Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна)

І. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна (великі політичні події в історії Росії і Європи в 1819-1855 pp., виникнення в Росії таємних організацій, товариств і одночасне посилення реакції).

ІІ. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером.

1. Соціальне становище і виховання Онєгіна (“наследник всех своих родных”, “имел он счастливый талант Без принужденья в разговоре Коснуться до всего слегка”, “упорный труд ему был тошен”).

2. Безцільне і беззмістовне життя в Петербурзі (“что занимало

целый день его тоскующую лень, – была наука страсти нежной”; бали, театри; короткочасне задоволення порожнім життям, на зміну якому прийшла нудьга; відсутність бил і бажання його змінити).

3. Життя в селі (спроба змінити життя, зайнятися господарством, “ярмо он барщины старинной оброком легким заменил”, купання в річці, прогулянки на конях, пішки, читання книжок, журналів, поцілунки кріпосних дівчат).

4. Ставлення Онєгіна до людей (взаємини із сусідами, дружба і дуель з Ленським; відповідь на лист Тетяни у селі; глибоке, щиросердне кохання до Тетяни у Петербурзі, після подорожі по світу).

5. Зміна ставлення

до Онєгіна (відсутність співчуття до Онєгіна-егоїста, що живе тільки для себе, нудьгує, читає мораль закоханій Тетяні, холоднокровно вбиває друга на дуелі; шкода Онєгіна шляхетного, який глибоко і тяжко переживає жорстокість свого вчинка, здатний на велику силу почуттів, ледве не вмирає від кохання; розуміння, що крах особистого щастя Онєгіна – розплата за безцільно прожите життя і надія на те, що Онєгін ще може розпочати нове життя, більш змістовне, життя для людей…).

ІІІ. Чи можливий у нашій сучасній літературі образ, подібний до Онєгіна?






Опис зимового ранку.
Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна)