Шевченко. “гайдамаки”. Складність історичної долі
Мета: розкрити історичну основу, ідейно-тематичну спрямованість, сюжет, особливості жанру, композиції “Гайдамаків”; дослідити, як у творі зображено повсталий народ; розвивати логічне й абстрактне мислення, увагу, вміння сприймати й аналізувати навчальний матеріал, надавати відповідний коментар і пояснення, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування
Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка книжок “Історія України в художній літературі”, карта України ХVІІІ ст., аудіозапис, ілюстрації до змісту “Гайдамаків”, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Перебіг уроку
і. Організаційний момент
іі. актуалізація опорних знань
1. Вікторина “Т. Шевченко – митець”
1. Народна пісня, яку любив співати Т. Шевченко. (“Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка”) – 1 бал.
2. Назвіть 2-3 пісні, створені на слова Кобзаря. (“Реве та стогне Дніпр широкий”, “Така її доля”, “Думи мої, думи”, “Садок вишневий коло
3. Композитор, який написав музику до 83 творів митця? (М. Ли-сенко) – 1 бал.
4. Назва балету композитора Данькевича на сюжет однойменної балади Т. Шевченка (“Лілея”) – 1 бал.
5. Перший учитель малювання Тараса (Хлипківський дяк) – 1 бал.
6. Укажіть художника, який ілюстрував твори Т. Шевченка (1 бал):
а) І. Соколов; б) В. Боровиковський; в) А. Базилевич; г) Д. Левицький; д) І. Їжакевич.
7. Цей твір Кобзаря звучав як позивні о 6-й годині ранку в ефірі
українського радіо під час Другої світової війни (1 бал):
а) “Гайдамаки”; б) “Заповіт”; в) “Лілея”; г) “Причинна”.
8. Установіть відповідність між назвою твору Т. Шевченка і ком
позитором, який написав до нього музику (3 бали):
а) Г. Гладкий; 1. “Зоре моя вечірняя”
б) Я. Степовий 2. “Хустина”
в) Б. Лятошинський 3. “Гей літа орел”
г) С. Людкевич 4. “Заповіт”
д) К. Стеценко 5. “Закувала зозуленька”
е) Л. Ревуцький 6. “Тече вода в синє море”
ж) М. Леонтович 7. “Утоплена стежечка”.
(а – 4, б – 7, в – 6, г – 5, д – 3, е – 2, ж – 1) – 3 бали
9. Вилучіть зайві мистецькі твори Тараса Григоровича, за які
він не отримав срібної медалі (2 бали):
а) Циганка-ворожка”;
б) “Казашка Катя”;
в) “Нарцис та німфа Ехо”;
г) “Хлопець-жебрак, що дає хліб собаці”;
д) “Новопетровське укріплення”;
е) “Діоген”.
Примітка. Перемогу в заході отримає той, хто впродовж 12 хв надасть правильні відповіді з найбільшою кількістю балів.
2. Міні-опитування
– Чому Т. Шевченко цікавився історичним минулим рідного краю?
– Наведіть приклади відомих вам художніх творів митця на історичну тематику.
– Який фільм у 1929 р. створив відомий кінорежисер І. Кава-лерідзе, де звучали мотиви Шевченкової поеми “Гайдамаки” (“Злива” (“Офорти до історії гайдамаччини”))
Ііі. Оголошення теми, мети уроку. мотивація навчальної діяльності
іV. Основний зміст уроку
Любіть її, думу правди, козацькую славу.
Т. Шевченко
Ну, вже так, що порадували Ви нас,
своїми “Гайдамаками!”…
Як такого добра не хвалити?
Г. Квітка-Основ’яненко
1. Вступ. Інформація учнів-істориків про події на Україні у другій половині ХVІІІ ст. із застосуванням карти
Історик № 1. Україна під владою Польщі
Неосяжні земельні простори України разом із селянами були власністю польських панів. Селян шляхтичі не вважали за людей. Кріпак для пана був тільки “бидлом”, худобою. Він мусив шість днів на тиждень працювати на панів та, крім того, платити так звані натуральні грошові збори, відробляти “зажинки”, “обжинки”, “закоски”, ремонтувати шляхи і т. ін. Крім економічного і політичного гніту український народ терпів ще й тяжкий національний та релігійний гніт.
У 1720 р. уніатський церковний собор у Замості проголосив католицьку церкву єдиною законною церквою в Польщі. Той, хто не хотів прийняти католицтво, зазнав жорстоких переслідувань і диких розправ. Прикладом цього було покарання селянина Данила Кушніра, що був титарем у Млієві на Смілянщині. Йому обмотали клоччям руки, облили смолою і підпалили. Потім відрубали голову і прибили до стовпа. Все це робилося в присутності великої кількості народу, зігнаного з різних сіл, щоб залякати народні маси й зробити їх податливішими при нав’язуванні їм католицизму.
