По своєму ліжку простягай ніжки

Схожі твори:

1. Я мав би за найбільшу нагороду потрібним бути своєму народу Україна… Це слово кожен українець, кожен патріот вимовляє з неймовірною вдячністю, бо воно вміщує в собі усе, про що тільки може мріяти людина. Це – Батьківщина, яка стала колискою нашої величності, нашої талановитості, нашої неповторності. Це наша рідна земля, наша ненька. її неможливо забути чи зневажити, бо саме вона дає нам сили жити, хоч би […]...
2. Твір: “Найбільше у своєму житті я ціную чесність” У кожної людини є певні життєві цінності. З одного боку, кожен з нас прагне дотримуватися цих цінностей у своєму власному житті. З іншого боку, зазвичай ми вимагаємо відповідності цим цінностям і зі сторони тих, хто нас в певні життєві моменти оточує. Цінності – це своєрідний базис характеру і сутності будь-якої людини. Спираючись на цінності, ми […]...
3. Що я найбільше ціную у своєму другові? Друг – це людина, яку ми знаємо, любимо та довіряємо. Ми можемо знати та нам може подобатись людина, що є розумною, яка володіє почуттям гумору, але ми не зможемо вважати його другом, якщо він не буде вірним та надійним. Мабуть, усім відомий знаменитий роман Віктора Гюго, Нотр-Дам де Парі (Собор Паризької Богоматері), і мабуть усі […]...
4. Шукаю Дикого Ангела у своєму селі, на своїй вулиці (за однойменною п’єсою О. Коломійця) Із чого починається будь-який організм? З маленької клітинки. А з чого починається велика держава? З міцної сім’ї, в якій дотримуються простих, але мудрих законів, добробут якої здобуто сумлінною працею, любов і щастя в якій є обов’язковими. Саме таку модель ідеальної сім’ї створив у драматичній п’єсі “Дикий Ангел” О. Коломієць. У центрі драми постать робітника-пенсіонера Платона […]...
5. Як у давньоіндійському епосі “Рамаяна’ розуміли справедливість та відданість своєму обов’язку За будь-яких часів людину поважали за справедливість, за відповідальне ставлення до своїх обов’язків, за уміння дотримувати слова. А людині, яка обіймає якусь посаду, треба бути справедливішим тричі, бо вона керує іншими, вона щось наказує іншим, тож повинна мати право на ці вимоги, сама бути зразком поведінки. Є найвища справедливість – коли ретельно виконуєш власні закони, […]...
6. Роман Юрія Яновського “Вершники” Талановита данина своєму часу Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Кривавою хвилею прокотилася громадянська війна по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу. Саме про це пише Юрій […]...
7. “Він слугував народові своєму, боліючи душею разом з ним” (значення творчості Михайла Коцюбинського) Любов і краса – це ті діаманти, які він відшліфовував із непоказних камінчиків та заховував у вічний скарб нашої національної культури. Володимир Гнатюк Михайло Михайлович Коцюбинський – великий український письменник і громадський діяч, один із найпрогресивніших людей свого часу. Письменник-гуманіст, він посідає одне з чільних, місць в історії української літератури. Його творчість, що припадає на […]...
8. Я ліру присвятив народу своєму Іди у вогонь за честь Вітчизни. Н. А. Некрасов Творчість Н. А. Некрасова становить цілу епоху в історії російської літератури. Його поезія була вираженням нового часу, коли на зміну класу, що йде, дворян у громадське життя країни прийшли різночинці. Для поета воєдино зливалися поняття Батьківщини й трудового народу – годувальника й захисника російської землі. Тому […]...
9. Кого б ви у своєму класі, школі назвали інтелігентом? Чи вважаєте ви інтелігентом себе? Найприкріший висновок, який виникає після прочитаного, полягає в тому, що інтелігентність, на жаль, перестала бути модною в сучасному суспільстві, особливо в молодіжному середовищі. Життя й справді, здавалось би, учить нас зовсім іншим манерам самоствердження. Конкуренція, нагромадження прибутків, на перший погляд, взагалі чужі будь-якій честі й моралі. А з іншого боку, […]...
