Роман В. Барки “Жовтий князь’ – реквієм жертвам голодомору

1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки (усе своє свідоме життя, живучи далеко за межами України, В. Барка присвятив їй; він не гасив надій на своє духовне повернення; вірив, що Україна відродиться і чорні дні тоталітаризму будуть переборені).

2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття:

А) неповторна картина людського горя і відчаю у творчості В. Барки (намагався в міру своїх творчих і фізичних сил, “при нужді вигнанській і недузі” відкрити читачеві цю картину);

Б)

жахливе життя в Україні після революції та громадянської війни (Україна опинилась на грані катастрофи; політика “тисячників”: “хай навіть мертвяки встануть і, насипавши зерно в труни, бігом принесуть на зернопункт, … до ніг”; в Україні повне беззаконня в ім’я міфічного “щастя трудящих”);

В) випробування, через які пройшла родина Катранників (смерть дітей і батьків, знущання урядовців, розстріли безвинних селян, жах відчуження від рідної землі, від рідних домівок);

Г) “жовтий князь” – всепоглинаюча система тоталітаризму.

3. Болюча правда про радянську владу і віра у відродження українського народу (влада знищує все гуманне на своєму шляху, “пожирає своїх дітей”. В. Барка вірить, що, пройшовши через таке пекло, український народ обов’язково відродиться!).






Твір патріотизм відповідальність за долю батьківщини.
Роман В. Барки “Жовтий князь’ – реквієм жертвам голодомору