи тисяч фанатів намагаються перевершити самого Бога. Чому “Не більше”? По-перше, мені взагалі ненависний фанатизм у будь-яких його проявах – релігійному чи інтелектуальному, національному чи спортивному, оскільки, на моє глибоке переконання, він ніколи і нікого до добра […]...
- Росіяни ориенталисты Критика Бедье знайшла багатосторонній й різноманітні відгук. Але був табір, стан (серед миграционйстов – ред.), куди ця критика мало проникала: що це ориенталисты. Психологічно це цілком зрозуміла. Дослідник, все своє життя присвятив вивченню східних матеріалів, завжди схильний приписувати цих матеріалів пріоритет проти матеріалами західними, що їх буде вважати вторинними. У розвитку миграционизма можна простежити дві […]...
- МОЕ ставлення до образу Гобсека І. Герой повісті “Гобсек” – лихвар епохи Реставрації у Франції. (Природно обдарована людина, що деградує, перетворившись на напівавтомат, “людину – вексель”.) ІІ. Втілення в образі Гобсека страхітливої влади грошей у буржуазному суспільстві. (Гобсек – мільйонер, лихвар, його життєвий девіз: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства”.) 1. Риси характеру Гобсека: – скнарість (накопичивши величезні багатства, […]...
- Пізній бенфеизм у Росії Отже, якщо представники старій класичній науки ставилися до нового перебігу попри визнання його заслуг стримано, і критично, то молодше покоління відчувала у собі безпосереднє вплив Бенфея і часом сліпо слід було і наслідувало йому. Щоправда, бенфеизм як такої у відсутності ми великого поширення, але з тих щонайменше вплив Бенфея позначилося ми. Більше до української, ніж […]...
- Позиція Буслаєва щодо казок Прозаїчна форма казки є пізніша форма епосу. Але, ступивши на шлях прозового розвитку, казка втрачає свої міфічні сліди; вона набуває “нового вигляду”, “з міфічного епізоду перетворюється на кумедну новелу” (Саме там, з. 311). Отже, погляд Буслаєва далекий до однобічності. Він бачить у казці і його літературний характер. Таку казку вважає пізнішої. Буслаев бачить, і запозичення, […]...
- Моє ставлення до вчинку батьків Катерини ТвІр за поемою Шевченка “Катерина”. Сюжет поеми “Катерина” – це трагічна історія дівчини, що повірила словам спокусника-офіцера, який покинув і її, і сина. Єдиним і справжнім джерелом твору було саме життя. У газетах середини XІX століття писалося про самогубство дівчат-кріпачок, зведених панами та офіцерами. Шевченкові якось сказали: “Навряд чи правдоподібний той факт у “Катерині”, що […]...
- Буслаев і росіяни казки З 40-х років ХІХ століття починається діяльність Ф. І. Буслаєва (1818-1897). Діяльність ця охоплювала всі сфери народної творчості та об’єднувала їх єдиним науковим світоглядом. Казка, слід сказати, може бути вихоплена із усієї його системи та розглядатися окремо. Ми обмежимося короткої характеристикою цією системою, без упину на діяльності Буслаєва загалом. Буслаев з перших кроків виступив не […]...
- Моє ставлення до вчинку Альманзора (за баладою А. Міцкевича “Альпухара”) Історія знає чимало прикладів героїчних битв. І через століття вони привертали мильну увагу вчених, поетів, письменників, живописців. Ось і події далекого VІ і століття не залишили байдужими видатного польського поета Адама Міцкевича. У його поемі “Конрад Валленрод” є пісня, що присвячена події XVІ століття битві при Альпухарі. У цій мальовничій місцевості Іспанії, серед прекрасних і […]...
- Моє ставлення до образу Гобсека Оноре де Бальзак відіграв велику роль у розвитку літератури XІX століття, формуванні нової реалістичної естетики. Сміливість і масштабність задумів – ось що характеризує його творчість. Найвидатнішим його звершенням стала епопея “Людська комедія” – цикл прозових творів. На початку 30-х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів, в яких він хотів змалювати сучасну йому Францію, […]...
- Іронічне ставлення до суспільства у творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітна Цахес на прізвисько Ціннобер” І. Іронія та її форми у художньому тексті. (Іронія є формою вираження думок, сміх із чогось Іронія у Гофмана виникає через зведення зла у всесвітню категорію, “абсолютне зло”, та синтез протилежностей – реального та ірреального, людського і казкового. Гротеск, гіпербола, глузування, жарт як форми іронії.) ІІ. Іронія у творі Гофмана “Крихітка Цахес…”. Герої Гофмана як […]...