10. Що ж таке верлібр і який шлях він пройшов у своєму розвитку? На думку Н. Костенко, верлібр – це форма, утвердження якої є закономірним і водночас новим етапом у розвитку віршової культури XX ст. Дослідниця підкреслює, що в сучасному віршознавстві протиставлено концепції метричності (В. Брюсов, В. Баєвський, С. Кормилов, М. Гаспаров та ін.) та неметричності верлібру (В. Поліщук). Н. Костенко пропонує свою, авторську концепцію розуміння цього феномена, […]...
11. Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
12. Як Слимак Повіль допоміг своєму війську (за твором “Роман про Ренара”) Слимак Повіль вже давно спостерігав за тим, що чинить Ренар. Повіль був на­вдивовижу обачним і мудрим. Він розумів: те, що сталося учора, Лиса не обмине, він неодмінно захоче помститися. Отже, Слимак чекав на Лиса Ренара, а перед його очима проходило те, що сталося. Ось Лев привів хоробре військо до родового замку Ренара, до Мопертюї. Але […]...
13. Роман Юрія Яновського “Вершники’ – талановита данина своєму часові І. Юрій Яновський – талановитий український письменник-романтик. ІІ. Сторінки громадянської війни у романі Ю. Яновського. 1. Побудова роману (вісім новел, не пов’язаних єдиним сюжетом; кожна з них – сторінка громадянської війни, усі разом – розповідь про боротьбу добра і зла на землі, про людську витривалість, про красу української землі). 2. Символічність образів новел (постаті братів […]...
14. Кошенятко. Твір-опис тварини Я дуже люблю домашніх тваринок. І ось нарешті батьки мені подарували на день народження кошенятко. Воно було маленьке, пухнасте, чорного кольору з білою цяточкою на лобі. Цяточка мала форму зірочки, тому всі почали називати кошеня Зірочкою. Кругленька мордочка з чорним носиком, блискучими очицями і маленькими стоячими вушками була у мого кошеняти. Яке воно було кумедне! […]...
15. Шлях і стежка (твір-казка) Шлях і стежка (твір-казка) Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі. По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб […]...
16. Жовтень зриває листя (Твір-опис у художньому стилі) Жовтень ступає по узліссю у вишитій багрянцем широкій Орочці. Прийде сюди восени, подивись – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своє діло: зриває з дерев листя і стелить багатобарвну ковдру на стежці, полях. А он кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, усипана тисячами мідяків. […]...
17. Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса «Чесна бідність» Важливими рисами, характерними для поезії Р. Бернса, були сильне життєстверджуюче начало, всеохоплюючий інтерес до реалій життя, глибокий демократизм і протиставлення своєї творчості нормам, смакам дворянських та буржуазних верств тогочасної Шотландії. Творчість Р. Бернса має народну основу. У вірші «Чесна бідність» оспівано мрії, надії шотландських селян, їх бунтарський дух. Автор висловив захоплення почуттям гордості та самоповаги […]...
18. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок […]...
19. Травчин хвіст Вийшов якось невеликий горностай на своє перше полювання. В тундрі – нема нікого, сама трава, та каміння, та мох. Коли це бачить – з нірки стирчить маленький хвостик. Підбіг до нього горностайчик і схопив. А це був мишачий хвостик. Горностайчик цього не знав, тож і питає: – Ти чий? – Я – травчин хвіст. – […]...
20. Цвіт щастя Б. Лепкий Цвіт щастя Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: “щастя”. – Що таке щастя? – питався матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя. – Щастя, дитинко, то доля, – повторяла мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те дивне слово “доля”. – А що таке доля? – Доля, дитино, […]...
21. Чого можна навчитися у Пеппі? (“Пеппі Довгапанчоха”) Пеппі Довгапанчоха – дивовижна дівчинка. їй дев’ять років. Вона живе на околиці маленького містечка у віллі Хованка. Живе вона там сама-самісінька. Немає в неї ні мами, ні тата. І ця дівчинка вміє сама з усім справитися. Вона грається коли хоче, спить коли хоче, дбає про своїх мавпочку та коня. Томмі й Аніка завжди приходять до […]...
