Роман «Диво» – історична правда та художній вимисел
Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи «Диво», ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками формувалася.
Один з головних героїв Ярослав Мудрий несе в собі якість внутрішній конфлікт, це підкреслює його неоднозначність натури. За часів цього князя не було передбачено
Реальною подією є і будівництво храму – Софії Київської.
Але у творі є і авторський домисел, що дозволяє йому полемізувати. Так Загребельний писав: «Письменникові іноді може потрапити до рук документ такої сили, що неминуче виникне бажання перенести його на сторінки роман чи повісті, побудувати цілий роман на цьому документі. Так коли не буде при цьому необхідного художнього переосмислення, коли письменник не виступить у ролі художника – творця, документ залишиться тим же, чим він був спочатку, і ніякого художнього
Тому робимо висновок, що Сивок – вигаданий герой, вся його історія мандрів – свідомо введений автором пригодницький елемент: «Вся ця історія вигадана. Пустивши Сизоока в мандри, я дав читачеві поживу, розширив «географію», залучив до сюжету деякі реальні історичні події. Скажімо, осмислення тисячі болгар – це факт, записаний у хроніках» (П. Загребельний)
Як бачимо, письменник дає ім’я невідомому самородок, майстру – генію і цьому образі показує велич творіння людських рук, бо іменам їхнім судилося забуття.
Так Іран «Диво» художник Сивок» гине, бо це вічний конфлікт: володар і митець, утворі- Ярослав і Сивоок.
Отже митець зробив справу, яка на нього покладалася, – і вже він не потрібний… Така доля всіх, хто творить цінності…» (П. Загребельний)
Схожі твори:
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне сповнене цілоденної праці. На очах читача проходить одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі “Камінний хрест” селяни, втративши всі свої сили і здоров’я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном – у Канаді. Наприкінці […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” І. Причини масової еміграції селян Західної України до Америки. (З 90-х років XІX століття тисячі трудівників Західної України виїжджали за кордон. Доведені до відчаю безземеллям, податками, відсутністю заробітків і голодом, селяни за безцінок продавали свої мізерні господарства, кидали политу потом невдячну землю і вирушали за океан, сподіваючись знайти там роботу і хліб. У чужих краях […]...
- Твір на тему: “Історична правда і художній вимисел у романі О. Назарука “Роксоляна” XVII століття, а саме цей час описує у своїй повісті “Роксоляна” відомий український письменник О. Назарук, був дуже складним часом, сповнений багатьма трагічними подіями та крахом життя великої кількості українців. Мало того, що над народом знущалися власні пани, він був зовсім незахищений і від варварських набігів татар, а потім і турків. Результатами цих набігів були […]...
- Історична правда і художній вимисел у поемі І. Франка “Іван Вишенський” У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”. Присвячена Агатангемові Кримському, поема ввійшла у збірку “Із днів журби”. Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть Вишенського – тільки в одній часті моя поетична функція, бо про […]...
- Розгульність композиції роману «Диво» У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому «Диві» подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує […]...
- Відповіді до теми: Легенда про заснування Кисва – правда чи вимисел? 1. Яке місце посідають міфи та легенди у культурі слов’ян? (Легенда про заснування Києва дуже цінна, бо на сьогодні не збереглося жодних інших свідчень про цю подію. Іноді легенди – це єдине джерело інформації про наше минуле.) 2. Зміст легенди про заснування Києва. (Три брати: Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либідь заснували місто на […]...
- Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність цієї держави, велич і талановитість її народу. Перед нами постає трудова Русь, красень Київ, дух державності, бачимо стосунки Візантії з могутньою країною. Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської. У творі “Смерть у Києві” постає інший герой – Юрій Долгорукий, який служить державі, бореться за […]...
- Історична правда у поемі «Іван Вишенський» Хто рече: кохаю Бога, а не порятує брата – той брехню на душу взяв. З Біблії Франко, як засвідчують літературознавці, був першим дослідником і популяризатором творчості Івана Вишенського, видатного полеміста, борця проти унії, проти релігійно-національного і феодально-шляхетського гніту в Україні. Він високо цінував його за яскраві сатиричні малюнки тогочасного суспільно-політичного життя, за його блискучий полемічний […]...
- Історична правда та вигадка в середньовічному епосі “Пісня про Роланда” В історії кожного народу є свої герої. І переважно – це герої-захисники. їм приписуються ідеальні риси характеру й ідеальні вчинки. Ними пишаються, їх наслідують, про них переповідають. А щодо героїчного епосу, то славні подвиги воїнів-захисників знайшли свої відгуки в подальшій творчості талановитих нащадків. І Іа жаль, література Середньовіччя не могла дійти до нащадків у повному […]...
- Історична правда у поемі Франка “Іван Вишенський” Франко, як засвідчують літературознавці, був першим дослідником і популяризатором творчості Івана Вишенського, видатного полеміста, борця проти унії, проти релігійно-національного і феодально-шляхетського гніту в Україні. Він високо цінував його за яскраві сатиричні малюнки тогочасного суспільно-політичного життя, за його блискучий полемічний характер, присвятив йому поему під назвою “Іван Вишенський”, вмістивши її в збірку “Із днів журби”. Ця […]...
- Мої враження від роману «Диво» Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала своїм духовним світлом життя наших предків, осяює наше життя, буде світити нашим нащадкам є щось містичне, таємниче, незбагненне у цьому нерозривному в часі духовному світлі. […]...
- Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
- Твір-роздум:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво””! Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта – […]...
- Образ Ярослава Мудрого в романі «Диво» Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо. Коли в Загребельного виник задум створити історичне […]...
- Твір на тему:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво”” 2 варіанти! 1) Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта […]...
- Поглиблення поняття про історичний роман, художній образ, антитезу Історизм – поняття, яке склалося в літературі XІX ст. для позначення нового підходу до зображення минулого, коли письменник хоче зрозуміти і показати своєрідність більш або менш віддаленої епохи, чинники і наслідки тих подій, що відтворюються в творі, їхній вплив на особливості характерів або вчинків людей. Інакше кажучи, письменник намагається підійти до предмету свого зображення історично. […]...
- Історична романістика Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давне життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори […]...
- Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох років, як на місто нападали чорні […]...
- Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше минуле, про історію нашого народу, Батьківщину, її синів […]...
- Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цього твору, за свідченням самого автора, стали давні літописи. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...
- Образ Сивоока в романі «Диво» З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі «Диво» письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не […]...
- Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах страждань і принижень у героя […]...
- Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. […]...
- Правда Раскольникова и правда Сони в романе Ф. М. Достоевского “Преступление и наказание” Родион Раскольников – главный герой романа Достоевского ” Преступление и наказание “. Раскольников очень одинок. Он бедный студент, живущий в маленькой комнатке, больше похожей на гроб. Ежедневно Раскольников видит “темную сторону” жизни, Петербурга: окраины города, где процветают распивочные, где потерявшие себя люди заливают свое горе спиртным. В таких ужасных условиях страданий и унижений у героя […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
- Правда Cоні Мармеладової і правда Раскольникова Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” представляє читачеві галерею персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольнікова на злочин, але й прямим або непрямим образом сприяють визнанню головного героя у вчиненому, усвідомленню Раскольніковим неспроможності його теорії, що з’явилася, на мій погляд, основною причиною злочину. Я думаю, що людиною, що підштовхнув головного героя до визнання, допоміг […]...
- Твір на тему: “Казка життя людства – вимисел чи реальність” за твором О. Олеся “По дорозі в Казку” ів Драматичний етюд відомого українського письменника О. Олеся “По дорозі в Казку” став одним із взірців символістської драми української літератури, оскільки тематичні і проблемні площини письменник вирішив у цьому творі з максимальною абстрактністю. Персонажі драми не мають особистих імен і називаються загальними – це Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу та інші. Увесь твір пронизаний символікою, […]...
- Твір на тему: Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Диво” Екзаменаційні твори з української літератури. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплювались архітектурними спорудами, фресками, картинами і завжди в нас виникало безліч запитань: хто створив оці шедеври? Як збереглись вони, створені багато століть назад, до наших днів? Відповідь на декотрі з таких запитань дав видатний український письменник П. Загребельний у своєму циклі […]...
- Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. (Соня – споріднена душа, вона так само переживає болісний розкол через те, що переступила через моральний закон, як і Раскольников.) ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? (По-перше, розум підказує йому бажання пробудити в ній гордовитий протест замість покірливості, аби таким чином знайти собі союзника по злочину. По-друге, почуття підказує, що […]...
- Твір на тему: “Казка життя людства – вимисел чи реальність?” В історії літератури існує безліч казок, які дуже цікаво читати. Всі ми читаємо казки і можемо виділити найцікавіші моменти з них, певні закономірності, які будуть здаватися всім нам самим головними. Слід зазначити, що в казках завжди все закінчується добре і позитивно. Хороші герої перемагають, погані герої підлягають перевихованню, так що в результаті всі стають добрими, […]...
- Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
- Літопис як історична й літературна пам’ятка Історія залишила нам літописи – найдавніші пам’ятки про життя наших предків. Це і Іпатіївський літопис, і “Повесть временных лет”, “Літопис Київський” та “Галицько-Волинський літопис”… Такі перші пам’ятки – це найдавніший вид історично-мемуарної прози, що містять розташовані у хронологічній послідовності коротенькі замітки й детальні оповідання про історичні події. Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів […]...
- Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...
- Підтримайте або спростуйте думку: “Правда теж має бути з кулаками” Зло в нашому світі все примножується. Тільки й бачиш з екранів телевізорів: тут – убивство, там – зрада, десь – облуда, деінде – гріх… Усе частіше саме воно, Його Шанолюбність Зло, починає правити бал у людському театрі. Та й не дивно! Цій силі та її попихачам, ім’я яким легіон, просто й легко звойовувати цей світ, […]...
- Твір на тему: “Різдвяне диво” Різдвяна історія, яку я хочу розповісти, сталася насправді. І хоча тут не йдеться про чари, але розповідається про справжнє різдвяне диво! В однієї маленької дівчинки з родини пішов тато. Новий рік зустрічали без нього. Мама, дідусь та бабуся подарували дівчинці подарунки, але вона не дуже їм раділа. Дівчинка сильно нудьгувала за батьком. І ось настав […]...
- Історична основа поеми Т. Шевченка “Гамалія” Т. Шевченка ще з дитинства цікавила і захоплювала історія героїчного минулого українського народу, а особливо його боротьба проти турецько-татарських загарбників. Ніхто з поетів не оспівав так натхненно “козацьку славу”, як Тарас Шевченко. Козацьку мужність відтворив поет у віршах та поемах “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “Гамалія” та інших. Історія нашого народу знає немало імен відважних козаків-запорожців, […]...
- Софія Київська – символ незнищенності людського духу (за романом «Диво») Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально- етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? В […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Твір на тему: Казка життя людства – вимисел чи реальність? О. Олесь Напевно всі задаються питанням: “Чи буває казка в житті, чи це все вимисел?”. Однозначної відповіді нема, проте ми в змозі зробити наше життя більш казковим, ідеальним. Завжди були і будуть ті, що вірять у Казку. Таким був Юнак у етюді О. Олеся “По дорозі в казку”. Його віра, впевненість захопила народ, Юрбу, але вони й […]...