Історик № 2. Посилення соціального
і національного гніту – протест трудящих мас
Протягом ХVІІІ ст. майже безперервно тривали повстання українського народу проти польсько-шляхетського гніту. Основною силою в цих повстаннях було українське селянство, але активну участь у боротьбі брали й інші верстви населення – козаки та міщани. Повстанців називали гайдамаками. Вони нападали на шляхетські маєтки, руйнували їх, убивали панів, відплачуючи за численні заподіяні народові кривди.
У травні 1768 р. повстання спалахнуло на Черкащині і швидко поширилося на Смілянщину, Корсунь, Канів, Чигирин. Керував
Повстанням енергійний, здібний і відважний М. Залізняк, син селянина з села Ведмедівки на Чигиринщині.
У кінці травня 1768 року загони М. Залізняка вирушили на Умань – місто, яке вважалося тоді неприступною фортецею на Правобережжі. Переляканий Потоцький послав назустріч гайдамакам значну частину свого війська – загони надвірних козаків. Але сотник Іван Гонта, який очолював загони Потоцького, перейшов з козаками на сторону повстанців. Це значно полегшило боротьбу, і 9-10 червня військо Залізняка і Гонти взяло Умань і розправилося з ненависною шляхтою. Повстання швидко охопило Київщину, Поділля, Волинь, перекинулося на західноукраїнські землі, докотилось до Львова і досягло Закарпаття.
Історик № 3. Небезпека гайдамаччини для інших держав. Покарання ватажків
Розміри повстання на Україні були такі великі, що примусили занепокоїтись не тільки польсько-шляхетський уряд, але й правлячі кола Туреччини, Угорщини і Прусії. На кордонах цих держав про всяк випадок скупчувалися великі військові сили.
Царський уряд також не лишився байдужим. Побоюючись, щоб повстання не перекинулось на Лівобережну та на Південну Україну, він готував гайдамакам удар у спину. Крім того, Катерина ІІ мала на увазі схилити на свій бік польську шляхту і дала царським військам наказ допомогти в придушенні повстання. Царські офіцери скористалися довір’ям повстанців до російського війська і по-зрадницькому захопили ватажків повстання. Залізняка як російського підданого покарали батогами, таврували і заслали до Сибіру, а Гонту передали в руки польській шляхті для розправи. За вироком суду йому повинні були зідрати тринадцять пас шкіри зі спини, поступово відрубати руки, вуха, ніс, язик, виколоти очі тощо. Кара мала тривати 14 днів. На третій день Гонті відрубали голову і дальшу кару чинили на трупі. Так само жорстоко розправлялася шляхта і з іншими повстанцями.
Цю героїчну боротьбу українського народу проти польської шляхти увічнив Т. Шевченко у своїй поемі “Гайдамаки”.
2. Робота над твором Т. Шевченка “Гайдамаки”
2.1. За яких обставин виник твір митця про гайдамаччину? Що
було підгрунтям для його створення? 2.1.1. Історія написання та видання твору.
Працював Т. Шевченко над “Гайдамаками” впродовж 1839- 1841 рр. у час, вільний від занять в Академії мистецтв. Допоміг молодому авторові Є. Гребінка, який помістив першу главу (“Га-лайда”) в своєму альманасі “Ластівка” за 1841 р.
Важко було поетові домогтися друку поеми. Багато рядків, які здавалися цензорам особливо бунтівними, викреслено в ході видання твору 1841 року. Коли цю поему було введено до “Кобзаря” 1860 року, цензура виключила обидва прологи (268 рядків), “Передмову”, звертання до передплатників, авторські примітки. Чимало рядків так і не пощастило відновити, коли після державного перевороту 1917 року твори Т. Шевченка видавалися повністю, в кількох томах.
Поема видана окремою книжкою в Петербурзі в 1842 р. Поет присвятив свій твір В. І. Григоровичу, конференц-секретареві Академії мистецтв, викладачу теорії мистецтва, одному з учасників викупу поета з кріпацтва.
2.1.2. Джерела створення.
– Народні перекази, легенди, пісня про гайдамаків. (Одна з гайдамацьких пісень – “Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка” стала його улюбленою.)
– Розповіді рідного діда – Івана Швеця, очевидця (може, й учасника) тих подій та інших сільських мешканців.
– Село Кирилівка знаходилося в зоні особливо активних дій Коліївщини, у яких брали участь багато односельців Тараса Григоровича. Малим хлопцем він із захопленням слухав численні розповіді з перших уст.
У передмові до “Гайдамаків” поет зазначав: “Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей”.
– Наукові праці, мемуари, художні твори.
Деякі відомості використані поетом з “Історії Польщі” Бан-рике, статті Шульгіна в “Энциклопедическом лексиконе”, мемуарів Младовича, роману Чайковського “Вернигора”, “Історії Малої Росії” Д. Бантиша-Каменського, “Історії Русів”, “Історії королівства польського”, “Сказания о Колиивщине” М. Максимовича.
2.1.3. Хронологія історичних подій, зображених у творі.
1648-1654 – роки визвольної війни українського народу
проти панської Польщі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)