Сміхова стихія повісті «Конотопська відьма»
Повість «Конотопська відьма» – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику.
Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди у відчаї «відроджували» такі жорстокі звичаї, як топлення відьом. Якщо підозрювали жінку у відьомстві, то кидали її у воду: коли тримається на воді, не тоне, то вважали за відьму. Люди були переконані, що вода як елемент, освячений актом Божого хрещення,
Комічним є прийом єдинопочатку, який ужитий автором із певною метою: він дає читачеві зрозуміти мертвотне, позбавлене всякої думки, існування конотопської верхівки.
У гумористичному плані повість описує ряд епізодів, зокрема, коли писар пропонує Забрьосі перелічити сотню козаків, на що останній відповів: «Еге, пане писарю! Я б, пожалуй, соблаговолив, так ліків більш тридцяти не знаю. Лічи сам і роби, як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на те сотник,
Щоб внести в хату хворостину, писар переламав її і тоді ніяк не міг дорахуватись одного козака. «Се ти як переламав хворостину, так вона якраз на козакові хруснула. От ти, держачи її на дві половини, тим одного і не долічувавсь». Ось у цьому епізоді письменник висміяв безтолкового писаря, який хотів помститися сотникові.
Смішними є і самі прізвища героїв (Забрьоха, Пістряк, Халявський).
У гумористичному світлі письменник подає в повісті епізод про чаклування відьми Явдохи, коли пан сотник Забрьоха летів на днищі до Олени хорунжівни. Забрьоха з Конотопу під хмарами «полетів, мов ворона» на Безверхий хутір сватись до хорунжівни.
Смішним у повісті є епізод, коли відьму Явдоху катували, вона напустила ману на людей, і виявилося, що вони били не відьму, а колоду.
За допомогою сміху Квітка намагався висміяти бездарність адміністративного апарату, у своїй повісті письменник далі пішов по шляху зображення комічного, висміявши свавілля і самодурство козацької старшини.
Схожі твори:
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті «Конотопська відьма» У повісті «Конотопська відьма» письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство успадкував: «…діди й прадіди Микитові усе були у славному сотенному містечкові Конотопі сотниками». Я думаю, […]...
- Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” І. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника (майстерне переплетіння реалістичної картини з фантастикою, дотепне висміювання духовного вироджування представників козацької старшини в кінці XVІІІ століття). ІІ. Головні герої повісті (сотник Забрьоха та писар Пістряк). 1. Спільні риси героїв (зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість). 2. Сотник Микита Забрьоха (портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика […]...
- Твір на тему: “Що було реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма” Григорій Квітка-Основ’яненко був не тільки майстром слова, але і відмінно знав реалії українського життя свого часу. Саме тому жодної складності для нього не становило описати максимально наближено до реальності український фольклор, побут, а також різні народні забобони. Всі ці свої вміння описувати реальність життя українців він майстерно поєднав з описом абсолютно фантастичних подій у своїй […]...
- Поєднання реального і фантастичного у повісті “Конотопська відьма” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного ‘ відродження. Твори письменника нікого не залишали […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Вже багато років немає поряд з нами великого майстра пера Г. Квітки-Основ’яненка. Але як не дивно, твори його живуть, знайомлячи нас з життям українського народу. Чудовим прикладом цього є його повість ” Конотопська відьма”, в якій дуже широко використано гоголівський прийом переплетення реальності з фантастикою, що джерелом своїм має виплекані народом легенди, фольклор. Так” кілком […]...
- Тема твору Образи сотнина та писаря у повісті “Конотопська відьма” Сотник Микита Уласович Забрьоха та писар Прокіп Ригорович Пістряк – головні герої повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. Микита Забрьоха сотенство своє не заслужив, а успадкував. У Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство і переходило”. Двадцятип’ятирічним, як помер його батько, Микита Уласович став […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка в повісті “Конотопська відьма” Давно вже потонуло в великому Харкові невеличке село Основа. Але не потонуло в часі літературне ім’я, що дало це село. Григорій Квітка-Основ’яненко – видатний прозаїк і драматург дошевченківської доби, що своєю творчістю вніс вагомий вклад в українську літературу.. Його повість “Конотопська відьма” є майстерною сатирою на життя і побут панівного прошарку українського суспільстваXVІІІ ст. З […]...
