Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”

І. Повість “Конотопська відьма” – найкращий гумористично-сатиричний твір письменника (майстерне переплетіння реалістичної картини з фантастикою, дотепне висміювання духовного вироджування представників козацької старшини в кінці XVІІІ століття).

ІІ. Головні герої повісті (сотник Забрьоха та писар Пістряк).

1. Спільні риси героїв (зневага до людей, самодурство, пияцтво, зажерливість).

2. Сотник Микита Забрьоха (портрет: голова нечесана, чуб непідголений, пика невмита, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана; сотенство

успадкував, а не заслужив; має необмежену владу у Конотопі, грубий, нетактовний, неписьменний, безпорадний, розумово відстала людина, дармоїд, чванько, інтереси досить обмежені, мова груба, лайлива).

3. Писар Пістряк (керує справами козацтва, хитрий, підступний, вважає відьмами тих жінок, які відвернулися від нього або не давали хабарів).

ІІІ. Ставлення письменника до своїх героїв (глузує з них, ніби задає питання: хіба мають такі духовно отупілі люди керувати іншими?)

ІV. Мета твору (показати, від чого у нас зло).






Твір у публіцистичному стилі суспільство в якому я хочу жити.
Образи сотника і писаря в сатиричній повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”