- Бенфей Найбільш значним представником нового методу у країнах був Теодор Бенфей. У 1859 року він видав збірник індійських казок (і навіть байок, притч і висловів – ред.) ІV в. зв. е. “Панчатантра” (“П’ятикнижжя”) у двох томах німецькій перекладі. Перший тому містить запровадження, другий – переклад тексту і примітки. Це видання стало поворотним пунктом історія європейської фольклористики. […]...
- Авторське ставлення до кривдників народу у романі “Хіба ревуть воли…” Споконвічно точиться на землі боротьба між добром і злом, якій не видно кінця. Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” яскраво показує борсання сильної людини між цими двома протилежними началами. Батька свого Чіпка не знав, ніколи не бачив. Його мати – убога селянка. Мотря жила із своєю матір’ю, ледве перебивалася випадковими заробітками […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки […]...
- Моє ставлення до української мови Моє ставлення до української мови В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ, О мово, ночі колискова! Прийми мій радісний привіт… Цвіти і сяй, моя державна… О. Олесь У природі існує безліч звуків. Є мелодійні, які радують душу – це спів птахів, гомін лісу, шелест трав, шум моря… Та наймелодійнішими, наймилішими для людини […]...
- Ставлення М. Булгакова до революційних подій Народився Михайло Опанасович Булгаков 15 травня 1891 р. в Києві. Батько, Опанас Іванович, викладав у Київській духовній академії курс історії західних віросповідань. Мати, Варвара Михайлівна, виховувала дітей, яких було семеро. Сім’я дала майбутньому письменникові дуже багато – виховала у нього любов до мистецтва, повагу до людей і працелюбність. Дитинство і юність Михайла пройшли у Києві, […]...
- Веселовський О. Н Проблема міжнародних відповідностей по-справжньому було поставлено ми А. М. Веселовським; та й із глибиною і критичністю, залишила давно минули себе всі, у цьому напрямі було зроблено у країнах. У статті “Нотатки й сумніву про порівняльному вивченні середньовічного епосу” він крок по кроку розбиває методику Стасова: зіставлення дрібниці, спорудження до “втраченим” прототипові, легкість, з якою Стасов […]...
- Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Моє ставлення до слів Гобсека: “Золото – ось духовна сутність теперішнього суспільства” Повністю згоден, так само як і всі люди, що слово “золото” є символом поняття “гроші”. Давайте послухаємо дикторів радіо та телебачення, бо це ж вони прищеплюють більшості, що й як треба “думати” з того чи іншого приводу. Уже нам не кажуть, що ця […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання “Федько-халамидник” У своєму творі автор змальовує життя дітей передмістя, їх розваги, стосунки між собою і з дорослими. Головним героєм оповідання є хлопчик Федько. Він сміливий, дотепний, має тверду і чесну вдачу. Він “ніколи не бреше”, зробив це лише один раз, взявши на себе провину Толіка. Федько виявив благородство, пожалів його. В оповіданні ми весь час бачимо […]...
- Моє ставлення до Олександра Довженка, людини і митця Споконвіку людина прагнула творити, втілювати свою душу в полотна і симфонії, в мармур чи бронзу, і в поеми. Багато їх, творців прекрасного. Але кожен твір мистецтва ми сприймаємо відповідно до власного смаку. Одному подобається велична простота пейзажів Шишкіна або Васильківського, інший захоплюється абстракціонізмом чи то якимись іншими модерновими картинами. Комусь зігріває душу прозора лірика Сосюри, […]...
- Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота Моє ставлення до образу доблесного лицаря Дон Кіхота О квіте лицарства!.. О похвало свого роду, честе і славо цілої Ламанчі та й цілого світу! Мігель Сервантес де Сааведра Нещодавно я прочитала один з найвизначніших у світі літературних творів – роман Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський”. Мене вразив образ головного героя роману. Збіднілий гідальго […]...
- Моє ставлення до Родіона Раснольнинова та його “теорії” Родіон Раскольников був надто чуйною людиною, аж до самозречення. Ми знаємо це, бо на його суді були свідки, які це засвідчили, наводячи конкретні приклади. Я не хочу їх тут переказувати. Однак це не перешкодило Родіонові вчи нити саме так, як він вчинив. Бо у нього була теорія, яку він вважав за правильну і хотів довести. […]...
- Твір на тему: “Моє ставлення до Наполеона” Ставлення до Наполеону у кожної російської людини і справжнього патріота своєї Батьківщини може бути тільки одне – як до агресора і загарбникові, який приніс руському народові нестерпні страждання, змусивши терпіти позбавлення і смерть. Незважаючи на те, що пройшло майже два століття з того часу, коли наші предки віддавали своє життя в боротьбі проти французів, пам’ять […]...
- Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” Мені важко однозначно визначити власне ставлення до Олександри, героїні оповідання Б. Грінченка “Украла”. Щоб справедливо оцінити її вчинок, я спробувала сама стати на її місце і відчути все те, що відчувала ця голодна дівчинка. Вона від нестримного бажання хоч трохи поїсти вкрала у своєї подруги Пріськи шматок […]...
- Моє ставлення до панночки з повісті Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок зображувала у своїх творах непросте життя селян часів кріпацтва. Окреме місце у її оповіданнях та повістях посідає тема жіночої долі, бо жінки чи не найбільше потерпали від несправедливості і жорстокості оточуючого світу. Героїні оповідань Марка Вовчка постають перед нами багатостраждальними, чутливими і часто зажуреними, проте завжди щирими і чуйними, сильними духом. Письменниця майстерно […]...
- Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Моє ставлення до історії Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна Історія Онєгіна і Тетяни не казка з щасливим кінцем. Несхожа вона й на шекспірівську трагедію, де герої стають жертвами обставин і гинуть у боротьбі з ними. Зате доля цих героїв дуже схожа на правду, на саме життя, де все і просто і складно одночасно. Історія взаємин […]...
- Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна) І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна (великі політичні події в історії Росії і Європи в 1819-1855 pp., виникнення в Росії таємних організацій, товариств і одночасне посилення реакції). ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна (“наследник всех своих родных”, “имел он счастливый талант Без […]...
- Моє ставлення до Федька і Толі за оповіданням В. Винниченко “Федько-халамидник” Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, […]...
- Активно-творче ставлення до життя в поезіях Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер називав своє мистецтво “новим реалізмом”, “надреалізмом”, “сюрреалізмом”. Цей термін вперше прозвучав з уст поета у 1917 році й визначив появу нової модерністської течії. Сюрреалізм прагнув “створити видимість надреальної дійсності, яка поєднує риси яви й сну”, перебуває поза логікою, доводами розуму, традиційними естетичними та моральними нормами”. У сюрреалістичних творах, як правило, присутнє строкате зібрання […]...
- Моє ставлення до Пузиря (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) Комедія “Хазяїн” була написана 1900 року. Є підстави вважати, що І. Карпенко-Карий упродовж десяти років виношував задум цієї п’єси, спостерігаючи життя і шліфуючи кожний образ. Отже, перед нами в п’єсі постають типові образи того часу. “Хазяїн” – це слово на Україні завжди викликало повагу. ч Пузир, головний герой п’єси Карпенка-Карого, – це теж Хазяїн, багатій, […]...
- Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося […]...
- Непримиренне ставлення до бездуховності в оповіданнях Антона Чехова Відомий російський письменник Антон Павлович Чехов написав багато оповідань. Та я хочу розповісти про “маленьку трилогію” – це три оповідання А. Чехова, які написані в 1898 році: “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про кохання”. Вони пов’язані між собою загальною ідеєю, сюжетом, персонажами. Головний герой оповідання “Людина в футлярі” вчитель Вєліков смішний своїм страхом перед життям, намаганням […]...
- Моє ставлення до героїв оповідання Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний добре знав життя простого народу. У своїх творах він намагався правдиво розповісти про труднощі та радощі їхнього життя. Оповідання “Морозенко” не є виключенням. У ньому йдеться про долю хлопчика Пилипка та його матері Катрі. Пилипко вирішив на свята піти посипати до хрещеного, який жив в іншому селі, щоб принести щось поїсти собі та […]...
- Твір на тему: “Моє ставлення до Лобо” Я прочитала оповідання Ернеста Сетона-Томпсона “Лобо”. Як на мою думку, майже усі оповідання про звірів цього автора закінчуються трагічно. Мені дуже жаль Лобо – головного героя оповідання. Лобо був гігантським вовком, ватажком зграї, яка складалася з п’яти вовків. Лобо мав авторитет у зграї, тому кожне доручення його відразу ж виконувалося. Лобо був дуже розумним, хитрим, […]...
- Шанобливе ставлення людини до природи в повісті “Гуси-лебеді летять” Життя селянина сповнене щоденної праці на землі. Земля, рідна природа формують його світогляд, ставлення до навколишнього середовища і до людей. У повісті “Гуси-лебеді летять” розповідається про звичайне життя хліборобів, що мешкають у подільському селі. Селяни-трударі у двадцяті роки жили дуже бідно. Не кожний навіть мав чоботи. Але вони пишалися тим, що працюють на землі. Урочистою […]...
- Моє ставлення до образу Платана Ангела (за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”) Образ Платона Ангела з п’єси Олексія Коломійця “Дикий Ангел” є одним з тих літературних образів, до яких важко поставитися однозначно. Звісно, література дуже давно відійшла від зображення однозначно позитивних чи негативних людей, розуміючи, що в житті немає чистих чорних або білих кольорів, так само немає суто добрих чи поганих людей. Втім здебільшого ми можемо скласти […]...