- Твір: Поєднання реального і фантастичного в повісті “Конотопська відьма” Чого тільки не дарує нам наша уява! І чудові пейзажі, і чарівні країни, і навіть якесь страхіття. А поряд йде звичайнісіньке життя із звичайнісінькими турботами, життя, в якому немає місця для фантастики. Та тільки не в повісті Г. Квітки-Основ’я-ненка “Конотопська відьма”. Тут настільки переплітаються реальність та фантастика, що важко відрізнити їх одне від одного! Автор […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті «Конотопська відьма» «Конотопська відьма» – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а […]...
- Твір на тему: “Що реальне, а що фантастичне у повісті “Конотопська відьма” Багато прикладів використання фантастики, як помічника автора в художній виразності, провідника його думки, знає світова література. Наприклад такі твори, як “Ніс” Гоголя, “Портрет Доріана Грея” Оскара Уальда, “Історія одного міста” Салтикова-Щедрина. Цей напрям в українській літературі започаткував Г. Ф. Квітка-Основ’яненко в повісті “Конотопська відьма”. І насправді фантастичні, дивні події відбуваються в чудовому містечку Конотопі. То […]...
- Поєднання реального і фантастичного в повісті «Конотопська відьма» Г.Ф.Квітка-Основ’яненко – один із основоположників нової української літератури. У своїх творах письменник відобразив тогочасне життя, звичаї і мораль. Своєрідним, напрочуд химерним, іронічним і ліричним твором є повість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». У цьому творі дивно переплітаються фантастика і реальність. Ось пан сотник, у якого навіть прізвище Забрьоха. Він встав з похмілля і мусив відразу приймати конотопського […]...
- “Конотопська відьма” – найвизначніша бурлескно-реалістична повість Г. Квітки-Основ’яненка I. Квітка-Основ’яненко – визнаний майстер слова. (В українській літературі Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце як творець української прози та як письменник, який добре знав побут селян, козаків та козацької верхівки, досконало вивчив звичаї та вірування українців.) II. “Конотопська відьма” – зразок гумористично-сатиричної повісті. 1. Відьми у повісті Квітки-Основ’яненка. (Свою повість Квітка-Основ’яненко написав на основі народних вірувань […]...
- Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” “Конотопська відьма” – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVІІІ століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ сотника Забрьохи, який навіть не міг своєї сотні перелічити, бо знав тільки до тридцяти, а […]...
- Картини життя суспільства за часів Великої Русі у повісті г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Козацький період у нашій історії налічує понад 500 літ. Історія козацтва XVІІ століття була сповнена бойових звитяг та великих трагедій. В історії нашого народу Запорозька Січ назавжди залишилась проявом величності й мужності наших предків. Коли російська цариця Катерина ІІ узялася за “поліпшення” устрою в державі, то найперше вона наказала Кирилу Розумовському скласти гетьманську була-ву і […]...
- Сатиричне зображення козацької старшини у повісті “Конотопська відьма” Г. Квітка-Основ’яненко написав не тільки сентиментальні повісті, такі, як “Маруся”, а й сатиричні, у яких критикував пороки сучасності. Зокрема, у повісті “Конотопська відьма” він висміює козацьку верхівку пізньої гетьманщини. Діди Микити Забрьохи колись брали участь у визвольній боротьбі разом із Богданом Хмельницьким і своїми особистими заслугами отримали сотенство. Колись сотник обирався, а Микита, як і […]...
- Образ козацької старшини в повісті “Конотопська відьма” ( Г. Квітки-Основ’яненка) Знайомлячись з творчістю Г. Квітки-Основ’яненка, я відзначила багатогранність таланту письменника, адже він створив і прекрасний ліричний, сповнений почуттів і переживань твір “Маруся”, і сатиричну, гумористичну повість “Конотопська відьма”, і інші твори гумористичного та сатирично-викривального спрямування. “Конотопська відьма” – твір дуже цікавий, він поєднує у собі захоплюючий сюжет і глибокий зміст. Повість спрямовано на викриття морального […]...
