Поселенці
Веселий, ясний весняний ранок; горить на сході мало не половина неба червоним полум’ям. У сяйві рожевого ранку пишаються сади в білому буйному цвіті, немов у снігу; зеленіє молода трава по майданах і берегах. Немов для свята, вирядилось і заквітчалося село. Ще було рано, а вже всі в селі повставали; старі, молоді, діти – всі вийшли на вигін до монополії виряджати в дорогу поселенців. Не звичайний гук і гомін ярмарку – інший якийсь гомін, що ще здаля будить у людини смутний і хвилюючий настрій, щось поважне й журливе почувається в його підвищених
На вигоні, коло возів і на возах, стоять і сидять люди. Червоні, білі, блакитнг хустки й спідниці, чорні й сірі свитки, кудлаті голови – усе хвилювалось і ви – . . гравало проти сонця різнобарвними кольорами. Між – людьми видніються вози з усяким селянським добром: діжечками, скринями, плугами й усякими іншими домашніми речами. Люди скупчуються гуртками коло возів. Хлопці й дівчата збились осторонь в окремий гурток і щось розмовляють собі. Коло возів, між купками людей, блищать на сонці чарки й пляшки з горілкою. У кожного на лиці святковий і разом смутний настрій, очі сяють тихим блиском, лиця черво’ні, заплакані. Ревуть воли; то там, то там чути сумні пісні або жіноче голосіння, і над усім лунає співуча, голосна, глибоко пройнята щирістю мова. (С. Васильченко)
Схожі твори:
- Сміливі захисники народу (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві…”) У XVІІ столітті Україна знаходилась під владою Польщі. Жорстокі й пихаті польські пани нещадно знущалися з українського люду. Але терпіння ввірвалося, в Україні почалася кривава війна. Першими пішли в бій запорозькі козаки. Саме про ці події, точніше, про важливу битву під Жовтими Водами, йдеться у вірші Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві…”. Початок вірша змальовує […]...
- Мої роздуми над віршем Андрія Малишка “Гомін, гомін по діброві” До славної сторінки в історії нашої країни – боротьби українського народу проти шляхетської Польщі за своє соціальне й національне визволення під керівництвом відважного гетьмана Богдана Хмельницького звертається поет Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві”. Тривогу і неспокій тих буремних часів передано у рядках: Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви… Пожовтіли […]...
- Подих осіни. Твір-опис Непомітно промайнуло безтурботне пекуче літо, і вересень став повноправним хазяїном у лісах, полях, на річках і озерах. Раннім ранком уже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали хазяям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодний подих осіні. Сіре небо всі частіше затягують хмари, і […]...
- Спогади про героїчну битву козаків під Жовтими Водами (за віршем А. Малишка “Гомін, гомін по діброві”) В історії України є багато героїчних сторінок. Як відомо, їх писали її захисники – хоробрі, винахідливі, вольові гетьмани, полководці, козаки. Серед них і відважний гетьман Богдан Хмельницький, який на чолі свого війська не раз звільняв українські землі від поневолення польської шляхти. Андрій Малишко у вірші “Гомін, гомін по діброві” відтворює ті страшні й героїчні часи, […]...
- Гордість за сміливих захисників народу (за віршем «Гомін, гомін по діброві!») У XVII столітті наша Україна стогнала під польським ярмом. Пихаті польські пани жорстоко знущалися з українського люду. Але терпінню народному настав край, і почалася в Україні велика визвольна війна. Першими виступили козаки Запорозької Січі. Саме про події цього часу, про битву під Жовтими Водами вірш Андрія Малишка «Гомін, гомін по діброві!». Початок вірша відтворює картину […]...
- Людина і природа в поезії Максима Рильського Довге літературне життя Максима Рильського скидається на невтомний підйом альпініста до вершини. Рильський працював невтомно і безперервно, піднімаючись до високої” простоти у поезії. Допомагала йому і надихала його любов до рідної природи і віра в людину. Найвища краса відносин природи і людини – у праці хлібороба і садівника, тих, хто “садить паростки кленові, хто діброви […]...
