Слово “оповідь” як що становить слова “казка”

Схожі твори:

1. Слово “Казка” У українській мові разом із словом “байка” є слово “казка”. Обидва позначають як розповідь, але вигадка, недостойний довіри. Як статися, що слово одержало протилежний йому сенс, важко. Очевидно, ті “казки”, ті показання, які відбиралися при судопроизводсгвах чи угодах тощо. Буд., були, зазвичай, настільки недостовірні, настільки наповнені брехнею, що слово “казка”, спочатку яка означала “достовірний документ”, […]...
2. Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці […]...
3. “Казка” – “Сказання” Сказання, віддана. По встановленому вище ознакою до казці може бути прилічений іще одна жанр, часто із нею пов’язувалося, жанр, який найправильніше було б назвати преданьем чи сказанням. Сюди ми віднесли оповідання, що видаються за історичну істину, котрий іноді справді її відбивають чи містять. Якщо легенда споріднена з духовним віршам, то переказ певною мірою родинно історичним […]...
4. До тебе, князю, моє слово… (звернення автора “Слова о полку Ігоревім”) Ігоре, князю мій, чому так сталося? Втіш моє розбите серце мудрою відповіддю. Чому ти не зажив слави мудрого князя, який не буде навмання вирушати у похід? Чому не слухав мудрої ради? Споконвіку наші предки поважали віщування, завжди підкорялися законам природи, бо почувалися її часткою. А ти не послухав… Я, звичайно, висловлюю тобі подяку за те, […]...
5. Казка і суміжні жанри Казка і лиир. Щоб відмежувати казку від родинних їй жанрів, треба мати який-небудь ознака, яким це отграничение виробляється. Як такого ознаки ми обираємо той, який був уловлений вже в початку наукового розгляду казки, саме її “нездійсненність”, а тому й невіру респондентів у дійсність які розповідаються у ній подій. Не зовнішній, не випадковий, а глибоко внутрішній, […]...
6. Друзі пізнаються у біді (твір-оповідь з елементами міркування) Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Мабуть, навіть поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. […]...
7. “Казка” – “Байка” Байка, билина, бувальщина. Розповіді релігійного змісту зверталися до недавньому минулому у народі, причому досить велику кількість і фруктів різного типу. У Західної Європи вони по сьогодні. Чи такі розповіді міфами? Можливо, їх слід вважати казками? З того критерію, який дали вище, казками обчислювати не можна, оскільки вони видаються за дійсність, й у дійсності бувають переконані […]...
8. Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що йдуть їм на зміну, – […]...
9. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
10. Що становить першооснову духовної організації поезії Пушкіна? У Москві, у самому центрі її, на Пушкінській площі, проти Тверского бульвару, по якому так любив бродити Пушкін, височіє величний у своїй простоті пам’ятник поетові. На ньому відомі кожному з дитинства, що бачать далечінь століть слова: И довго буду тим люб’язний я народу, Що почуття добрі я лірою будив У цих словах гранично стисле й […]...
11. Випадок із життя (твір-оповідь) Я довго пам’ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника зда­валися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не […]...
12. Мудрість філософа (Фантастична оповідь) У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів на гостину до тітоньки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася на городі. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць (де зараз музей Сковороди), там завжди було так затишн’о й привітно. Підходжу до Сковородинівського дуба, […]...
13. “Казка” – “Анекдот” Анекдот. Але не зовсім ясним з першого погляду представляється ставлення казки до анекдоту. Сутність анекдоту зводиться до несподіваного дотепному кінцю стислого розповіді. Структура анекдотів зовсім на суперечить жанровим ознаками казки. Аарне включив анекдоти у своїй покажчику казок в особливу рубрику, й у разі принципово він мав рацію. Він виділяє такі рубрики, як анекдоти про пошехонцах, […]...
14. Казка – “Легенда” Від казки необхідно відокремити також легенду. Народ немає позначення при цьому жанру. Слово “легенда” – не народне, а церковно-латинское. Латинське legenda є множину причастя середнього роду, згодом неправильно сприйняте як слово однини жіночого роду (буквальний переклад “те, що підлягає читання”). Як быличка, і легенда мають своїм змістом вірування, але быличка – живі залишки народної дохристиянської […]...
15. “Казка” – “народна книга” Народна книга. Тісно пов’язана з казкою, проте зовсім інший жанр є народна книга. Термін “народна книга” потребує пояснення. У Західної Європи під цим маються на увазі друковані повісті фольклорного походження, оброблені у вигляді романів. У Німеччині вони з’являлися починаючи з XVІ століття. До них належать такі твори, як “Фауст”, “Фортунат”, “Роберт-дьявол”, “Прекрасна Мелюзина” тощо. п. […]...