22. Переказ Окупанти Ледве ми заскочили до тьотіної кімнати, як на хуторі загули машини. Визирнули у вікно: в білому тумані – чужі сірі постаті. Біля воріт злетіли вгору червона й біла ракети, а у відповідь від контори – постріли з автоматів. Після цього в саду за конторою щось вибухнуло. Від контори знову декілька черг з автомата – і […]...
23. Самотність не вимірюється милями Ти чуєш, як цокає годинник. Я знаю, що чуєш. Не часто це можна зауважити, коли хтось є поряд. Ти самотній… Так, самотність – це коли чуєш, як цокає годинник. Крок за кроком стрілка вимірює милі твоєї самотності. Хоча, самотність не вимірюється милями. Тебе не лякає цей звук, котрий відбивається від порожніх стін і пробиває тебе […]...
24. Дружба – найкращий скарб Дружба… Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього дру­га, то вона вже по-справжньому щаслива. Ось, наприклад, задзвонив телефон, і ти, спотикаючись, мчиш до слухавки. Бо це твій найкращий друг! Він тобі пропонує сходити в кіно на суперблокбастер, і ти кидаєш всі свої справи, пишеш батькам записку і в гарному настрої йдеш на зустріч. […]...
25. Що я збагнув під час хвороби Інколи людина хворіє, і нікуди від цього не дінешся. Існують люди, які взагалі не хворіють, але їх небагато. Мені ж доводиться хворіти майже кожної зими під час епідемії грипу. Останнього разу хворів торік. Грип виявився досить важким; більше тижня я змушений був залишати­ся вдома. Коли доводиться довго залишатися в ліжку, починає здаватися, що життя продовжується […]...
26. Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д. Н. Г. Байрона “Мазепа” Поема “Мазепа” Байрона – це ліро-епічний твір, тому що в ньому наявна розповідь про події, вчинки персонажів, і водночас змальовані ліричні переживання героя, розвиток його емоцій, його внутрішній світ. “Мазепа” – романтичний твір, в ньому наявний романтичний герой, це український гетьман. Образ Мазепи у Байрона такий – це сильна людина, мужній та непохитний воїн. Він […]...
27. Твір на тему “Діалог” – Привіт, Андрій! – Привіт, Катя. – Як ти провів вихідні? – Чудово! Ми з друзями їздили в кіно. – А на який фільм? – На бойовик. – І тобі подобається цей жанр в кіно? – Так, але не тільки цей! Ще мені подобаються комедії. А ти якому жанру віддаєш перевагу, Катя? – Мені подобаються […]...
28. Допомога, твір-розповідь Якось довелося мені спостерігати таку сцену. По перону, спираючись на палицю, повільно йшла бабуся. Видно було, що в неї хворі ноги. А тут ще й важка валіза в руках. На блідому старечому обличчі – терпіння й втома. Праворуч і ліворуч бабусю обминав потік поспішаючих, стурбованих людей. Але ось до старенької підбігла дівчинка дванадцяти – тринадцяти […]...
29. Реальність і міфологічність як стильові особливості новели “Перевтілення” Мабуть, найстрашніше в світі, коли людина вранці прокидається і не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого “вчорашні”. А людини вже нема. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає ніжками, намагаючись підвестися. Але важкий панцир тягне додолу. Що це? Нічні жахи? Тяжка психічна хвороба? Ні, це реальність. Реальність, в якій […]...
30. Моя мама-опис У моєї мами дуже гарне ім’я – Юлія! Це ім’я походить від старовинного імені Иулия, що означає ” пухнаста “. Ім’я мамі дуже підходить. Вона дуже струнка, ніжна, добра, ласкава, тендітна. Я її дуже люблю. Моя мама не знає ліні, вона вміє в’язати, шити, дуже смачно готує. Це вона навчила мене всьому, що я вмію. […]...