- Славне лицарство Відійшли в минуле ті часи, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно жилося українським людям у неволі. І почали вони втікати в пониззя Дніпра, за так звані пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорозьку […]...
- Шляхами П. Тичини Павло Тичина належить до самобутніх, складних і незвичайних поетів української літератури XX ст. В епоху нових соціальних перетворень молодий Тичина змальовує буремні події того часу за допомогою символічно-планетарних образів (збірка “Плуг”). Плуг уособлює могутню силу революційних перетворень. Цей плуг переорює землю, готуючи її до нових засівів на оновленій землі. Тичина дуже вірив в свободу, в […]...
- Нарешті сніг! (твір-опис) Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! Тільки одного разу […]...
- Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У кожному рядку відчувається гордість автора за свій народ […]...
- Значения пісні в п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” І. Українці – співучий народ (в піснях знаходять вияв мрії, прагнення, сподівання народу; пісні в п’єсі створені на основі народних – задушевних, урочистих, веселих, серйозних). ІІ. Пісня – засіб відображення характерів героїв, їх почуттів. 1. “Ой я дівчина Полтавка”, “Видно шляхи полтавськії” тощо (небагата, працьовита, проста, чесного роду дівчина з добрим серцем, за нею впадають […]...
- Чи сперечаються про смаки? Скільки людей, стільки і думок. Звичайно, кожна людина по-своєму сприймає світ. Багато людей про одну і ту ж річ скажуть по-різному. Хтось буде захоплений, хтось навіть не подивиться, інший скривиться. У кожної людини своя реакція на одне і те ж. Мені здається, що інтелігентна людина не буде сперечатись про таку річ, як смаки, тому що […]...
- Любов поета до рідної землі (за поезіями Тараса Шевченка) Тарас Шевченко виріс серед квітучої української природи. Навіть для зарубіжних мандрівників українська земля була напрочуд дивною. Вони із захопленням писали про те, що лісів, озер, пасовиськ було неміряно, що в лісах водилася різна птиця, багато звірини, можна було збирати дикий мед, а в озерах та річках кишіла риба. Україна завжди була благодатним краєм – найкращі […]...
- Зима в моєму місті (опис) Настала зима. Уже середина січня. Сьогодні ясний зимовий день, сонце світить сліпуче яскраво. Навколо всі білим-біло: м’який пухнатий сніг рівним шаром покрив землю. Сніг усюди: на ослонах, на дахах будинків, на деревах. Дерева коштують у снігу, немов яблуні в кольорі. Білі-Білі. І тільки подекуди видніються червоні грона горобини. Під горобинами багато пташиних слідів. Шосе скинуло […]...
- На Дніпрі Праворуч, на самій поверхні Дніпра, виднів Поділ зі своїми монастирями, церквами і дзвіницями, зі своєю величезною духовною академією. За Подолом на обрії синіли ліси, що тягнулись у Литву на декілька сотень верет, і високі будинки, що висунулись із натовпу міських будівель, були немов написані на блакитному полі. А від Подолу по всьому правому березі тягнеться […]...
- Хто в ліс, а хто по дрова (твір-роздум на тему народного прислів’я) Згуртованість. То є найперша запорука успіху будь-якої колективної справи. Ні ж бо, без неї справа взагалі неможлива. Відсотків п’ятдесят успіху справи гарантовано, якщо зусилля спільно сплановані, продумані, розподілені і виконуються за планом. Чи можна щось робити, якщо – можливо, не навмисне, можливо, з добрими намірами – весь час хтось намагається із власної ініціативи допомогти, насправді […]...
- Збирання врожаю (твір-опис процесу праці) Я люблю початок осені. Після довгих літніх канікул весело зустрічатися зі шкільними друзями. Літо скінчилось, а ще тепло. У такий час ми з однокласниками збираємо яблука у шкільному саду. Так було і цього року. Яблук уродило дуже багато. Жовті, червоні, рожеві висять вони на гілках. Під час уроку праці ми з однокласниками прийшли у шкільний […]...