16. Що таке казка? Що таке казка? На погляд може видатися, що питання це цілком пустопорожнє, що це кожному відомо. Такі погляди висловлювалися навіть у науці. Фінський учений X. Хонти пише: “Одностороннє визначення всім відомого поняття є, власне, зайвим: кожному відомо, що таке казка, і може чуттям відмежувати його від про родинних жанрів – народного перекази, легенди і анекдотів”. […]...
17. Іншомовні слова (твір на лінгвістичну тему) Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людь­ми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне […]...
18. Казка: щоправда чи вигадка? Є, проте, один ознака, хоч і намічений, але часто недосить розкритий Никифоровым і котра перебувала тому, що у дійсність розказаного вірить. Що сам народ розуміє казку як вигадка, видно з етимології слова, але й приказки “Казка – складка, пісня – бувальщина”. У дійсність излагаемых казкою подій вірить, і це – одна з основних і вирішальних […]...
19. Чого гідні в житті слова? Твір-міркування Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють із ним. Звертаються до дитини з ніжними, ласкавими словами. Утішають, коли дитина плаче. Намагаються зрозуміти, що маля хоче “сказати” цими звуками. Радість приходить у сім’ю, коли маля вимовляє перші слова: “мама”, “батько”. Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті чудо спілкування через слова […]...
20. Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXІ століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину […]...
21. “О рідне слово, хто без тебе я?” (сонети Дмитра Павличка про рідне слово) Багато творів поета Дмитра Павличка присвячено проблемам розвитку української національної культури, історії, мови. Він починав навчання в польській школі, де українська мова, рідна для Павличка, була заборонена. Гіркоту зневаженої гідності виллє поет пізніше у віршах: “За мову мужицьку не раз на коліна довелося у школі ставати мені…” З дитинства у нього любовне, бережливе, трепетне ставлення […]...
22. Пам’ятай, що слово – бумеранг Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… Т. Шевченко Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати. На мою думку, найголовніше, про що […]...
23. Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
24. “Слово…” в гомоні століть із сльозами змішане Пишне, загадкове, нетлінне, старовинне, але кожного разу нове… Таким постає переді мною “Слово про похід Ігорів” – пам’ятка, знахідка якої розбила вщент усі минулі уявлення про рівень давньої літератури України-Русі, породила стільки суджень, гіпотез, дискусій, що й зараз її авторство, час написання та навіть жанр оповиті ореолом особливої таємничості. Щоб зрозуміти його істинну цінність, досить […]...
25. “Казка” у визначенні Никифорова Визначення, дане Никифоровым, говорить: “Казки – це усні розповіді, існуючі у народі із єдиною метою розваги, мають змістом незвичні у побутовій сенсі події (фантастичні, чудові чи життєві) і відмінні спеціальним композиционно-стилистическим побудовою”. Цю ухвалу не втратила свого наукового значення досі. Воно й має лягти основою нашого розуміння казки і допомогти нам відмежувати його від інших, […]...
26. Слово матері – святе (за повістю “Слово матері”) Мати… Чи є у світі найрідніша людина? Вона дала тобі життя, навчила говорити. Вона переживала з тобою болі, раділа твоїм перемогам. Її мудрі поради завжди допомагали тобі. Мати Івана Сметани, помираючи, залишила синові свою останню пораду: “З панами, сину, не водися”. Та Іван ще не був готовий сприйняти слова матері. Згадка про те, що він […]...
27. Спершу слово зваж, а потім скаж Слово має велике значення для людства. Слово – це те, що відрізняє людину від тваринного світу. В цьому заключається великий вплив слова на людину, на її психіку та вчинки. Слово може нести у собі як добро, так і зло. Народна мудрість говорить: оце сказав, як ножем обрізав; скаже, як з воза ляпне; скаже, як з […]...
28. Твір-роздум: “Мої враження від “Слова о полку Ігоревім” Одне з найбільш значущих творів літератури стародавньої Русі – це, звичайно ж, “Слово о полку Ігоревім”, в якому розповідається про те, як проходив похід війська князя Ігоря проти половців у 1185-му році. При цьому оповідання виглядає зовсім не послідовним, тут відбувається якийсь аналіз подій тих днів. Аналіз, природно, поетичний. “Слово о полку Ігоревім” писалося незадовго […]...
29. Слово Перше, що сприймає дитина з довколишнього світу, – це слово. Воно приходить першим з маминою колисанкою, тихою вечірньою казкою, доброю батьківською ласкою. І дитя починає згодом лепетати: “мама”, “тато”, “баба”, “льоля”, “киця”. Це надзвичайно чарівний світ двоскладових слів, із нього все починається. Далі дитя продовжує розширювати свої знання із словесності, а вже коли зіпнеться на […]...