- Твір на тему: “Найпряміше найблагородніше моє прагнення показати від чого у нас зло” за твором Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” Видатний український драматург Г. Квітка-Основ’яненко по праву заслужив визнання нащадків, і своїми творами вписав славну сторінку в історію національної літератури та драматургії. Майстерне використання багатств народної пісенної творчості, вдалий гумор и реалістичне зображення окремих сторінок тогочасної дійсності забезпечили творам митця довговічність і популярність. Ще й досі в театрах нашої країни з великим успіхом проходять вистави […]...
- Образи сотника Забрьохи та писаря Пістряка (За повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”) “Конотопська відьма” – один з перших прикладів українського “магічного реалізму”, твір, де тісно переплетені фантастика і реалістичні картини. Це зла сатира на представників козацької старшини кінця XVIII століття, які зазнали повного морального та розумового виродження. Сотник Микита Забрьоха та писар Пістряк схожі один на одного, а крім того, вони не можуть обійтись один без одного. […]...
- Поєднання pеального і фантастичного в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби. З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох […]...
- Повість “Конотопська відьма” найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка Сатира Григорія Квітки-Основ’яненка тісно пов’язана з традиціями “Енеїди” І. П. Котляревського і розвитком сатири М. В. Гоголя. У змалюванні дійсності Квітка-Основ’яненко широко використовував усну народну творчість – казки, прислів’я, приказки, повір’я та перекази. У сатиричних творах письменник висловлював народні погляди на всіляке лиходійство, жадібність, користолюбство. Найкращим гумористично-сатиричним твором Квітки-Основ’яненка є повість “Конотопська відьма”. У сюжеті […]...
- Твір на тему: “Найпряміше найблагородніше моє прагнення-показати від чого у нас зло”( за твором “Конотопська відьма”) Повість видатного українського письменника Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є дуже дотепним сатиричним зображенням козацько-старшинського устрою у період його занепаду, в якій відтворені окремі явища життя XVIII століття, тогочасний побут козацької старшини. Г. Квітка-Основ’яненко майстерно зобразив у повісті пригоди писаря Пістряка та сотника Забрьохи в українському Конотопі. У спадок від батька сотник отримав гарну посаду, яку […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма’ сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVІІІ століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася посада, хоча він не знав навіть грамоти. Головне для нього: […]...
- Твір на тему: “Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір Г. Квітки-Основ’яненка” Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір цього видатного письменника і один з найкращих творів української літератури. І це не дивно, адже його творчість тісно пов’язана з традиціями таких, не менш видатних письменників, як І. Котляревський і М. Гоголь. У змалюванні дійсності у своїх творах письменник широко використовував усну народну творчість – перекази, […]...
- Твір на тему: “Синтез реального та фантастичного у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Тема казок, містики, фольклорних персонажів для багатьох письменників та поетів упродовж віків залишається невичерпним джерелом натхнення. Не залишила байдужим й Григорія Квітку-Основ’яненка, адже свою бурлескно-реалістичну повість “Конотопська відьма” він створив за мотивами народних переказів та легенд. У цьому творі автору вдалося майстерно поєднати дві речі: реальні події життя селянської України другої половини 18 ст. із […]...
- Пригоди в Конотопі, або Як написати твір за повістю “Конотопська відьма” Як ви, мабуть, знаєте, тема відьомства дуже поширена у фольклорі. Але не вважайте, що повість “Конотопська відьма” якась там казочка. Зовсім не казочка, тому що дійсно були поширені в XV – XVІІІ ст жорстокі розправи над людьми, запідозреними у “відьомстві”. А найбільш розповсюдженою пробою було купання звинувачених у холодній воді. Зовсім як за “дєткою” Порфирія […]...
- Твір за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”: “Найпряміше та найблагородніше моє прагнення – показати, від чого у нас зло” Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” просто переповнена злом. Кожен герой робить тут щось зле. Спочатку одному з головних героїв Забрьосі було відмовлено у шлюбі з боку родини Олени, потім він сам висловив свою злостивість, розкритикувавши свого писаря Пістряка. Після цього удвох вони прийняли рішення замість того, щоб йти в похід на Чернігів, залишитися у себе […]...
- Твір на тему: “Тема та ідея твору “Конотопська відьма” Повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є сатиричним твором, в якому автор не тільки показує мотиви різних забобонів, але й висміює їх. Тема та ідея цього твору підлягають ретельному аналізу з огляду на його важливість для української літератури та частини української історії. У центрі повісті історія сотника Забрьохи, якому спочатку відмовили в подружжі, а потім і […]...
