Поспішаймо творити добро
Важко орієнтуватися в складному сучасному світі й важко інколи зрозуміти, де біле, а де чорне. Молода людина сьогодні нагадує човен, який розгойдується, пливучи, і на який впливають усі течії, а особливо підводні. Людина поступово втрачає себе, намагаючись бути на ти зі світом, а втративши, забуває про власну людську природу. І як результат, така людина відмовляється від добра – як бажаного, так і здійсненого.
Творити добро на радість людям спроможні всі, але в декого це виходить легко й просто, а дехто навіть копійку вбогому подає з важким
Добро є основою загальнолюдських етичних орієнтирів. Існує принцип, згідно з яким з іншими можна поводитися тільки так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. Тобто, ображаючи людину, ти нібито даєш згоду на те, щоб ображали тебе самого. Якщо ж відмовитися від добра як такого, як це багато хто намагався робити, то втрачає сенс не лише етика взагалі, а й людське життя.
Проте обличчя в добра бувають дуже різні. Торік американці бомбардували Афганістан, винищуючи терористів.
Чому мудреці наполегливо радять поспішати творити добро? Мабуть, тому, що все ж таки існує у світі баланс зла і добра, своєрідні терези, куди складаються всі людські справи. Коли перехиляються терези під вагою зла, тоді наступає у світі безладдя, виникає страх і всюди панує смерть. Коли ж переважує добро, то світ отримує відпочинок від війн, страждань, і життя розквітає тоді на землі. Той, хто робить добрі вчинки, той допомагає перемогти добру – ось і вся розгадка. Недарма про дійове добро говорить більшість світових релігій. Добрі вчинки є на рахунку Будди, Христа й Магомета. Добрі вчинки робили навіть деякі язичницькі боги. Тому самому вони вчили людей, за що їм поклоняються у світі аж до сьогодні. У добра, яке живе на землі, є одна характерна риса: його не буває забагато. Скільки б чесних, красивих учинків не здійснила людина, вони не переповнять скарбниці світового добра.
Орієнтація на добро – єдино можлива річ для дійсно розумної людини. Адже в добра є й таємниця: воно завжди повертається до того, хто його зробив. І неважливо, як саме: це може бути теплий літній дощ, весела зустріч, бажана знахідка. Добро – це великий вигадник, і для кожного в нього завжди є щось приємне й необхідне, яке чомусь так нагадує новорічний дарунок.