31. Реальність і міфологічність як стильові особливості новели Кафки «Перевтілення» Мабуть, найстрашніше в світі, коли людина вранці прокидається і не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого «вчорашні». А людини вже нема. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає ніжками, намагаючись підвестися. Але важкий панцир тягне додолу. Що це? Нічні жахи? Тяжка психічна хвороба? Ні, це реальність. Реальність, в якій […]...
32. Твір тему: “Вдома бережи батьків, на чужині честь Батьківщини!” Якби вам поставили запитання: “Цінуєте ви своїх батьків?” і попросили б поставити оцінку самому собі, що б ви відповіли, як би ви оцінили свою повагу до тих, хто вас породив. Дайте відповідь самому собі, тільки відверто. На жаль, слід зауважити, що в наш час батьки отримують дуже мало поваги від рідних дітей. Замість подяки та […]...
33. Твір, називається: Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” Україно! Рідна земле! Скільки тобі довелося винести, скільки болю, горя та знущань випало на твою долю. Ти була як скривджена дівчина, знесилена та сплюндрована. І болісно стискувалось твоє серце, коли твої ж рідні сини забували про тебе, бо шукали собі слави та почестей у сильніших держав, бо приваблювали їх високі тереми та соболині шуби. Україно, […]...
34. Закони моралі-найкращі життєві орієнтири Закони моралі направлені на те, щоб утримувати людей в площині безпеки та комфорту по відношенню одне до одного. Не роби іншим того, що не бажаєш собі. Поважай літніх, бо і ти таким станеш. Піклуйся про дітей, колись вони тобі відплатять. Люби ближнього свого, бо, коли станеться біда, сам будеш потребувати допомоги. Все це можна сказати […]...
35. Не питай старого, а бувалого Буває так, що, коли необхідно зробити щось, виникають труднощі й сам не знаєш, як із ними впоратись. Тоді треба просити когось про допомогу. Але справді допомогти може тільки той, хто знає, як побороти саме таку проблему. Маленькими ми часто питаємо поради в батьків, дідуся чи бабусі. Вони завжди знають, що саме треба зробити, коли розв’язався […]...
36. Параня – гордість матері (За оповіданням Т. Бордуляка “Перший раз”) Она мала перший раз в своїм життю йти в поле жати, І вже страх як з великою нетерпеливістю очікувала она того ранку… Т. Бордуляк Чотирнадцятирічна Параня, донька вдови Мариськи, цього літа мала перший раз працювати на полі нарівні з дорослими. Радість переповнювала серце дівчини, а ранок, коли вона повинна була вийти на жнива, “видався для […]...
37. “Жива” і “мертва” вода в українських народних казках З казки “Іван Богданець”: Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна. – Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді […]...
38. Твір-розповідь про кота Я хочу розповісти вам про кота. Нещодавно я був у гостях, там і побачив цього пухнастого мурчика. Він мені дуже сподобався, незважаючи на те, що такого нахабного кота я ще не бачив у житті. Господарі звуть його просто Сірий або Сіренький за попелястий, навіть сріблястий, колір його шубки. Це жвавий, неначе м’ячик, молоденький звір. Мабуть, […]...
39. Яку сім’ю я сподіваюсь мати Нерідко виходить так, що людина створює власну сім’ю на зразок сім’ї своїх батьків. Тобто якщо твій батько мав дружину й двох дітей – хлопчика й дівчинку, то й ти намагатимешся мати в житті саме таку сім’ю. Інколи я намагаюся подивитись очима стороннього на родину, у якій живу. Мій батько багато працює: у нього аж дві […]...
40. Чому корови не літають. Твір-казка Одного разу козаки святкували Великдень і випили трохи горілки. Та черговий забув наготувати досить юшки, і не було чим закусити. Коли бачать – корова летить. Козак Вакула схопив рушницю та влучив, але корова впала в Дніпро й утопилася. “О, Господи, – каже Вакула, – убери Дніпро, бо корову не можемо дістати”. Ледве встиг він це […]...