30. Твір-роздум: Душа слова Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють з ним. Звертаються до дитини з ніжними, пестливими словами. Втішаються, коли дитина «агукає». Намагаються зрозуміти, що маля хоче «сказати» цими звуками. Радість приходить у родину, коли маля вимовляє перші слова: «мама», «тато». Адже це значить, що дитина починає говорити. На нашій планеті диво спілкування через слова […]...
31. Поетичне слово Роберта Третьякова Харківщина – край, де спалахнув світильник мудрості непохитного воїна духу Григорія Сковороди. У Харкові жили і працювали незабутні Г. Ф. Квітка-Основ’яненко, Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров. Саме тут зароджувалась і література XX ст.: озвались світові П. Тичина, Остап Вишня, М. Ірчан, Лесь Курбас, В. Сосюра, І. Микитенко, Ю. Яновський… А чи можемо ми обминути […]...
32. Володимир Малик: добрий чарівник слова з Лубенщини З давніх-давен люди вірили в добрих і злих чарівників. Лихі чарівники знали всі таємниці природи. Вони висушували ріки й озера, нищили посіви, насилали всілякі нещастя на людей. їм протистояли добрі чарівники, які жили поряд із оселями людей, допомагали їм у щоденних турботах, захищали їх від зла. Спливали віки, і людська вигадка про чарівників не вмирала, […]...
33. Мова “Слова про похід Ігоря” Поема “Слово про похід Ігоря”, будучи найвищим художнім досягненням староруської літератури, одночасно являє собою найвизначнішу пам’ятку давньоруської літературної мови. Причому воно є свідченням самобутності цієї мови, що витворилася на народній східнослов’янській основі. “Слово” насичене специфічними словесно-образними засобами, тропами як метафоричного, так і метонімічного походження. Та незважаючи на це, воно не справляє враження образної перенасиченості, не […]...
34. Чому корови не літають. Твір-казка Одного разу козаки святкували Великдень і випили трохи горілки. Та черговий забув наготувати досить юшки, і не було чим закусити. Коли бачать – корова летить. Козак Вакула схопив рушницю та влучив, але корова впала в Дніпро й утопилася. “О, Господи, – каже Вакула, – убери Дніпро, бо корову не можемо дістати”. Ледве встиг він це […]...
35. “Нове життя нового прагне слова…” Життя не стоїть на місці. Людство пройшло багато етапів у своєму розвиткові: був і родоплемінний, і рабовласницький, і феодальний лад. Відповідно до змін суспільного устрою змінювалась культура, а разом з нею мистецтво, зокрема література. Зараз ми живемо у перехідну добу: перш за все, у час будування нової держави, та не тільки. Ми вперше дізнаємося про […]...
36. Визначення поняття “казка” Вище повідомляв, що багато учених обходилося без визначення поняття “казка”. Однак і такі, які це поняття визначали. Наукове розуміння терміна “казка” має власну досить цікаву історію, тоді ми зупинимося нижче, а поки наведемо два-три ухвали і спробуємо дати раду них. Щоб вивчити казку, ми повинен мати хоча б попереднє уявлення неї. Один із визначень, заведених […]...
37. “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка генію народу “Слово о полку Ігоревім” було надруковане у 1800 році з рукописного списку XVІ століття, що належав книгосховищу Спасо-Ярославського монастиря. “Слово…” – велична пам’ятка генію нашого народу. За своїми ідейно-художніми особливостями – це вершинне досягнення давньоруської літератури. Воно “золотить” собою всю епоху. Цей твір, очевидно, не був поодиноким діамантом, а продовжував існуючу літературну традицію свого часу. […]...
38. Твір на тему: “Погані слова псують добрі звичаї” Кожен з нас в глибині душі хоче, щоб з ним говорили тільки спокійним тоном, тільки хороші слова, тільки в час, коли йому зручно слухати. Ще б пак! Всі ми знаємо як маютть говорити з нами, але дуже часто забуваємо як потрібно вести бесіду з оточуючими. Всі ми люди, тому в кожного з нас є дні […]...
39. Твір опис на тему: Слово “мати” – особливе слово Воно народжується, здається, разом з нами, супроводжує нас у зрілі роки, з ними ми йдемо з життя. Писати про неї можна довго, безкінечно, бо тема ця воістину невичерпна. Здається, якого боку буття не торкнися – скрізь знайдеш її відклик. Вона віддається болем чи радістю у серці, вона гріє і дарує те, чого в людському житті […]...
40. Казка про рибалку й рибку. Твір творчості М. М. Пришвіна Більше півтора століть минуло з тих пор, як написана “Казка про рибалку й рибку”. Але багато безглуздостей, що проголошувалися в недавнім минулому, – “ми покликані скорити природу” або, пущі того, “ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх – наше завдання”, – начебто підказані невдачливою пушкінською бабою: Не хочу бути вільною царицею, Хочу бути […]...