Доля сільської дівчини у творах Квітки-Основ’яненка

Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті «Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов». Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. V кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат […]

Поєднання реального і фантастичного в повісті «Конотопська відьма»

Г.Ф.Квітка-Основ’яненко – один із основоположників нової української літератури. У своїх творах письменник відобразив тогочасне життя, звичаї і мораль. Своєрідним, напрочуд химерним, іронічним і ліричним твором є повість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма». У цьому творі дивно переплітаються фантастика і реальність. Ось пан […]

Образи сотника і писаря в сатиричній повісті «Конотопська відьма»

У повісті «Конотопська відьма» письменник дошкульно і надзвичайно дотепно висміює духовне виродження деяких представників козацької старшини в кінці XVIII століття. Головні герої повісті – сотник Забрьоха та писар Пістряк. Їх ріднить зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість. Микита Забрьоха сотенство […]

Маруся – моя улюблена героїня повісті Квітки-Основ’яненка

Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська […]

Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка

Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість […]

Славний син славної Слобожанщини – Г. Квітка-Основ’яненко

Чи можна уявити наш Харків без його «геніїв міста» – тих, чия присутність і сьогодні відчутна? Це – Сковорода і Каразін, Гулак-Артемовський і Квітка-Основ’яненко, Алчевські та Бекетови, Васильківський, Кульчицький, Курбас, Чичибабін… їх аурою осяяне життя міста, яке вони любили й […]

Засоби сатиричного зображення дійсності в повісті «Конотопська відьма»

«Конотопська відьма» – найбільша гумористична повість Г. Квітки-Основ’яненка. Ця повість, у якій автор сміявся, щоправда, не злостиво, з людських хиб. У цьому творі присутня майстерна сатира на життя і побут козацької старшини XVIII століття. Справді, скільки гумору вкладено в образ […]

Зображення життя і побуту українського селянства в повісті «Маруся»

Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис […]

Утвердження загальнолюдської моралі в повісті «Сердешна Оксана»

У 1841 році в альманасі «Ластівка» побачила світ повість Г. Квітки-Основ’яненка «Сердешна Оксана». Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, […]

«Маруся» – зразок сентиментально-реалістичної повісті

Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість «Маруся». Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті […]

Основна ідея оповідання «Салдацький патрет»

Українські письменники І половини XIX ст. звертали свої погляди на синтез видів мистецтв. Література все частіше знаходила шлях до кращих зразків музики, образотворчого мистецтва, архітектури з метою визначення тих головних чинників, які б впливали на формування особистості. Після написання повісті […]

Сміхова стихія повісті «Конотопська відьма»

Повість «Конотопська відьма» – не тільки сатира на козацький старшинський устрій, а й твір, тісно пов’язаний із фольклором. Автор в основу твору поклав народне повір’я, майстерно поєднав реальність і фантастику. Факти жорстокої розправи над людьми були зумовлені посухою, голодом. Люди […]