- Мої обереги У кожної людини є свої обереги, які ще називають талісманами. Слово “оберіг” мені ближче, бо “талісман” походить з арабської мови й означає “щось таємниче, загадкове”. Які ж у мене є обереги? Я вважаю, що насамперед мене оберігає той хрестик, який мені дали під час хрещення. Хоча якщо добре поміркувати, то оберігає не сама символічна прикраса, […]...
- Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. […]...
- Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати…”) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати…”. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову картину, […]...
- Любовна лірика Максима Рильського У ранній творчості Максима Рильського визначне місце займає лірика настроїв. Вірш “Поле чорніє. Проходять хмари” – це пейзажна настроєва мініатюра. Шевченківськими живописними мазками Максим Рильський малює картину ранньої весни – провесни: Поле чорнів. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Радість буття, яка охоплює ліричного героя, розкривається засобами поетичного синтаксису, звертаннями, риторичними запитаннями й окликами. Малюнки […]...
- Твір-опис на тему “Мій характер” Про мій характер можна сказати точно: він дещо запальний. Як тільки бачу несправедливість, відразу ж “закипаю”. Не люблю, коли на мене намагаються тиснути, відразу ж опираюся. Але я так само швидко прощаю образи. Їх я волію не пам’ятати, щоб не забивати собі голову поганими речами. Я не вмію спокійно дивитися на те, що відбувається навколо, […]...
- Роздум за поезією “Мені тринадцятий минало” Десь далеко були і Дніпро крутоберегий, і біленькі українські хати, і вишневі сади, і звучання рідної пісні… Автобіографічні твори, безумовно, мають цінність, і несуть у собі спогади про минуле. Що глибше відображена епоха і життя людини, то більше значення матиме твір. Дитинство Т. Шевченка було типовим для вчасної кріпосницької дійсності. Тяжке, безрадісне дитинство, коли інколи […]...
- Як виглядаєкущ калини на весні і восени Найчастіше калина росте у лузі, поблизу водойм. Навесні високий і округлий кущ калини зацвітає білими мережаними кетягами. Вона приваблює до себе неповторною красою і п’янким ароматом. Під калиновим кущем дуже затишно, під густою кроною з широкого і великого листя можна сховатися від дощу, або спеки. Після цвітіння з’являються ягідки мов зелене намисто, а згодом вони […]...
- Як ти вітаєш, так і тебе вітатимуть Людина живе у суспільстві, здійснює різноманітні вчинки, займається певною діяльністю. У своїх вчинках людина може бути благородною або нікчемною. Відповідно цьому надається оцінка його поведінці. Якщо людина невитримана, неуважна до інших, здатна образити гідність людини – така людина не може розраховувати на дружнє до себе ставлення. І навпаки, шляхетність, самовідданість, мужність, великодушність викликають почуття симпатії […]...
- Осінь прийшла! Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Рано вранці вже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодне дихання осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і […]...
- Енергія та життєрадісність народних коломийок Різнобарвність усної народної творчості. (Народна творчість, незважаючи на те, що вона існує тільки в усному побутуванні, налічує безліч жанрів. Є серед них і героїчний епос, і гонка лірика, і фантастичні балади. Усе народне житгя відображується у фольклорі.) Особливості жанру коломийок. 1. Структура. (Коломийка – специфічний жанр. Він складається з двох рядків, кожен із яких має […]...
- Василь Герасимюк Перший сніг Перший сніг Автор створив своєрідний образ першого снігу за допомогою персоніфікації та порівнянь: Притишив кров. Притишив крок, І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – ледь дише, хоч […]...
- Невмируще джерело української пісні Чарівна, ніжна й граціозна українська пісня. Скажу більше: в ній є щось, що хапає за серце, щось глибоко задушевне… At. Берг Сповнені вічної юної зваби, безсмертно лунають пісні над українськими просторами, легко залітаючи на крилах мелодії далеко за межі рідного краю. Без народної пісні взагалі неможливе повнокровне духовне життя людини. До пісні звертаються колективно й […]...
- Чичиков – геніальне пророцтво Гоголя Куди ж мчиш ти? Дай відповідь! Не дає відповіді… М. Гоголь Перший том “Мертвих душ” закінчується знаменитим відступом про Русь-трійку, що “мчить вся натхненна Богом”. А між іншим, у цій трійці сидить Павло Іванович Чичиков, особистість до неможливого звичайна. Він не старий і не молодий, не товстий і не тонкий, не гарний собою, але і […]...
- Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Інтимна лірика Максима Рильського (за поезією “Яблука доспіли”) Від поезії М. Рильського “Яблука доспіли” віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує: Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні вуста. Ліричний герой […]...
- Моя улюблена пора року Моя улюблена пора року – весна, і я впевнена, що багато хто погодиться зі мною. Весна – час надії, щастя і кохання. Це час, коли природа прокидається від зимового сну. Сонце все вище піднімається в небі. І вже не так одразу, як узимку, а все повільніше й повільніше згасають вечірні сутінки. Ліс починає шуміти. Таємничий […]...
- Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень І. П. Котляревського в п’єсі “Наталка Полтавка” Всесвітньо відомий російський композитор П. Чайковський відзначав: “Бувають щасливо обдаровані натури і так само бувають обдаровані народи. Такий народ-музикант – це українці”. Гортаючи сторінки історії, бачимо, що саме у поетичних рядках пісень український народ зберігся як нація з викінченою культурою, милозвучною мовою, багатими традиціями та звичаями. А зібрати воєдино, висвітлити багатство душі народної, затаврувати ганебне, […]...
- Пам’ятник літературному герою (проект для майбутнього) На жаль, я не настільки технічно обдарована людина, щоб підібрати потрібний матеріал для цього пам’ятника. Це має бути щось з новітніх технологій, щоб мало вигляд живого, пульсуючого – такого, що реагує на настрій та думки людини, – то стуком метроному, то музикою, що створює настрій. І щоб супровідні елементи: інші скульптури, п’єдестал – теж змінювали […]...
- Володимир Маяковський “Я Вам розповім про час і про себе” Володимир Маяковський… Ще в раннім дитинстві він входить у нашу читацьку свідомість. Перші свої самостійні кроки ми робимо, звіряючись по вічному: “Що таке добре і що таке погано?”. Тоді це було для мене чимсь величезним, незрозумілим і нескладним. На наступне сприйняття поезії Маяковського вплинуло сформоване про нього подання як про поета – співака революції. І […]...
- Переказ Постоли Буніна І. А План переказу 1. Хвора дитина в маренні просить червоні постоли. 2. Нефед вирішує відправитися в шлях, щоб привезти ці постоли, незважаючи на страшну буру. 3. Нефед усе не вертається. Мати просить Добродії про зцілення сина. 4. Нефед змерзнув, але його тіло допомогло мужикам із сусіднього села знайти дорогу до людського житла. Переказ П’ятий день була […]...
- Моя мама шиє (твір-опис) У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили […]...
- Твір-опис снігурів Я побачив зграйку птахів на старій горобині біля нашого будинку. Стояла зима, все навколо було вкрите білим снігом. А ці пташки виглядали яскравими плямами посеред зими! Вони мали рожево-червоні грудки! Таких птахів я раніше бачив тільки на малюнках. Тато сказав мені, що це снігурі. Я придивився до них пильніше. Вони кумедно розпушилися та нагадували живі […]...
- “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…” (Т. Г. Шевченко) Яке ж це диво дивне – народна пісня та дума! Вони полонять людські серця, підносять настрій, надихають у праці, розраджують у горі, тамують душевні болі, множать сили в боротьбі. Коли я думаю про українську пісню, то бачу обличчя кріпачки Катерини Шевченко, яка співала своєму синові Тарасу про кота-воркога і про зіроньку вечірню. Саме з піснею […]...
- Подорож Гуллівера характеристика образів Велетнів Велетні – жителі вигаданої держави Бробдингнег. Повернувшись з Лилипутии, Гулливер знову вирушає в подорож. Із-за сильної бурі корабель Гулливера відхиляється від курсу, і команда висаджується на острів, що зустрівся, де героєві являється щось вражаюче – люди велетенського зростання. Незабаром Гулливер зміг переконатися, що В. не страшні чудовиська, а такі ж люди, як він сам. Бробдингнег […]...