- Твір-роздум: “Життя без любові не життя, а існування за творами “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та “Конотопська відьма” Багато людей замислюються про філософський аспект кохання та його вплив на життя людини. Серед письменників, які завжди є творчими людьми, тема кохання піднімається ще частіше, зазвичай це відбувається в їхніх творах. Не чужа ця тема була і для українських письменників, зокрема, для Івана Котляревського та Григорія Квітки-Основ’яненка. У своїх творах “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Маруся” та […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Лірична стихія творчості Е. Гуцала Безперечна заслуга Євгена Гуцала полягає в тому, що він переніс своїх персонажів із площини героїчної в ліричну. Заперечував своїми творами збірний, плакатний образ свого народу, який подавали його “брати” по перу. Є. Гуцало почувався серед ними найбільш невимушено, розкуто, охоче розповідаючи про красу рідної природи й людей. Його твори пройняті передчуттям радості й любові, які […]...
- Стихія почуттів лірики М. Вороного (“До моря”, “Інфанта”) У поетичній антології, яка побачила світ 1908 року, тобто ще за життя М. Вороного, творчість поета була оцінена досить високо. Зокрема упорядник О. Коваленко відзначає еволюцію поезії від романтичної, патріотично-громадянської до тем загально – світового значення, “питаннями філософічними (“Мандрівні елегії”), де до жахливого песимізму й одчаю домішують поважно-велебні акорди пантеїзму”. Далі розкривається, в чому полягала […]...
- Велика стихія революції (поема О. Блока “Дванадцять”) Поема О. Блока “Дванадцять” була написана у 1918 році. Це був страшний час: чотири роки війни, відчуття волі у дні Лютневої революції, Жовтневий переворот і прихід до влади більшовиків і, нарешті, розгін Установчих зборів, першого російського парламенту. Інтелігентами того крута, до якого відносився О. Блок, всі ці події сприймалися як національна трагедія, як погибель російської […]...
- Стихія революції й природи у творчості А. А. Блоку (На прикладі поеми “Дванадцять”) 1. Атмосфера революційних змін у Росії. 2. Опис старого буржуазного миру. 3. Мир, розбитий на дві частини 4. Суперечливий образ Христа. Яка чудова хірургія! Взяти разом і артистично вирізати старі смердючі виразки! Б. Л. Пастернак У січні 1918 року була створена на одному подиху знаменита поема А. А. Блоку “Дванадцять”. Сам поет уважав, що це […]...
- Характери і почуття у повісті «Ваніна Ваніні» Літературна діяльність Стендаля розпочалася в Італії, яка на той нас перебувала під владою Австрії. Письменник вступає до таємного товариства карбонаріїв, які боролися за свободу своєї Вітчизни. Це були сміливі, відчайдушні люди, сильні пристрасні характери, здатні на самопожертву, зречення особистого щастя та благополуччя в ім’я майбутнього Італії. Враження від боротьби, в якій довелося брати участь, пережите […]...
- Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті «Кайдашева сім’я» Образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. Змальовуючи Карпа і Лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. Обидва Кайдашенки – індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. Так само чинять і їхні дружини. У житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про Грунт і […]...
- Твір на тему: “Спільне і відмінне Пістряка з “Конотопської відьми” і Тетерваковського з “Наталки Полтавки” Головними героями повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Конотопська відьма” є сотник Микита Уласович Забрьоха і писар Прокіп Ригорович Пістряк. Микита Забрьоха своє сотенство не заслужив, а як тоді повелося – успадкував від свого батька. В ті часи у Конотопі “Таки хто скільки не зазна, то сотенною старшиною все були Забрьохи: …так від отця до сина так сотенство […]...
- Україна і народ у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”. Із замилуванням письменник змальовує […]...
- Україна і народ у повісті «Тарас Бульба» Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах. Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив «дух минулого віку», «історію народу… в ясній величі» у повісті «Тарас Бульба». Із замилуванням письменник змальовує […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті (“холодний, голодний люд; панський двір, мов зуби величезного звіра”, селяни, що низько кланяються […]...
- Твір на тему: Історична основа повісті І. Франка “Захар Беркут” Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” звернувся до подій сивої давнини. Він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. І Про події, описані І. Франком, збереглося мало документальних даних. Відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про […]...